АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1915/1231/2012 Головуючий у 1-й інстанції Дуда О.О.
Провадження № 22-ц/789/477/14 Доповідач - Сташків Б.І.
Категорія - 5
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 серпня 2014 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Сташківа Б.І.
суддів - Костів О. З., Кузьма Р. М.,
при секретарі - Шмигельська І.З.
з участю сторін - представника апелянта ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 01 березня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до дочірнього підприємства "Зодчий" товариства з обмеженою відповідальністю "Ореол-ЛТД", Тернопільської міської ради про визнання права власності,
ВСТАНОВИЛА:
В січні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до дочірнього підприємства "Зодчий" товариства з обмеженою відповідальністю "Ореол-ЛТД", Тернопільської міської ради про визнання права власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 в м.Тернополі. В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач порушує своє зобов'язання за договором про дольову участь від 04 березня 2003 року та не передає у власність позивача квартиру.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 01 березня 2012 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 в м.Тернополі. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 01 серпня 2012 року про виправлення описки внесено виправлення в рішення Тернопільського міськрайонного суду від 01 березня 2012 року, зазначивши у тексті мотивувальної та резолютивної частин рішення "квартиру НОМЕР_3" замість "квартиру НОМЕР_4".
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду, постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що рішенням суду порушенні її права, оскільки їй належить майнові права на право власності на спірну двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 в м.Тернополі. Крім того суд першої інстанції неправомірно визнав право власності на квартиру, оскільки дана квартира не прийнята в експлуатацію
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав з мотивів викладених в ній.
Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, з невідомих суду причин, хоча були повідомленні належним чином про час та місце слухання справи.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, розглянувши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позов та визнаючи за ОСОБА_3 право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 в м.Тернополі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач на час розгляду справи був позбавлений можливості оформити право власності на квартиру у встановленому законом порядку, а відповідачем ДП "Зодчий" ТзОВ "Ореол-ЛТД" порушено взяті на себе зобов'язання щодо передачі у власність позивачу спірної квартири.
Проте з такими висновками судів погодитися не можна, оскільки вони суперечать вимогам закону та не ґрунтуються на доказах, наявних у матеріалах справи.
Відповідно до вимог п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування обставин справи, які мають значення для її вирішення, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено, що 04 березня 2003 року між ОСОБА_3 та ДП "Зодчий" укладено договір про дольову участь у будівництві житла, згідно якого ДП "Зодчий" зобов'язане збудувати, здати в експлуатацію та передати ОСОБА_3 у приватну власність двокімнатну квартиру площею 67,4 кв.м. на другому поверсі в другому під'їзді по АДРЕСА_1 в м.Тернополі.
Апеляційним судом встановлено, що 27 квітня 2005 року між ДП "Зодчий" в особі директора, який діє на підставі статуту та ОСОБА_2 уклали угоду про дольову участь в будівництві житла, відповідно до якої дольовик бере участь у будівництві двокімнатної квартири загальною площею 67,4 кв.м. на третьому поверсі в другому під'їзді в житловому будинку АДРЕСА_1.
Цим же дочірнім підприємством 29 січня 2003 року було укладено договір про дольову участь у будівництві житла з ОСОБА_4 на будівництво цієї ж спірної квартири.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 19 березня 2008 року, яка набрала законної сили, визнано укладену мирову угоду між сторонами ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ДП "Зодчий" ТзОВ "Ореол ЛТД", згідно якою сторони погодились, що ОСОБА_2 належить майнове право на отримання 6/10 частин двокімнатної квартири загальної площі 67,4 кв.м. на третьому поверсі в другому під'їзді житлового будинку АДРЕСА_1 в м.Тернополі, а ОСОБА_4 - майнове право на отримання 4/10 частин квартири.
Згідно договору купівлі-продажу майнових прав від 14 грудня 2012 року ОСОБА_4 продав, а гр. ОСОБА_5, на ім'я ОСОБА_2 купила майнові права на 4/10 частки двокімнатної квартири АДРЕСА_1 в м.Тернополі.
Таким чином з матеріалів справи випливає, що предметом спору є одна і таж сама квартира АДРЕСА_1
Згідно акту прийому-передачі частини горища будинку за адресою АДРЕСА_1 від 19 березня 2007 року на виконання рішення виконавчого комітету Тернопільської міськрї ради "Про завершення робіт по влаштуванню житлових мансардних приміщень в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 від 31 січня 2007 року №98, наказу начальника управління житлово-комунального господарствата екології "Про створення комісії" від 07 березня 2007 року №29 на підставі укладених чотирьохсторонніх договорів, комісія прийняла незавершені будівництвом житлові мансардні приміщення в будинку за адресою АДРЕСА_1 другий під'їзд, мансардне приміщення над існуючими квартирами на другому поверсі загальною площею згідно проектно-кошторисної документації 67,7 кв.м., дольовиком якого є ОСОБА_4
Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.177) право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 в м.Тернополі зареєстроване на ОСОБА_3 28 грудня 2012 року.
З відповіді ТзОВ "Міське бюро технічної інвентаризації" від 07 серпня 2014 року вбачається, що відповідно до обліку технічної інвентаризації станом на 27 листопада 2012 року мансардне приміщення порядкового номера згідно інвентарної справи АДРЕСА_1 в м.Тернополі знаходиться вище другого поверху вищевказаного будинку.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до пункту 1.2. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (далі - Тимчасове положення), державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Право власності на об'єкт незавершеного будівництва підлягає державній реєстрації у разі необхідності укладення правочину щодо об'єкта незавершеного будівництва. Державна реєстрація права власності на об'єкти незавершеного будівництва проводиться у порядку, визначеному Тимчасовим положенням, з урахуванням особливостей, встановлених у розділі IV Тимчасового положення (пункти 1.4., 1.6 Тимчасового положення).
Згідно з пунктом 4.2. Тимчасового положення у разі проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності на об'єкт незавершеного будівництва до заяви про державну реєстрацію прав заявником (заявниками) додаються документи, що посвідчують право на земельну ділянку, та дозвіл на виконання будівельних робіт, їх копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав, видачу витягу про державну реєстрацію прав та надання витягу з Реєстру прав, а також інші документи, визначені Тимчасовим положенням.
Таким чином, момент виникнення права власності на річ (майно) визначається законом, а об'єкт незавершеного будівництва виникає з моменту набуття ним ознак, передбачених статтею 181 ЦК України.
Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.15 Постанови №5 від 07 лютого 2014 року "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" до завершення будівництва (створення) майна, а якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, то до моменту прийняття його до експлуатації, або якщо право власності на таке нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то до моменту державної реєстрації право власності на новостворене майно та об'єкт незавершеного будівництва не виникає (стаття 331 ЦК).
У зв'язку із цим до виникнення права власності на таке майно право власності існує лише на матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення) майна. Отже, законом не передбачено можливість визнання права власності на новостворене майно та об'єкт незавершеного будівництва в судовому порядку, якщо право власності на таке майно не було зареєстроване раніше в установленому законодавством порядку.
Статтею 331 ЦК України не передбачена можливість визнання права власності на недобудоване нерухоме майно в судовому порядку.
Як вбачаєть з пояснень представника апелянта та довідки обслуговуючого кооперативу "Франка 11" про хід будівництва квартири АДРЕСА_1 (а.с.153) станом на 2012 рік квартира АДРЕСА_1 існувала ще тільки в проекті. На даний час будівельні роботи завершено. На реєстрацію в Інспекцію держархюудконтролю подано Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації. Розгляд декларації та поданих до неї документів триває.
Крім цього з матеріалів справи вбачається, що постановою господарського суду Тернопільскої області від 24 лютого 2003 року ДП "Зодчий" визнано банкрутом. Під час проведення реконструкції покрівлі, колишнім директором ДП "Зодчий", ТзОВ "Ореол-ЛТД”Соколюком О.О. були допущенні зловживання службовим становищем, привласнення та фінансові махінації із коштами дольовиків за що вироком Тернопільського міськрайонного суду від 06 жовтня 2009 року його притягнуто до кримінальної відповідальності, а ДП "Зодчий" було усунуте від даного проекту. Будівництво квартир АДРЕСА_1 прийняв кооператив "Франка 11", який 18 липня 2012 року отримав містобудівні умови та обстеження і тільки 21 листопада 2013 року початок будівельних робіт було зареєстровано в Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю. ОСОБА_2 внесла кошти відповідно до угоди про дольову участь у будівництві спірної квартири, прийняла участь у її ремонті, проживає в ній в даний час. А тому посилання ОСОБА_3, що він першим вніс кошти на будівництво спірної квартири, та має переважне право на її отримання є безпідставними.
З урахуванням встановлених обставин та те, що на час розгляду справи спірної квартири АДРЕСА_1 ще фактично не існувало і реєстрація її не проведена по даний час, а тому колегія суддів приходить до висновку, що висновок суду першої інстанції про визнання права власності квартиру на АДРЕСА_1 є помилковим.
За таких обставин та з урахуванням вказаних вимог закону рішення суду не можна визнати законним та обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню.
Безпідставним є посилання суду першої інстанції на акт робочої комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта для пред'явлення державній приймальній комісії від 07 лютого 2007 року, як на факт підтвердження, що будинок по АДРЕСА_1 в м.Тернополі вважається прийнятим від генерального пред'явника і готовим до представлення державній приймальній комісії. Оскільки згідно змісту даного акту, пред'явлено для прийняття в експлуатацію закінчений будівництвом капітальний ремонт даху з реконструкцією і влаштуванням мансардних приміщень НОМЕР_1, НОМЕР_2, а не весь житловий будинок, зокрема і на спірну квартиру.
Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до переконання в тому, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким в позові ОСОБА_3 до дочірнього підприємства "Зодчий" товариства з обмеженою відповідальністю "Ореол-ЛТД", Тернопільської міської ради про визнання права власності слід відмовити.
На підставі викладеного і керуючись статтями 307; 309; 313; 316, 317; 319; 324; ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 01 березня 2012 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_3 до дочірнього підприємства "Зодчий" товариства з обмеженою відповідальністю "Ореол-ЛТД", Тернопільської міської ради про визнання права власності, відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області Б.І. Сташків