Справа № 357/7168/14-п Головуючий у І інстанції Санін В. М.

Провадження № 33/780/607/14 Доповідач у 2 інстанції Нагорний

Категорія 147 14.08.2014

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 серпня 2014 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Нагорний А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2014 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

жителя АДРЕСА_1, працюючого водієм в ТОВ «Буд комфорт

2012», -

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 25 травня 2014 року близько 11 години 50 хвилин по вул. Леваневського у м. Біла Церква керував автомобілем марки ВАЗ 21061, д.н. НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 вважає постанову суду незаконною у зв'язку з розглядом справи за його відсутності та із суворістю покарання.

Так, апелянт стверджує, що суд не врахував обставин, що пом'якшують адміністративну відповідальність, зокрема того, що він визнає свою вину, щиро розкаюється у скоєному, вперше притягується до адміністративної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, має на утриманні малолітню дочку, а також того, що використання автомобіля безпосередньо пов'язано із виконанням його трудових обов'язків.

ОСОБА_2 просить постанову у частині накладення стягнення змінити та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу.

Також, апелянт просить поновити йому строк на подачу зазначеної скарги. Пропуск десятиденного строку оскарження мотивовано тим, що правопорушник не був належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи, а постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності отримав лише 03 липня 2014 року.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 289 КУпАП, апеляційний суд приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження постанови суду пропущений з поважних причин, а тому клопотання про його поновлення слід задовольнити.

Заслухавши доповідача, правопорушника ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Суд першої інстанції вірно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вина порушника підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 25 травня 2014 року (а.с. 1) та поясненнями свідків (а.с. 2,3).

Разом з тим, всупереч загальним засадам накладення стягнень за адміністративні правопорушення, визначеним ст.ст. 33-36 КУпАП, при накладенні стягнення на ОСОБА_2 суд не в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують відповідальність.

Зокрема, не враховано того, що правопорушник визнав вину у скоєному правопорушенні, щиро розкаюється у вчиненому, до адміністративної відповідальності притягується вперше, негативних наслідків всід скоєного не настало, за місцем роботи та проживання він характеризується позитивно (а.с. 12,13). Крім того, мало бути враховано також ту обставину, що ОСОБА_2 працює в ТОВ «Будкомфорт 2012» на посаді водія (а.с. 12), і його робота є єдиним джерелом доходів його родини.

Вказані обставини дають підстави вважати, що мета адміністративного стягнення, передбачена ст.23 КУпАП, буде досягнута при застосуванні до правопорушника адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Строк на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2014 року ОСОБА_2 поновити.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2014 року щодо ОСОБА_2 в частині накладення стягнення - змінити.

За вчинене правопорушення передбачене ст.130 ч.1 КУпАП, накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

В решті постанову суду залишити без зміни.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Київської області А.М.Нагорний