Центрально-Міський районний суд м. Макіївки
буд.111 м. м. Макіївка Донецька область Україна 86108
Справа № 0552/6896/2012
Провадження № 2/270/278/2013
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 лютого 2013 року
Центрально-Міський районний суд міста Макіївки Донецької області в складі:
головуючого судді Мащенко С. В.
при секретарі Фабаровській І. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення суду в місті Макіївці Донецької області цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 «Про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію», -
в с т а н о в и в:
У листопаді 2012 року ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» (в особі Відокремленого підрозділу «Макіївський об'єднаний район електричних мереж») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 «Про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію», мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачі є споживачами електричної енергії по особовому рахунку НОМЕР_1, яким неодноразово провадилися перерахування грошових коштів за спожиту електричну енергію, таким чином між енергопостачальним та споживачем є зобов'язання. Підключення електроенергії за заявою наймача (власника квартири) і відкриття особового рахунку слід вважати фактичним укладенням договору. Станом на теперішній час у відповідача у зв'язку з несплатою, виникла заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 2954,21 гривень. Просили стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 2954,21 гривень, а також судовий збір в сумі 214,60 гривень.
Представник позивача Подвашецький Д. В., що діє за довіреністю, у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщений своєчасно та належним чином, надав судові заяву, зареєстровану за вхідним № 3854/13-вх від 21.02.2013 року, з проханням справу розглянути за його відсутності, з урахування того, що позов він підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи був сповіщений своєчасно та належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи або про її розгляд за її відсутності не надавав.
Відповідач ОСОБА_1 також у судове засідання не з'явилась, про час та місце судового розгляду справи була сповіщена своєчасно та належним чином, однак надала судові заяву, зареєстровану за вхідним № 992/13-вх від 21.01.2013 року, про розгляд справи за її відсутність, з урахуванням повного визнання вимог позивача.
Відповідно до частини 2 статті 158 Цивільного процесуального кодексу України особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у представника позивача та відповідача ОСОБА_1 свідчать їх відповідні заяви, долучені до матеріалів справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання необхідним давання представником позивача та відповідачем ОСОБА_1, яка визнала позов, особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.
Крім того, в силу приписів частини 4 статті 169 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку із повнотою неявкою у судове засідання відповідача ОСОБА_2, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, суд також вирішив можливим розглянути справу і у його відсутність на підставі наявних у справі даних та доказів.
Повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи, на які представник позивача посилався як на підставу своїх вимог та відповідач ОСОБА_1 при їх визнанні, перевіривши їх доказами, що досліджені у судовому засіданні й відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, а саме: дослідивши матеріали справи, що містять письмові докази у справі, - суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.
Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є споживачами електричної енергії (особовий рахунок НОМЕР_1) за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до розрахунку суми заборгованості по особовому рахунку НОМЕР_1, відкритого на ім'я ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_1, - існує заборгованість за спожиту електричну енергію станом на листопад 2012 року у розмірі 2954,21 гривень /а. с. 6 - 9/.
Згідно ухвали Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області від 23 жовтня 2012 року ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» було відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу за вимогою про стягнення із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості по оплаті за спожиту електричну енергію /а. с. 4/.
Під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що їх правове регулювання здійснюється положеннями Закону України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997 року /із змінами та доповненнями/, Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення» № 1357 від 26 липня 1999 року /із змінами та доповненнями/, Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року /із змінами та доповненнями/ та Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року /із змінами та доповненнями/.
Безпосередньо правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці, а також регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії здійснюється Законом України «Про електроенергетику» та Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення» № 1357 від 26 липня 1999 року.
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про електроенергетику» енергією визнається електрична чи теплова енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.
Крім того, статтею 1 зазначеного Закону передбачено, що споживачами енергії є суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.
У свою чергу, енергопостачальниками визнаються учасники оптового ринку електричної енергії України, які купують електричну енергію на цьому ринку з метою продажу її споживачам або з метою її експорту.
Як встановлено у ході судового розгляду справи ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в особі ВП «Макіївський об'єднаний район електричних мереж» здійснює поставку електроенергії населенню міста Макіївки, а відповідачі як особи, що мешкають за адресою: АДРЕСА_1, - є її споживачами.
Виходячи з викладених обставин, суд приходить до висновку, що між сторонами у справі фактично був укладений договір, на підставі якого виникли цивільно-правові відносини з приводу постачання та користування електроенергією.
Правове регулювання виконання зобов'язань за договором на поставку та користування електроенергією здійснюється нормами Цивільного кодексу України.
Так, положення частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України визначають, що за договором постачання енергетичними ресурсами через приєднану мережу одна сторона /постачальник/ зобов'язується надавати другій стороні /споживачеві, абонентові/ енергетичні ресурси, передбачені договором, а споживач /абонент/ зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
За своєю правовою природою укладений сторонами по справі договір є правочином, тобто дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків /стаття 202 Цивільного кодексу України/.
У свою чергу, положення частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначають, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З огляду на положення частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Крім того, положення статті 26 Закону України «Про електроенергетику» визначають, що споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Відповідно до положень частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України укладений між сторонами у справі договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Крім того, на підставі укладеного договору між сторонами виникли зобов'язання, тобто правовідношення, в якому одна сторона /боржник/ зобов'язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певну дію /передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо/ або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку /стаття 509 Цивільного кодексу України/.
Згідно до положень частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З огляду на положення статті 26 Закону України «Про електроенергетику» та абзацу 5 пункту 42 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення» споживач електроенергії зобов'язаний здійснювати її оплату.
При цьому абзац 1 та 4 пункту 19 зазначених Правил визначають, що розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами /цінами/ для населення на підставі показань приладів обліку.
Крім того, у пунктах 20 та 21 Правил користування електричною енергією для населення конкретизовано, що знімання показань приладів обліку провадиться споживачем щомісяця, але за власним рішенням енергопостачальник має право самостійно знімати показання приладів обліку у споживача. Крім того, розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
При цьому, при вирішенні спірних правовідносин суд виходить з того, що основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки регламентуються положеннями Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Одним із видів житлово-комунальних послуг залежно від функціонального призначення зазначений Закон у пункті 1 частини 1 статті 13 розуміє комунальні послуги, тобто: централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо, - а тому відповідно до положень пункту 5 частини 3 статті 20 цього Закону України зобов'язує споживача оплачувати житлово-комунальні послуги /в цьому випадку з електропостачання/ у строки, встановлені договором або законом.
У свою чергу, положеннями статті 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Таким чином, аналізуючи зазначені положення нормативно-правових актів та факти, з'ясовані при розгляді цієї справи, судом достовірно встановлено, що відповідачі нерегулярно, в порушення термінів, встановлених чинним законодавством України, здійснювали оплату наданих їм послуг з енергопостачання, чим не належно виконували свої зобов'язання, а тому в результаті цього у них виникла заборгованість в сумі 2954,21 гривень, яка підлягає стягненню з них солідарно на користь позивача.
Ухвалюючи рішення та задовольняючи позов ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в особі ВП Макіївський об'єднаний район електричних мереж до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 «Про стягнення заборгованості за спожиту невраховану електричну енергію», суд вважає за необхідне вирішити згідно підпункту 6 частини 1 статті 214 Цивільного процесуального кодексу України питання про розподіл між сторонами по справі судових витрат.
Так, відповідно до вимог частини 1 статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На виконання вимог частини 5 статті 119 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" додало платіжні документи, що підтверджують сплату судового збору в розмірі 214,60 гривень /а. с. 1/.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011 року.
Відповідно до змісту частини 1 й підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,2 та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Із зазначеним позовом ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" звернулось до суду у 2012 році.
Місячний розмір мінімальної заробітної плати в Україні на 01 січня 2012 року встановлений в розмірі 1073 гривень відповідно до змісту статті 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" № 4282-VI від 22.12.2011 року.
Тобто, за подання до суду позовної заяви майнового характеру у 2012 році справляється судовий збір у розмірі від 0,2 х 1073 гривень до 3 х 1073 гривень, тобто від 214,60 гривень до 3219 гривень.
Підпункт 1 частини 1 статті 80 Цивільного процесуального кодексу України зазначає, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується.
Відтак, ухвалюючи рішення на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в особі Відокремленого підрозділу «Макіївський район електричних мереж», суд дійшов до висновку про необхідність задоволення його позову повністю, стягнувши з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно суму заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 2954,21 гривень.
Таким чином, на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог з відповідачів слід стягнути витрати на сплату судового збору в сумі 107,30 гривень з кожного, виходячи з розрахунку: 2954,21 гривень х 1% = 29,54 гривень (що менше ніж 214,60 гривень) й 214,60 гривень / 2 = 107,30 гривень.
Отже, з огляду на наведені норми закону, проаналізувавши всі наявні і досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд доходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та можливість задоволення його позову повністю шляхом стягнення солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" (в особі ВП «Макіївський район електричних мереж») заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 2954,21 гривень, а також суму понесених й документально підтверджених судових витрат у виді судового збору в розмірі 214,60 гривень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 14, 15, 16, 202, 525, 526, 626 та 714 Цивільного кодексу України, статтями 1, 25, 26 Закону України «Про електроенергетику», ст. статтями 13 та 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", пунктами 19 - 21 та 42 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 року, статтею 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011 року, статтею 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" № 4282-VI від 22.12.2012 року та статтями 4, 8, 10, 11, 14, 57, 58, 60, 61, 80, 88, 119, 158, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 292, 294 і 296 Цивільного процесуального кодексу України, -
в и р і ш и в:
Позовні вимоги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 "Про стягнення заборгованості" задовольнити повністю.
Стягнути солідарно зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО» суму заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 2954,21 гривень (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят чотири гривні 21 копійка).
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО» суму понесених й документально підтверджених судових витрат у виді судового збору в розмірі 107,30 гривень (сто сім гривень 30 копійок).
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО» суму понесених й документально підтверджених судових витрат у виді судового збору в розмірі 107,30 гривень (сто сім гривень 30 копійок).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Макіївки шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано судом апеляційної інстанції.
Рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України, - і за її межами.
Рішення ухвалено, оформлено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя: С. В. Мащенко