ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.06 Справа № 5/539.
Господарський суд Луганської області у складі судді Закропивного О.В., при секретарі Шмалько О.М., за участю представників сторін:
від позивача –Жигало О.С., довіреність № 1607-НЮ від 24.11.06.;
від відповідача – Сирота І.А., довіреність № 14-370д від 24.12.06.;
розглянувши матеріали справи за позовом:
державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» (м. Київ, вул. Лисенка, 6);
до державного підприємства «Свердловантрацит» (м. Свердловськ, Луганської області, вул. Енгельса, 1);
про стягнення 13560 грн., –
В С Т А Н О В И В:
Суть спору: позивачем заявлено позовні вимоги до відповідача про стягнення штрафу за не правильно зазначену в накладних масу вантажу в сумі 13560 грн.
Відповідно до ст. 77 ГПК України в ході розгляду справи в судовому засіданні оголошувалась перерва з 14.12.06. до 18.12.06.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач відзивом на позовну заяву та його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково та просили суд зменшити розмір штрафу до суми однієї провізної плати в зв’язку з надзвичайно великою заборгованістю відповідача перед кредиторами та низькою платоспроможністю.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, та оцінивши надані докази суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані з урахуванням наступного.
У червні 2006 року відповідно до накладної № 52698727 зі станції Довжанська Донецької залізниці до станції Трипілля-Дніпровське Південно-Західної залізниці, було відправлено вагон № 65293961 з вантажем —вугілля.
Згідно ст. 24 Статуту залізниць України залізниця має право періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у залізничній накладній.
Під час слідування вагону № 65293961 через станцію Миронівна Південно-Західної залізниці, було перевірено кількість та масу вантажу вищезазначеного вагону. Внаслідок перевірки було виявлено, що вантажу у вагоні більше ніж зазначено у провізних документах на 11500 кг, що є перевищенням вантажопідйомності вагону на 11500 кг.
По факту неправильного зазначення маси вантажу в перевізних документах та завантаження вагону понад його вантажопідйомність працівниками станції Миронівка складено Комерційний акт АК № 317355/133 від 20.06.06.
Як вбачається з матеріалів справи, в залізничній накладній № 52698727 зазначено, що завантаження вагону проводилось засобами відправника і визначення маси вантажу також проводилось засобами відправника, тобто відповідачем.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про транспорт», підприємства транспорту мають право вимагати від пасажирів, відправників та одержувачів вантажів виконання вимог цього Закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту, та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту.
Згідно ст. ст. 908, 909 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення вантажу за яким перевізник зобов'язується доставити довірений відправником вантаж до пункту призначення та видати його одержувачеві, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі та підтверджується складенням транспортної накладної або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що „накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача."
Відповідно до статті 920 ЦК, у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Стаття 24 Статуту залізниць України встановлює відповідальність вантажовідправників за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Згідно зі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, у випадку неправильного зазначення маси вантажу, кількості місць вантажу, його назви, коду, адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Відповідно до п. 3.15 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року за № 04-5/601 із змінами і доповненнями, внесеними рекомендацією президії Вищого господарського суду України від 18 листопада 2003 року за № 04-5/1429, у застосуванні ст. 118 Статуту залізниць України, штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, встановлених залізницею як на станції призначення або під час перевезення, так і на станції відправлення після пред'явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України Тарифного керівництва № 1, перевізна плата при розрахунках залежить від маси вантажу і відстані на яку він слідує.
З наявної в матеріалах справи накладної № 52698727 вбачається, що відстань перевезення від станції Довжанська Донецької залізниці до станції Трипілля-Дніпровське Південно-Західної залізниці складає 916 км.
Згідно здійсненого позивачем розрахунку розмір провізної плати в даному випадку складає 2712 грн., а розмір штрафу 13560 грн.
В судовому засіданні, представник відповідача надав документи, які вказують на те, що відповідач є збитковим підприємством і має заборгованість перед кредиторами понад 143 млн. грн. та просив суд зменшити розмір штрафу до суми однієї провізної плати з віднесенням на його рахунок всіх судових витрат.
Враховуючи те, що відповідачем фактично визнано позовні вимоги та його матеріальний стан, суд розцінює даний випадок як винятковий і відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України вважає за можливе зменшити розмір заявлених позивачем до стягнення штрафних санкцій до однієї провізної плати.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, а саме в розмірі 2712 грн..
Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати, понесені позивачем, по сплаті держмита в сумі 135,60 грн. і 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, –
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з державного підприємства «Свердловантрацит» (м. Свердловськ, Луганської області, вул. Енгельса, 1, код 32355669) на користь державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» (м. Київ, вул. Лисенка, 6, код 04713033) штраф в сумі 2712 грн., витрати по сплаті держмита в сумі 135,60 грн. і 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення підписано 22.12.06.
Суддя О.В. Закропивний