ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

14 серпня 2014 року Справа №10/5026/2631/2011

Господарський суд Черкаської області в складі судді Шумка В.В., при секретарі судового засідання Пастуховій О.С., за участю: представника від ліквідатора - Мисана В.М.- за довіреністю, представника ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - Рубана О.Г. - за довіреністю, представника ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - за довіреностями, ФОП ОСОБА_8 - особисто, розглянувши скаргу кредитора-громадянина ОСОБА_6 у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, -

ВСТАНОВИВ:

29.11.2011 господарський суд прийняв постанову про визнання боржника банкрутом, відкрив процедуру його ліквідації.

Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Іванюка Олександра Миколайовича.

Згідно з частиною першою розділу Х Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 р. провадження у цій судовій справі здійснюється згідно з положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013 р.

До суду надійшла скарга ОСОБА_6 на дії ліквідатора банкрута.

Розгляд скарги судом призначено на 14.08.2014.

13.08.2014 до суду надійшли письмові пояснення кредитора ОСОБА_6 (у подальшому тексті ухвали «скаржник» у відмінках).

Згідно зі скаргою неправомірні дії ліквідатора полягають у тому, що він, не попередив кредиторів про ціну продажу майна банкрута, яке підлягає реалізації в ліквідаційній процедурі, чим позбавив кредитора скористатися правом оскарження оцінки цього майна, та продав майно за заниженою ціною без здійснення його незалежної оцінки.

Згідно з уточненням до скарги, скаржник стверджує, що ліквідатором порушені приписи п.9 ч.2 ст.41 та ч. 3 ст.57 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції після 19.01.2013).

На підставі цього скаржник просить суд:

-визнати неправомірними дії ліквідатора щодо продажу майна банкрута без здійснення незалежної оцінки, яка б була узгоджена Банком та з комітетом кредиторів;

-усунути арбітражного керуючого Іванюка О.М. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута;

-призначити ліквідатором Каплю С.В. (свідоцтво НОМЕР_1 від 19.02.2013, адреса: АДРЕСА_1).

Представник скаржника у засіданні суду скаргу підтримав з викладених у ній підстав та мотивів.

Ліквідатор у письмовому відзиві на скаргу проти скарги заперечив, додав до відзиву матеріали про спростування викладених у ній звинувачень.

Представник ліквідатора у засіданні суду ці заперечення підтримав, повідомив суд про те, що звинувачення скаржника безпідставні, а також те, що наслідки торгів з реалізації майна банкрута жодним чином не порушують майнові права скаржника як кредитора, оскільки реалізоване на торгах майно банкрута перебувало у заставі інших кредиторів - ПАТ «ОТП Банк» та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Тому всі кошти від реалізації вказаного майна, згідно з нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мають бути направлені на виконання майнових вимог саме цих заставних кредиторів.

Розглянувши скаргу кредитора, письмові уточнення до неї, письмові заперечення ліквідатора проти скарги, звіт ліквідатора про хід здійснення ним ліквідаційної процедури сумісно з матеріалами справи суд вважає, що скарга задоволенню судом не підлягає з таких підстав та мотивів.

Згідно з частиною першою розділу Х Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 р. провадження у цій судовій справі здійснюється згідно з положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013 р.

Однак, згідно з п.п. 1-1 п. 1 цього розділу Закону положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Порядок продажу майна в провадженні у справі про банкрутство встановлений розділом 1V вказаного Закону, згідно з яким продаж майна здійснюється на аукціоні, згідно з договором про проведення аукціону.

Згідно з матеріалами справи організатором проведення торгів (аукціону) з продажу майна банкрута являється Товарна біржа «Електронні торги України» в особі Черкаської філії, яка і здійснювала продаж майна банкрута.

Пунктами 1, 2 ст. 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції після 19.01.2013) встановлено, що майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.

Згідно з матеріалами справи початкова вартість майна банкрута визначена ліквідатором згідно з цією нормою Закону становила 15265536,54 грн., що є сумою грошових вимог всіх кредиторів банкрута, а не фактичною вартістю цього майна.

Статтею 57 вказаного Закону встановлено, що початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим. Початкова вартість підлягає зазначенню у договорі на проведення аукціону. У разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначеної арбітражним керуючим початкової вартості майна комітет кредиторів або окремий кредитор чи власник майна боржника можуть звернутися до господарського суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки. Господарський суд своєю ухвалою може призначити незалежну оцінку майна боржника за рахунок зацікавлених кредиторів (кредитора), що здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" .

В письмових уточненнях до скарги скаржник вказує, що про зазначену початкову вартість майнового комплексу боржника усім кредиторам у даному провадженні було відомо, і вона влаштовувала кредиторів.

Клопотання про проведення незалежної оцінки майна банкрута ні від кредиторів, ні власника майна не надходило.

Тому твердження скаржника про порушення ліквідатором вказаної норми Закону не відповідає дійсності, є некоректним.

Частиною 2 ст. 41 Закону ,на який зроблено посилання у скарзі, встановлено, що ліквідатор не рідше ніж один раз на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

Твердження скаржника про порушення ліквідатором цієї норми спростовано наданими ліквідатором протоколами зборів комітету кредиторів банкрута, в яких брав участь представник скаржника, листів-повідомлень ліквідатора, іншими матеріалами.

Суд також зазначає, що вказані скаржником обставини вже досліджувалися судом у засіданні суду, за участю представника ОСОБА_6 (ухвала суду від 29.07.2014 набрала законної сили).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 31,16, 24, 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013 р., ст.86 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області.

Суддя В.В.Шумко