Єдиний унікальний номер 257/5700/14-ц Номер провадження 22-ц/775/6073/2014

Категорія 59

Головуючий в I інстанції Брежнев О.А.

суддя доповідач Безрученко Ю.О.

____________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Безрученко Ю.О.,

суддів Краснощокової Н.С., Могутової Н.Г.

при секретарі Люліній Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку на ухвалу Київського районного суду м. Донецька від 16 червня 2014 року по цивільній справі за поданням Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2014 року державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку Зайковська Л.О. звернулася до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1. Подання мотивувала тим, що на виконанні у відділі ДВС знаходиться зведене виконавче провадження з примусового виконання виконавчих документів про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості з аліментів на утримання дитини 10773 грн. 77 коп. та неустойки у розмірі 3425 грн. 05 коп. 04 грудня 2009 року та 07 березня 2014 року державним виконавцем винесені постанови про відкриття виконавчого провадження, відповідно до норм діючого законодавства здійснено заходи примусового виконання рішення суду. Боржником не вчинено ніяких дій спрямованих на погашення заборгованості. Заявник просив суд встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до виконання зобов'язань покладених на нього судовим рішенням.

Ухвалою Київського районного суду м. Донецька від 16 червня 2014 року відмовлено у відкритті провадження у справі.

Не погодившись з цим Відділ державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити подання державного виконавця, оскільки вважає, що судом порушено норми процесуального права.

В обґрунтування скарги апелянт посилається на не прийняття до уваги судом першої інстанції того, що справа про стягнення аліментів на дитину розглядалась в порядку цивільного судочинства, отже обмеження боржника у праві виїзду за межі України здійснюється лише в порядку цивільної юрисдикції на підставі ст. 377-1 ЦПК України.

В судове засідання апеляційного суду представник Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином листом (а. с. 46), клопотань про перенесення розгляду справи та інших клопотань до апеляційного суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі за поданням Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що вказане подання не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки заявник є органом виконавчої влади і суб'єктом владних повноважень та звертається з вимогою щодо здійснення владних управлінських функцій органом державної влади.

Погодитись з таким висновком суду не можна, оскільки до них суд дійшов з порушенням норм процесуального законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні державної виконавчої служби знаходяться виконавчі листи Київського районного управління юстиції у м. Донецьку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на дитину та неустойки.

Закон України від 21 січня 1994 року "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

У разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець відповідно до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) має право звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи, до виконання зобов'язань за рішенням суду.

Виконавче провадження за ст. 1 вищевказаного Закону визначається як завершальна стадія судового провадження. Якщо судове провадження у справі здійснювалось в порядку цивільної юрисдикції, то, відповідно, судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється також у порядку цивільного судочинства, що прямо встановлено Розділом VІІ ЦПК України.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Вирішення судами питання про обмеження у виїзді за межі України можливе тільки у порядку, визначеному ст. 377-1 ЦПК України, та за поданням державного виконавця на підставі п. 18 ст. 11 Закону у зв'язку з ухиленням боржника від виконання судового рішення чи рішення іншого органу, що перебуває на виконанні.

За змістом статті 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Саме цією нормою процесуального права, яка знаходиться у розділі 6 ЦПК України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), а не жодною іншою, врегульовані питання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Таким чином, законодавець чітко визначив порядок, підсудність та процедуру вирішення означеного питання.

Тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із скасуванням ухвали суду першої інстанції з передачею питання на новий розгляд до того ж суду.

Керуючись ст. ст. 307, 312-315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Донецька від 16 червня 2014 року скасувати і передати питання на новий розгляд до того ж суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Судді: