Єдиний унікальний номер 271/1085/14-ц Номер провадження 22-ц/775/5657/2014

Головуючий в 1 інстанції - Кононихіна Н.Ю.

Категорія: 27 Доповідач Іванова А.П.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Іванової А.П.,

суддів: Зінов'євої А.Г., Смєлік С.Г.,

при секретарі Скоробогатої Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк»

на рішення Червоногвардійського районного суду міста Макіївки Донецької області від 23 травня 2014 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Червоногвардійського районного суду м.Макіївки Донецької області від 23 травня 2014 року позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволені частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 14700грн. 22коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 243грн. 60коп.

В апеляційній скарзі ПАТ «Акцент-Банк» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що висновок суду першої інстанції про те, що позивачем пропущений строк позовної давності, зроблений внаслідок неналежного з'ясування обставин справи, оскільки в матеріалах справи є заява відповідача про надання споживчого кредиту, яка містить власноручний підпис відповідача про те, що вона ознайомлена та згодна з умовами надання банківських послуг, правилами користування кредитною карткою і тарифами банка, виразила згоду з тим, що ця заява разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою та тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг. Відповідно до п.9.12 умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін. Оскільки відповідач не надавав в банк заяву про припинення строку дії договору, то договір автоматично лонгувався щоразу на той же термін. Таким чином, суд не зважив, що договір не є припиненим, а отже, строк позовної давності не може бути пропущеним. Належного виконання договору відповідач не здійснив, а відтак, зобов'язання не припинилося. Крім того, судом порушені такі норми та принципи процесуального права, як рівності перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність цивільного судочинства, а також вимоги ст.60 ЦПК України. Ненадання належної оцінки доказам по справі, незастосування норм матеріального права, що підлягає застосуванню до правовідносин сторін, допущення порушень норм процесуального права щодо законності та обґрунтованості судового рішення призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду.

ПАТ «Акцент-Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, яким просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 15935,23грн. за кредитним договором б/н від 18.06.2008 року. В обґрунтування зазначив, що відповідно до укладеного договору б/н від 18.06.2008 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 3000грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 42% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідно до умов укладеного договору, договір складається з заяви позичальника, умов надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою. У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 26.02.2014 року має заборгованість у розмірі 15935,23грн., яка складається з наступного: 1912,90 грн. - заборгованість за кредитом, 6967,32 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 5820 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, а також штрафи відповідно до п. 8.6 умов та правил надання банківських послуг - 500грн. штраф (фіксована частина), 735,01 грн. - штраф (процентна складова).

Частково задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Акцент-Банк», суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушуються умови укладеного договору по своєчасному поверненню суми кредиту та сплати відсотків за користування ним. Розрахунок періоду, суми заборгованості та суми штрафу, що утворились у відповідача, наданий позивачем ПАТ «Акцент-Банк», є правильним. Оскільки заява позичальника підписана відповідачкою ОСОБА_1 18.06.2008 року, вважається можливим застосування спеціальної позовної давності щодо стягнення штрафів та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 14700,22грн., з яких заборгованість за кредитним договором в розмірі 1921,90 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 6967,32грн., заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 58200грн.

Сторони в судове засідання апеляційного суду не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі (а.с.51-55).

Відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» підлягає частковому задоволенню, рішення суду - скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п.2 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст.8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставинах, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень,підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом першої інстанції встановлено, що 18.06.2008 року між ПАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 укладений в письмовій формі кредитний договір б/н, який складається з заяви позичальника, умов надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою (а.с.8-11).

На підставі цього кредитного договору ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 3000грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,5 % на місяць на залишок заборгованості, щомісячна комісія 2,5% (а.с. 8).

У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 26.02.2014 року має заборгованість у розмірі 15935,23грн., яка складається з наступного: 1912,90 грн. - заборгованість за кредитом, 6967,32 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 5820 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, а також штрафи відповідно до п. 8.6 умов та правил надання банківських послуг - 500грн. штраф (фіксована частина), 735,01 грн. - штраф (процентна складова) (а.с.4-7).

Частиною 1 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 2 ст.6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки вникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавств, а також із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею ст.257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Пунктом 1 ч.2 ст.258 ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч.3,4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Застосування судом першої інстанції п.31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року в редакції, чинній до 07 лютого 2014 року не відповідає вимогам законності, оскільки пункт 31 викладений у новій редакції постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р. №7.

Отже згідно з п.31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року в редакції, чинній станом на день вирішення спору, при застосуванні положення пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, суди мають виходити з того, що у системному зв'язку з частиною одинадцятою статті 11 зазначеного Закону ця вимога стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямована на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту. У зв'язку із цим та враховуючи, що ЦК не передбачає заборони пред'явлення окремих вимог у зв'язку з пропущенням строку позовної давності, при вирішенні таких спорів, суди повинні враховувати положення ЦК про позовну давність. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" та вимоги ЦК щодо позовної давності застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).

З матеріалів цивільної справи не вбачається наявність письмового клопотання відповідача ОСОБА_1 про застосування строків позовної давності, як і з журналу судового засідання не вбачається усної заяви про застосування строку позовної давності.

Зазначене свідчить про передчасний висновок суду першої інстанції про застосування строку спеціальної позовної давності до вимог про стягнення штрафів.

Враховуючи, що розрахунок позивача про розмір заборгованості не спростований відповідачем ОСОБА_1, та не надано доказів на погашення заборгованості за кредитним договором в іншому розмірі, ніж зазначено позивачем, апеляційний суд вважає за можливе прийняти вказаний розрахунок.

У відповідності до вимог п. 8.6 умов та правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів з будь-якого грошового зобов'язання, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500грн. + 5% від суми позову.

Таким чином, позовні вимоги ПАТ «Акцент-банк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором б/н від 18.06.2008року обґрунтовані, а тому стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акцент-банк» заборгованість у розмірі 15935,23грн., яка складається з наступного: 1912,90грн. - заборгованість за кредитом, 6967,32грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 5820 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, а також штрафи відповідно до п. 8.6 умов та правил надання банківських послуг - 500грн. штраф (фіксована частина), 735,01 грн. - штраф (процентна складова).

Однак суд першої інстанції на зазначені вимоги закону щодо обов'язкової наявності заяви відповідача про застосування строку позовної давності, уваги не звернув, помилково відмовивши в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 штрафів відповідно до п.8.6 умов та правил надання банківських послуг у розмірі 500грн. (фіксована частина) та 735грн. 01коп. (процентна складова).

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що договір автоматично лонгувався щоразу на той же термін, оскільки відповідач не надавав в банк заяву про припинення строку дії договору апеляційний суд приймає критично з наступних підстав.

Відповідно до п.9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк.

Пунктом 3.1.1 Правил користування платіжною карткою строк дії картки зазначений на лицьовій стороні картки (місяць та рік). Картка дійсна до останнього календарного дня зазначеного місяця.

Відповідно до п. 3.1.3 Правил користування платіжною карткою після закінчення строку дії відповідна картка продовжується банком на новий строк (шляхом надання клієнту картки з новим строком дії), якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії картки) не надійшла письмова заява держателя картки щодо закриття карткового рахунку, а також а умови наявності грошових коштів на картковому рахунку для оплати послуг з виконання операцій по картковому рахунку, та при дотриманні інших умов продовження, передбачених договором.

Враховуючи, що заява про відкриття кредитної картки, яка разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами складає договір про надання банківських послуг, укладений 18.06.2008 року, кінцевий термін повернення кредитних грошей - 18.06.2009 року.

Таким чином, на підставі вимог ст. 309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акцент-Банк» штрафу відповідно до п.8.6 умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) у розмірі 500грн., штрафу (процентна складова) у розмірі 735,01 грн.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» - задовольнити частково.

Рішення Червоногвардійського районного суду міста Макіївки Донецької області від 23 травня 2014 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» штрафи відповідно до п. 8.6 умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) у розмірі 500грн. (п'ятсот грн.), штраф (процентна складова) у розмірі 735,01грн. (сімсот тридцять п'ять грн. 01коп.).

В решті рішення Червоногвардійського районного суду міста Макіївки Донецької області від 23 травня 2014 року - залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: