Єдиний унікальний номер 256/1576/14-ц Номер провадження 22-ц/775/5818/2014

Головуючий в 1 інстанції - Гладка І.А.

Категорія: 50 Доповідач Іванова А.П.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Іванової А.П.,

суддів: Зінов'євої А.Г., Смєлік С.Г.,

при секретарі Скоробогатої Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Калінінського районного суду м.Донецька від 11 червня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Калінінського районного суду м.Донецька від 11 червня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволені - стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1000грн. щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму, починаючи з 04 березня 2014 року до досягнення дитиною повноліття, а саме до 04 травня 2026 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким визначити стягнення з позивача аліментів на користь відповідача на утримання ОСОБА_3 в розмірі 700грн. щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму, посилаючись на порушення норм матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд невірно дійшов висновку, що він, як платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, одержує частину доходу в натурі, однак він має постійну роботу, тобто перебуває у трудових відносинах тривалий час, не є приватним підприємцем та регулярно отримує заробітну плату, доходу в натуральній формі він не отримує. Крім того, суд призначивши виплату аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 1000грн., порушив вимоги ЗУ «Про прожитковий мінімум», оскільки після утримання аліментів у нього залишиться тільки 1000грн., яка значно нижче законодавчо встановленого прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 1000грн. щомісячно до досягнення нею повноліття. Позовні вимоги мотивовані тим, що з ОСОБА_1 позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі з 03 листопада 2007 року, який розірвано рішенням Калінінського райсуду м.Донецька від 10 серпня 2012 року. Від шлюбу мають дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачем. Відповідач нерегулярно надає матеріальну підтримку на утримання малолітньої дитини, між тим, дитина відвідує дитячий садочок, танцювальну секцію, за що також необхідно платити гроші. Дитина знаходиться на обліку у Донецькій обласній дитячій лікарні у зв'язку із захворюванням нирок, з цього потребуються додаткові витрати на її лікування. Через кожних 2 (два) місяці дитина проходить стаціонарне лікування. Позивач потребує матеріальної допомоги на утримання, лікування та розвиток дитини.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є батьком дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 При цьому, визначаючи аліменти в розмірі 1000грн. щомісячно, суд виходив із розрахунку понесених батьками витрат із відвідування дитиною дитячих навчально-виховних та інших закладів, враховуючи стан здоров'я дитини та лікуванні її клінічного діагнозу, в якому вони обидва, з їх слів приймають участь, а також суд прийняв до уваги матеріальне становище матері дитини, яка є приватним підприємцем, внаслідок чого не має постійного доходу. .

Сторони в судове засідання апеляційного суду не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи без їх участі (а.с. 46-49).

Відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню в частині визначеного розміру аліментів з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п.2 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст.8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставинах, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень,підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі в період з 03 листопада 2007 року по 10 серпня 2012 року (а.с. 14).

Відповідач - ОСОБА_1 є батьком дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а позивач ОСОБА_2 - матір'ю (а.с.3).

За змістом ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею183 СК України визначено, що розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Згідно ч.1 ст. 184 СК України суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст.182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.17 постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006, №3, за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч.3 ст.181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст.184 СК) і виплачуються щомісячно.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач ОСОБА_1 зобов`язаний утримувати малолітню дитину ОСОБА_3 до досягнення нею повноліття. Разом з тим, висновок суду про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі є помилковим з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Апелянт в апеляційній скарзі також послався на те, що він має постійний дохід, що підтверджується довідкою про доходи, наданою ТОВ «НВП «МАК», згідно якої ОСОБА_1 працює у вказаній установі з 31.12.2012р. на посаді вогнетривника, його загальна сума доходу за період з 01.04.2013р. по 30.04.2014р. складає 33458грн. 28коп. (а.с.24), тобто відповідач має постійну роботу та постійний заробіток (дохід).

Таким чином, суд першої інстанції не врахував зазначених обставин та прийшов до помилкового висновку про стягнення аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі, тоді як в даному випадку розмір аліментів необхідно визначати у частці від заробітку (доходу), тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Враховуючи стан здоров'я сторін, їх матеріальне положення, колегія суддів вважає необхідним позов про стягнення аліментів задовольнити частково, визначивши частку аліментів, що підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 в розмірі 1/4 від його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 березня 2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

Інші доводи скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 аліментів в твердій грошовій сумі не можна визнати законним й обґрунтованим, тому воно відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини у розмірі 1/4 частин з усіх видів заробітку відповідача щомісячно.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Калінінського районного суду м.Донецька від 11 червня 2014 року в частині стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини скасувати.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 щомісяця, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 березня 2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий:

Судді: