АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/790/26/14 Головуючий 1-ї інстанції - Герцов О.М.

Справа № 2027/10717/12 Доповідач - Колтунова А.І.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 14» серпня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: Колтунової А.І.,

суддів: Міненкової Н.О., Костенко Т.М.,

при секретарі: Попій Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 28 січня 2013 року за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» до ОСОБА_1, третя особа дочірнє підприємство «Теплоенергоцентраль» товариства з обмеженою відповідальністю «Високі Енергетичні Технології», ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмети іпотеки та застави,-

ВСТАНОВИЛА:

05 квітня 2011 року публічне акціонерне товариство «Банк «Демарк» (далі - ПАТ «Банк «Демарк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа дочірнє підприємство «Теплоенергоцентраль» товариства з обмеженою відповідальністю «Високі Енергетичні Технології» про звернення стягнення на предмети іпотеки та застави.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 18 вересня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Банк «Демарк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Банк «Демарк» та дочірнім підприємством «Теплоенергоцентраль» товариства з обмеженою відповідальністю «Високі Енергетичні Технології» укладено кредитний договір № 102-054 (далі - кредитний договір).

За умовами кредитного договору дочірньому підприємству «Теплоенергоцентраль» товариства з обмеженою відповідальністю «Високі Енергетичні Технології» (далі - ДП «Теплоенергоцентраль» ТОВ «Високі Енергетичні Технології») відкрито кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості 2 000 000,00 грн., строком по 17 вересня 2010 року, призначення кредиту - поповнення обігових коштів.

В подальшому, до кредитного договору внесено зміни договором № 1 від 01 квітня 2009 року, договором № 2 від 30 жовтня 2009 року, договором № 3 від 30 листопада 2009 року, договором № 4 від 30 грудня 2009 року, договором № 5 від 31 березня 2010 року, договором № 6 від 30 квітня 2010 року, договором № 7 від 31 серпня 2010 року, договором № 8 від 17 вересня 2010 року.

Остаточною редакцією кредитного договору передбачено, що максимальний ліміт заборгованості кредитної лінії становить 2 000 000,00 грн., строк погашення кредиту - по 20 грудня 2010 року, відсотки за користування кредитом визначені у розмірі 25 відсотків річних, що нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування відсотків на основі Банківського року (360 днів у році) та підлягають сплаті в строк по останній робочий день звітного місяця. Відсотки, нараховані за жовтень-грудень 2009 року та січень-листопад 2010 року, підлягають сплаті в строк до 20 грудня 2010р. Відсотки, нараховані в кінцевий рахунок, підлягають сплаті одночасно з поверненням кредиту. У разі порушення кінцевого строку погашення кредиту ДП «Теплоенергоцентраль» сплачує Банку "Демарк" за користування кредитом підвищену відсоткову ставку - 30 відсотків річних. У разі порушення строків погашення кредиту та/або відсотків за кредитом Банк "Демарк" має право стягнути пеню за кожний день прострочки, включаючи день проплати, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. ДП «Теплоенергоцентраль», зобов'язане надати банку "Демарк" забезпечення у вигляді застави, яке задовольняє останнього, в строк не пізніше 18 вересня 2008 року.

Позивач зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме перерахував на поточний рахунок ДП «Теплоенергоцентраль» грошові кошти в наступному розмірі: 18 вересня 2008 року - 1 000 000, 00 грн; 23 вересня 2008 року - 600 000,00 грн.; 26 вересня 2008 року - 400 000,00 грн.

ДП «Теплоенергоцентраль» було сплачено у повному обсязі відсотки за користування кредитом за період з 18 вересня 2008 року по 30 червня 2009 року та частково за період з 01 липня 2009 року по 31 липня 2009 року.

Станом на 24 березня 2011 року ДП «Теплоенергоцентраль» не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, відсотки за користування кредитом за період з 01.07.2009р. по 31.07.2009р. сплачені частково, відсотки, нараховані за користування кредитом починаючи з серпня 2009 року, не сплачуються. Кредит в строки, визначені кредитним договором, не повернутий.

Зважаючи на зазначене, стягненню підлягає заборгованість по сплаті основного боргу по кредиту в сумі 2 000 000,00 грн. та нараховані відсотки за користування кредитом за період з 01.07.2009р. по 23.03.2011р., з урахуванням часткової сплати за липень 2009 року, в сумі 892 222,29 грн.

Позивачем за порушення строків погашення кредиту за період з 21 грудня 2010 року по 23 березня 2011 року нарахована пеня в сумі 78 986,30 грн., за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 01 серпня 2009 року по 23 березня 2011 року нарахована пеня в сумі 60 051, 69 грн.

Таким чином, станом на 24 березня 2011р. заборгованість ДП «Теплоенергоцентраль» перед банком "Демарк" по кредитному договору становить 3 031 260,28 грн.

18 вересня 2008 року між ПАТ «Банк «Демарк» та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 102-054/1, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 3217 (далі - іпотечний договір), відповідно до якого, з метою забезпечення належного виконання ДП «Теплоенергоцентраль» зобов'язань за кредитним договором, ОСОБА_1 передав банку "Демарк" в іпотеку наступне нерухоме майно: нежитлову будівлю, цілісний майновий комплекс бази відпочинку "Караван", загальною площею 1354,3 м.кв., розташований за адресою: АДРЕСА_1. На предмет іпотеки накладена заборона відчуження.

Крім того, 18 вересня 2008 року між ПАТ «Банк «Демарк» та ОСОБА_1 було укладено договір застави № 102-054/2 (далі - договір застави), відповідно до якого ОСОБА_1 передав ПАТ «Банк «Демарк» в заставу рухоме майно (обладнання, меблі, побутову, офісну техніку), на яке також накладена заборона відчуження.

У зв'язку з тим, що ДП «Теплоенергоцентраль» не виконані належним чином зобов'язання по своєчасній сплаті відсотків по поверненню кредитних коштів, ПАТ «Банк «Демарк» направлено на адресу ДП «Теплоенергоцентраль» та ОСОБА_1 письмові вимоги про усунення порушення № 32/01-10/415 від 23 грудня 2010 р. та № 32/01-10/414 від 23 грудня 2010р. Зазначені письмові вимоги були отримані 28 грудня 2010 року ДП «Теплоенергоцентраль» та 22 січня 2011 року ОСОБА_1 Продовж 30 днів з моменту отримання письмової вимоги ні ДП «Теплоенергоцентраль», ні ОСОБА_1 існуючі суми заборгованості сплачені не були. На підставі зазначеного, відповідно до п. 5.1. іпотечного договору у ПАТ «Банк «Демарк» виникло право розпочати звернення стягнення на предмети іпотеки та застави і отримати задоволення своїх вимог за рахунок їх реалізації.

З огляду на зазначене, позивач просив суд, з подальшими уточненнями, стягнути на його користь з ОСОБА_1 борг в сумі 3 017 727,05 грн., який складається з боргу по кредиту в сумі 2 000 000,00 грн., відсотків за користування кредитом в сумі 892222,29 грн., пені за порушення строків погашення кредиту в сумі 46 518,46 грн., пені за порушення строків сплати відсотків в сумі 78 986, 30 грн.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлову будівлю, цілісний майновий комплекс бази відпочинку «Караван», загальною площею 1354,3 кв.м та предмет застави - обладнання, меблі, побутову, офісну техніку та інше згідно з договором застави № 102-054/2 від 18 вересня 2008 року.

ОСОБА_1 до суду першої інстанції надано заперечення на позов, в якому зазначив, що належної вимоги про усунення порушення кредитного договору від ПАТ «Банк «Демарк» отримано ним не було, у зв'язку з чим, вважає процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки порушеною, нарахування ПАТ «Банк «Демарк» штрафних санкцій та розрахунок боргу неправомірними.

24 жовтня 2011 року третя особа ДП «Теплоенергоцентраль» надало суду пояснення, в яких зазначило, що розмір нарахованого боргу не визнає та вважає його необгрунтованим.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 28 січня 2013 року позов публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" до ОСОБА_1, третя особа ДП "Теплоенегроцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі Енергетичні Технології" про стягнення предмета іпотеки задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Демарк» борг в сумі 3 017 727,05 грн., який складається з: кредиту в сумі 2 000 000,00 грн.; відсотків за користування кредитом в сумі 892 222,29 грн.; пені за порушення строків погашення кредиту в сумі 46 518,46 грн.; пені за порушення строків сплати відсотків в сумі 78986,30 грн.; суму витрат по сплаті судового збору (державного мита) в розмірі 1700,00 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлову будівлю, цілісний майновий комплекс бази відпочинку "Караван", загальною площею 1354,3 м.кв., який складається: з житлового будинку під літ. А, дерев'яного, обкладеного цеглою; літнього будинку під літ.А-1, дерев'яного;літнього будинку під літ. А-2, дерев'яного; літнього будинку під літ.А-3, дерев'яного;літнього будинку під літ. А-4, дерев'яного; літнього будинку під літ.А-5, дерев'яного; літнього будинку під літ. А-6, дерев'яного; літнього будинку під літ. А-7, дерев'яного; літнього будинку під літ. А-8, дерев'яного; літнього будинку під літ. А-9, дерев'яного; літнього будинку під літ. А-10,дерев'яного; літнього будинку під літ. А-11, дерев'яного; літнього будинку під літ. А-12,дерев'яного; літнього будинку під літ. А-13, дерев'яного; битовки під літ. Б, дерев'яна; медпунктупід літ. В, дерев'яного; павільйону під літ. Г, залізного; павільйону під літ. Д, залізного; сторожки під літ. Ж, цегляної, площею 10,7 кв.м.; більярдної під літ. З, дерев'яної; душової під літ. Е, цегляної; льоху під літ. Л, цегляного; гаражу під літ. М, залізного; гаражу під літ. Н, залізного; гаражу під літ. О, залізного; гаражу під літ. П, залізного; гаражу під літ. Р, залізного, згідно з іпотечним договором № 102-054/1 від 18 вересня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованим в реєстрі за №3217, з реалізацією предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів; а також на предмети застави, а саме: обладнання, меблі, побутової, офісної техніки та ін., згідно з договором застави № 102-054/2від 18 вересня 2008 року.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «Банк «Демарк» відмовити та визнати факт недостовірності розрахунку позовних вимог. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Рішення вважає необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи. Зазначає, що позивачем не надано доказів, що свідчать про існування заборгованості за кредитним договором, наданий розрахунок боргу, викладений в поясненнях позивача, не є належним доказом по справі, належних відомостей про стан розрахунків ДП «Теплоенергоцентраль» з позивачам не надано, зважаючи на що, вважає розрахунок позовних вимог неправильним та необґрунтованим. Крім того, позивач ухилився від надання суду та експерту, який проводив судово-економічну експертизу по справі, необхідних матеріалів та документів, а саме банківських виписок та інших відомостей про нарахування та рух коштів по кредитним рахункам ДП «Теплоенергоцентраль» за вищезазначеним кредитним договором із додатковими угодами, у зв'язку з чим, обставини справи судом повністю досліджені не були. Також зазначив, що належна вимога про усунення порушення кредитного договору ним від ПАТ «Банк «Демарк» не отримана.

В суді апеляційної інстанції апеляційну скаргу представник третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_4 - підтримував.

Представник ПАТ «Банк «Демарк» проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

14 серпня 2014 року ОСОБА_1, його представник та представник ДП «Теплоенергоцентраль» в судове засідання не з'явилися про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 135 -136 том 2).

Раніше представник ОСОБА_1 та представник ДП «Теплоенергоцентраль» були присутні в суді апеляційної інстанції, давали пояснення по апеляційній скарзі (а.с. 63-64, 76-77 том 2).

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Банк «Демарк» та стягуючи з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Демарк» заборгованість, що виникла за кредитним договором в сумі 30 017 727,05 грн., шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки та застави за договорами № 102-054/1 та № 102-054/2 від 18 вересня 2008 року, укладеними між ПАТ «Банк «Демарк» та ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позичальником не виконані зобов'язання за кредитним договором в частині погашення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом та пені за порушення виконання зобов'язань, у зв'язку з чим позичальник має право звернути стягнення на предмет іпотеки та застави, отримати задоволення своїх вимог за рахунок реалізації заставного майна.

Колегія суддів погоджується з даними висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають зібраним по справі доказам, вимогам ст.ст. 526, 530, 536, 546, 629, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 36, 37, 39 Закону України «Про іпотеку» та Закону України «Про заставу».

Судом апеляційної інстанції встановлено, підтверджується письмовими доказами та не оспорюється сторонами, що 18 вересня 2008 року між ВАТ «Банк «Демарк», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ПАТ «Банк «Демарк», та ДП «Теплоенергоцентраль» ТОВ «Високі Енергетичні Технології» було укладено кредитний договір № 102-054 (а.с. 6,7, том 1).

За умовами кредитного договору банком було відкрито позичальнику кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості 2 000 000,00 грн., строком по 17 вересня 2010 року, зі сплатою за користування кредитом 25 відсотків річних (а.с. 6, том 1).

Договорами № 1- №8, укладеними між позичальником та позикодавцем продовж 2008 та 2009 року, було внесено зміни до цього кредитного договору (а.с. 8-15, том 1).

18 вересня 2008 року, в забезпечення виконання кредитного договору, між ВАТ «Банк «Демарк» та ОСОБА_1 було укладено договори іпотеки та застави (а.с. 18, 19, 25, 26, том 1).

Договорами № 1/102-054/1 та № 1/102-054/2 від 14 жовтня 2008 року було внесено зміни до іпотечного договору та договору застави (а.с. 20, 28 том 1 ).

ПАТ «Банк «Демарк», покладені на нього зобов'язання за кредитним договором, виконало у повному обсязі шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника 2 000 000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами № 102-054 (# 30853183) від 18 вересня 2008 року, № 102-054 (# 30957268) від 23 вересня 2008 року, № 102-054 (# 31022710) від 29 вересня 2008 року (а.с. 16, 17, том 1).

Разом з тим, судом достовірно встановлено, що ДП «Теплоенергоцентраль» ТОВ «Високі Енергетичні Технології» взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконало у повному обсязі.

З наданого позивачем до суду першої інстанції розрахунку заборгованості вбачається, що на день звернення до суду заборгованість ДП «Теплоенергоцентраль» ТОВ «Високі Енергетичні Технології» становила 3 031 260,28 грн., яка складається з: суми непогашеного кредиту в розмірі 2 000 000,00 грн.; відсотків за користування кредитом в сумі 892 222,29 грн.; пені за порушення строків погашення кредиту в сумі 78 986,30 грн.; пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в сумі 60 051,69 грн. (а.с. 32, том 1).

При розгляді справи в суді першої інстанції сума пені за порушення строків сплати процентів була зменшена до 46 518,46 грн., а загальна сума заборгованості до 3 017 727,05 грн.

Під час розгляду справи як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції, відповідач та представник третьої особи оспорювали суму заборгованості.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 20 грудня 2013 року по справі була призначена судово-економічна експертиза, висновки якої підтверджують суму заборгованості по тілу кредиту та по відсотках за користування кредитом (а.с. 11, 112, 117-124 том 2).

Що ж стосується розміру суми заборгованості за пенею, що нарахована за вказаним кредитним договором, то висновок експертизи за цими платежами відсутній.

Разом з тим, при наявності достовірно встановленої заборгованості за кредитом та відсотками за користування ним, правильність нарахування пені судом перевірено, виходячи з умов кредитного договору.

Розрахунок нарахування пені позивачем наданий. Відповідачем та представником ДП «Теплоенергоцентраль» ТОВ «Високі Енергетичні Технології» письмових доказів, що спростовують цей розрахунок, як в суді першої так і апеляційної інстанції, надано не було.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що заборгованість за кредитним договором встановлена правильно.

Доводи апелянта та представників третьої особи в цій частині є необґрунтованими.

Згідно з п. 5.5.1. іпотечного договору, п. 4.1. договору застави іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекодавцем або позичальником письмової вимоги про усунення порушення зобов'язань за цими договорами або кредитним договором у встановлений іпотекодержателем строк задовольнити такі вимоги за рахунок предмета іпотеки та застави (а.с. 19, 26).

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 38 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судом законодавства при вирішенні справ, що виникають із кредитних правовідносин», у випадку якщо іпотекодержатель не реалізував способів позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачав би передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов'язання (стаття 37 Закону України "Про іпотеку"), він має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до статті 39 цього Закону.

За таких обставин колегія суддів вважає, що оскільки боржником та іпотекодержателем спір про погашення кредиту в позасудовому порядку не врегульований, іпотекодержатель мав право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмети іпотеки та застави.

Не є обґрунтованими доводи апеляційної скарги стосовно того, що ОСОБА_1 не було направлено належну вимогу про усунення порушення умов кредитного договору, оскільки з матеріалів справи вбачається, що 23 грудня 2010 року ОСОБА_1 за адресою, вказаною ним в договорах іпотеки та застави, було направлено вимогу про усунення порушень (а.с. 23, том 1). Зазначена вимога була отримана ОСОБА_5, 22 січня 2011 року (а.с. 23 зворотна частина, том 1) яка є матір'ю ОСОБА_1

У зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що процедуру позасудового врегулювання спору позивачем було дотримано.

Що стосується доводів третьої особи ОСОБА_2 та її представника відносно того, що даним рішенням порушені її права як власника майна, яке є предметом іпотеки та застави, оскільки досудова вимога про усунення порушень умов кредитного договору їй направлена не була, до участі у справі у якості відповідача вона не притягувалась, то вони також не можуть бути визнані правовими підставами для скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що на період укладення договору іпотеки та застави шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був розірваний. В шлюбі вони перебували з 1990 до 2005 року (а.с. 116-117 том 1).

Право власності на предмети іпотеки та застави були оформлені на ім'я ОСОБА_1 (а.с. 115 том 1).

Разом з тим, при укладенні договорів іпотеки та застави було отримано нотаріальну згоду ОСОБА_2 на передачу даного майна в іпотеку (а.с. 128 том 1).

Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою Ізюмського районного суду Харківської області від 26 серпня 2011 року ОСОБА_2 була залучена до участі у справі в якості третьої особи (а.с. 121 том1).

26 серпня 2011 року їй була направлена дана ухвала (а.с. 122 том 1).

Разом з тим, ОСОБА_2 клопотання про притягнення її до участі у справі у якості відповідача не заявляла.

На протязі шести років договори іпотеки та застави не оспорювала.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішенням суду першої інстанції права та інтереси ОСОБА_2 порушені не були.

Вона в нотаріальному порядку надала згоду ОСОБА_1 на передачу в іпотеку та заставу майно, яке було придбане в період шлюбу. Стороною по договорам іпотеки та застави вона не є.

Таким чином, ПАТ «Банк «Демарк» не зобов'язаний був її повідомляти про порушення виконання зобов'язань по кредитному договору та звернення до суду з даним позовом.

Крім того, як на період розгляду справи судом першої, так і апеляційної інстанції, дані договори недійсними визнані не були.

У зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для скасування рішення суду і відмови у задоволенні позовних вимог з цих підстав.

При задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ПАТ «Банк «Демарк» про визнання договорів іпотеки та застави недійсними, які вона подала до суду першої інстанції 04 серпня 2014 року вона не залишена можливості ставити питання про перегляд ухвалених судами першої та апеляційної інстанції судових рішень по цій справі за нововиявленими обставинами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального закону.

Викладені в апеляційній скарзі доводи були предметом розгляду в суді першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції, висновків суду не спростовують, зважаючи на що, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 10, 60, 303, 304, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 28 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Головуючий:

Судді