ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

08.12.06                                                                                 Справа № 6/694.

Суддя  Закропивний О.В.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Ровеньковського міського центру зайнятості, м. Ровеньки  Луганської області

до  Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Кірова, м. Ровеньки Луганської області

про стягнення  6 531 грн. 91 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Муц Л.І. (дов. № 10/8-70 від 16.01.06),

від відповідача –не прибув (явка обов‘язкова).

          в с т а н о в и в :

Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 6 531 грн. 91 коп., у тому числі недоїмку у сумі 5 787 грн.  86 коп. та пеня у сумі 744 грн. 05 коп.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду від 29.11.06 згідно Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст.17 та п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили з 01.09.05, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України,  вирішуються відповідним господарським  судом  за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи суб'єктний склад сторін у справі, де в якості позивача виступає суб'єкт владних повноважень, та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі продовжено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачем до господарського суду Луганської області надано відзив на позовну заяву від 07.12.06, за яким відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі та просить суд розглянути справу без його участі.

Дослідивши матеріали справи та приймаючи до уваги, що:

Відповідно до Закону України  від 02.03.00 № 1533-ІІІ “Про  загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ( далі –Закон) роботодавець набуває  статусу  платника страхових внесків  до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття” ( далі - Фонд) з дня  реєстрації згідно з пунктом 1 частини другої статті 35 цього Закону та зобов`язаний  своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески (пункт 2 частини  другої статті  35 Закону ).

З матеріалів справи вбачається, що  відповідач є платником страхових внесків  до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та  зобов’язаний сплачувати  страхові внески.

Відповідно до Закону України від 11.01.01 № 2213-ІІІ “Про  розмір  внесків на деякі  види загальнообов`язкового державного соціального страхування” розмір внесків на загальнообов`язкове державне  страхування на випадок безробіття для роботодавців складає 1,9 % суми  фактичних витрат на оплату праці  працівників.

Частиною другою статті 38 Закону встановлено, що у разі  несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками, у тому  числі  через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або  неповної їх сплати, страхувальники  сплачують суму  донарахованих контролюючим органом страхових внесків  (недоїмки), штраф та пеню.

У зв’язку з неналежним виконанням вимог діючого законодавства за Сільськогосподарським виробничим кооперативом імені Кірова утворилась заборгованість по страховим  внескам за період з 01.07.05 по 01.09.06. у сумі  6 531 грн. 91  коп., у тому числі недоїмка у сумі 5 787 грн. 86 та пеня у сумі 744 грн. 05 коп.

Сума недоїмки, пені та штрафу підтверджена матеріалами справи, в тому числі актом перевірки правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття № 125 від 29.09.06. та іншими.

      Також  згідно ч. 2 ст. 2 Закону на виконавчі дирекції Фонду та її робочі органи покладені у тому числі функції провадити збір страхових внесків, контролю за своєчасністю сплати страхових внесків , представляти інтереси Фонду в судових та інших органах.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону на Фонд покладені обов’язки забезпечувати збір страхових внесків.

Згідно прикінцевих положень Закону Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є правонаступником державного фонду сприяння зайнятості населення, що ліквідується, діяльність якого регулюється Законом України “Про зайнятість населення”.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України “Про зайнятість населення” державній службі зайнятості надане право стягувати з підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності, суми прихованих або занижених обов’язкових зборів та недоїмок до державного фонду сприяння зайнятості населення.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі. Згідно з ст. 2 Закону України “Про судоустрій” суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб.

Частиною  3 ст. 3 Закону України “Про судоустрій” встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 цього ж Закону ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.02 визначено, що ч. 2 ст. 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб’єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням.

Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, їх слід задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються у встановленому порядку.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п"ятиденного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 112, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд

п о с т а н о в и в:

1.          Позов задовольнити.

          2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Кірова, с. Благівка м. Ровеньки Луганської області, п/р 26006560807040 в Ровеньківському відділені ЛОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 30418, код 03739384 на користь Ровеньковського міського центру зайнятості, м. Ровеньки  Луганської області, вул. К.Маркса, 134-а, п/р 37179971900059 в УДК Луганської області, МФО 804013, код 24046930, код 13392846 недоїмку у сумі 5 787 грн. 86 коп. та  пеню у сумі 744 грн. 05 коп.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 12.12.06 у відповідності до вимог ст. 167 КАС України.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           О.В. Закропивний

Спеціаліст 1 категорії                                                               Т.В. Шкуть