ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
П О С Т А Н О В А
Іменем України
04.12.06 Справа № 5/509ад.
Господарський суд Луганської області у складі головуючого судді Закропивного О.В., при секретарі Шмалько О.М., за участю представників сторін:
від позивача –Шапара І.П. (довіреність № 12/168-3030 від 13.10.06.);
від відповідача –Сторчевий О.М. (довіреність № 2 від 16.10.06.);
розглянувши матеріали справи за позовом:
Урядового органу державного управління –Державної інспекції з енергозбереження (м. Київ, вул. Краківська, 17);
до відкритого акціонерного товариства «Краснодонвугілля» (м. Краснодон, Луганської області, вул. Комсомольська, 5);
про стягнення 3297 грн. 37 коп., –
В С Т А Н О В И В:
Суть спору: Урядовим органом державного управління –Державною інспекцією з енергозбереження заявлено позовні вимоги до відповідача про стягнення підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів в сумі 3297,37 грн..
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач, надав до суду відзив на позовну заяву в яким позовні вимоги не визнав. Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив викладену у відзиві позицію мотивуючи свої заперечення тим, що відповідач, в повному обсязі та у встановленні приписом Державної інспекції з енергозбереження строки, виконав всі роботи щодо усунення порушень, причин та умов, які призвели до нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що вимоги позивача не обґрунтовані з урахуванням наступного.
Повноваження Державної інспекції з енергозбереження щодо застосування підвищеної плати, її стягнення та розмір плати за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у разі їх неефективного використання, передбачені Законом України «Про енергозбереження»від 01.07.1994 р. з наступними змінами та доповненнями, ПКМУ № 699 від 02.09.1993 р. "Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві" (із змінами, внесеними з ПКМУ № 1308 від 28.10.96; №1071 від 07.07.2000), ПКМУ № 1039 від 29.06.00 «Питання Державної інспекції з енергозбереження»(затверджено Положення про Державну інспекцію з енергозбереження), наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.00. № 64 "Про затвердження Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2000 року за № 653/4874 (визначений механізм накладення та стягнення підвищеної плати).
Розділом 2 додатку до вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України № 699 від 02.09.1993 р., передбачається:
"...споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державною інспекцією з енергозбереження."
Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області під час комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів у відокремленому підрозділі «Шахта «Молодогвардійська»ВАТ «Краснодонвугілля»14.04.06. встановлено факти нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, що, відповідно ст. 27 п. "є" Закону України "Про енергозбереження" є порушенням законодавства про енергозбереження і тягне за собою передбачену законодавством відповідальність.
В даному випадку, Державна інспекція з енергозбереження застосовує положення п. «е»ст. 11 Закону України "Про енергозбереження", а саме : «Введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами».
Відповідно до ст. 238 ГК України адміністративно-господарським санкціями є заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані органами державної влади або органами місцевого самоврядування на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Згідно «Положення про Державну інспекцію з енергозбереження», затвердженого ПКМУ № 1039 від 29.06.00., Державна інспекція з енергозбереження є урядовим органом державного управління і виконує контрольно-наглядові функції щодо використання паливно-енергетичних ресурсів.
Тому, суд приходить до висновку, що позивач має право застосувати до відповідача економічну санкцію у вигляді підвищеної плати.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної 14.04.06. Державною інспекцією з енергозбереження перевірки було складено акт № 18-12/059, припис та постанову до нього, які вчасно направлені і отримані відповідачем, при цьому, встановленим порядком не оскаржені і не заперечені.
Так, згідно висновків акту перевірки, станом на 14.04.06. нераціональні перевитрати ПЕР на підприємстві відповідача, полягають в перевитратах паливно-енергетичних ресурсів із-за недодержання технологічної дисципліни, а саме внаслідок експлуатації акумуляторних батарей з простроченим терміном дії і складають 7560 кВтт/рік. При цьому, розмір підвищеної плати становить 3297,37 грн.
Розрахунок підвищеної плати за нераціональне використання ПЕР здійснений позивачем у відповідності з вищевказаними нормативними актами.
Однак, як зазначалось вище до акту перевірки використання відповідачем ПЕР № 18-12/059 від 14.04.06., тією ж датою було складено відповідний припис, який, відповідно до Закону України «Про енергозбереження»є обов’язковий до виконання.
В даному приписі позивач визначив відповідачу ряд заходів щодо усунення порушень, причин та умов, які призвели до нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів та встановив строк їх виконання.
Відповідно до п. 13 «Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання", затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження № 64 від 04.08.00. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2000 року за № 653/4874 (далі Порядок)перевірка виконання приписів акту здійснюється після закінчення терміну їх дії.
В п. 14 Порядку зазначається, що залежно від результатів виконання припису обсяги нераціонального використання ПЕР коригуються таким чином:
- у разі невиконання робіт –до їх початкового обсягу додаються перевитрати та прямі втрати, що виникли протягом терміну, встановленого для виконання робіт;
- у разі часткового виконання робіт –цей обсяг визначається як перевитрати та прямі втрати енергоресурсів, зумовлені невиконанням частини робіт;
- у разі виконання робіт –обсяги неефективного використання анулюються.
Пунктом 15 Порядку встановлено, що рішення про застосування підвищеної плати приймається на підставі акту перевірки підприємства і оформляється постановою.
В п. 16 Порядку вказується, що підприємство повинно внести підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанови про її застосування.
Отже, з вище перерахованих пунктів Порядку вбачається, що постанова про сплату підвищеної плати за нераціональне використання ПЕР, повинна виноситись за результатами виконання приписів акту. Однак, позивачем дана постанова була винесена 14.04.06. тобто в день складення акту та припису, що суперечить положенням п. 13 Порядку.
В судовому засідання представником відповідача надано акт № 18-12/194 від 20.10.06. перевірки виконання припису до акту № 18-12/059 від 14.04.06. згідно якого відповідач в повному обсязі ту у встановлення строки виконав вимоги даного припису.
Представник позивача підтвердив факт складення акту № 18-12/194 від 20.10.06. та виконання відповідачем вимог вказаного припису.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного позовні вимоги Державної інспекції з енергозбереження задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.ст. 87, 94 КАС України на позивача покладаються витрати, понесені ним, по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 112, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , –
П О С Т А Н О В И В:
1. В задоволені позову відмовити.
2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 08.12.06. у відповідності до вимог ст. 167 КАС України.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п’ятиденного строку.
Суддя О.В. Закропивний