ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2014 р. Справа № 804/5003/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

при секретарі судового засіданняБерднику С.О.

за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: Брусник Т.Г. Жаворонков С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000145103 та №0000155103 від 26.03.2014р., -

ВСТАНОВИВ:

10.04.2014р. Публічне акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулося з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача форми «В1» від 26.03.2014р. №0000145103 та форми «В4» від 26.03.2014р. №0000155103.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивачем до перевірки були надані всі документи, що підтверджують відображення податкового кредиту та податкових зобов'язань позивачем відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України по взаємовідносинах з ТОВ «Крост», ТОВ «Промремонтінвест», ТОВ «Барнат», ТОВ «Проектно-діагностичний центр», ТОВ «Криворіжіндустрбуд». Податкові накладні, які були отримані позивачем від ТОВ «Аеліта Моторс», ПАТ «Українська металургійна компанія» 30.11.2013р. та включені до складу податкового кредиту за грудень 2013р. із поданням разом з декларацією заяви зі скаргою про відмову постачальника надати податкову накладну у зв'язку з тим, що податкові накладні не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог п.201.10 ст. 200 ПК України. Також позивач вважає, що правомірно сформував податковий кредит за листопад 2013р. по податкових накладних від 15.04.2013р., від 21.05.2013р., від 24.05.2013р., від 29.05.2013р. по контрагенту ПП «НВФ «Кароліна» у зв'язку з отриманням вказаних податкових накладних 21.11.2013р. та 29.11.2013р., які не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому позивач скористався правом, наданим йому п.198.6 ст.198 ПК України (формування податкового кредиту протягом 365 календарних днів з моменту виписки податкової накладної) та разом з декларацією за листопад 2013р. подав заяву зі скаргою на контрагента та відповідні копії документів згідно до вимог п.201.10 ПК України. Щодо взаємовідносин з ДП «Придніпровська залізниця», то позивач вказує на те, що ним зведена податкова накладна складена 31.10.2013р. за жовтень 2013р. відповідно до норм чинного законодавства, а саме: п.187.1 ПК України ( за першою подією - передплатою) та відповідно до п.15 Наказу МФУ від 01.11.2011р. №1379. По ТОВ «Крост» позивачем сформовано податкові зобов'язання з ПДВ за жовтень 2013р. на суму 1127128,34 грн. по податковій накладній № 160 від 31.10.2013р. у зв'язку з підставами, викладеними у п.п.198.5 ПК України.

Представники позивача, які приймали участь у судовому розгляді справи, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що доводи, наведені у позові, не ґрунтуються на вимогах податкового законодавства, так як у заявках на оплату та передплату за послуги, надані ТОВ «Крост», ТОВ «Промремонтінвест», ТОВ «Барнат» у графі «стаття бюджету» зазначено - «благодійність», тоді як у разі придбання товарів (послуг), які придбавалися з метою благодійної його передачі, то платник податку не має права відображати податковий кредит по такому товару (послузі) та згідно п.4.3 р.У Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом МФУ від 25.11.2011р. №1492 такі послуги необхідно було відобразити в рядку 14.2 податкової декларації за відповідні періоди, а не в рядку 10.1,як це зробило підприємство. Щодо подання скарги позивачем про відмову продавцем послуг надати податкову накладну, то відповідач вказує на те, що згідно положення п.201.10 ст.201 ПК України можливість надання заяви зі скаргою встановлена протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації. Щодо подання позивачем зведеної податкової накладної, то відповідач зазначає, що згідно з вимогами Наказу МФУ від 01.11.2011р. №1379 зведена накладна за жовтень 2013р. від 31.10.2013р. №405/100 на суму 9052340,00 грн., у тому числі ПДВ 1508723,30 грн. мала бути складена на суму обсягу наданих послуг у розмірі 8765085,76 грн.,а на залишок оплати послуг перевезення повинна була бути складена звичайна податкова накладна за фактом першої події - передплати, а тому порушення вимог щодо складання зведеної податкової накладної не дає підстав для включення цієї накладної до складу податкового кредиту за жовтень 2013р. З огляду на викладене, відповідач вважає, що висновки стосовно порушень, допущених позивачем, відповідають нормам чинного законодавства та є правомірними.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 02.06.2014р.

Судом у ході судового розгляду справи встановлені наступні обставини у справі.

Публічне акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» зареєстроване як юридична особа 29.12.1994р. за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, перебуває на обліку у СДПІ у м.Дніпропетровську, є платником ПДВ, що підтверджується даними акту перевірки, копією виписки з ЄДРПОУ від 22.01.2014р. та копією статуту позивача ( а.с.18,172-179 том 1).

У період з 10.02.2014р. по 28.02.014р. податковою інспекцією згідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75,п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питання правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за листопад, грудень 2013р. за результатами якої складено акт від 07.03.2014р. №8/28-01-51-03/00191000 за яким встановлено порушення, а саме:

- п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201, п.202.1 ст.202 ПК України завищення суми податкового кредиту та суми від'ємного значення податку на додану вартість, яка включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 919518,40 грн., у тому числі за листопад 2013р. на суму податку 209671,00 грн., за грудень 2013р. на суму 709847,40 грн.;

- п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.198.2, п.198.3, п.198.4, п.198. ст. 198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201, п.202.1 ст.202 ПК України ПАТ «ПівдГЗК» завищено суму заявленого бюджетного відшкодування на загальну суму 2519513,73 грн., у т.ч. за листопад 2013р. на суму податку 2231881,73 грн., за грудень 2013р. на суму податку 359632,00 грн. (а.с.14-126 том 1).

На підставі вказаного вище акту,26.03.2014р. податковою інспекцією були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- форми «В1» №0000145103 за яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування за листопад, грудень 2013р. на загальну суму 2591513,73 грн. (а.с.12 том 1);

- форми «В4» №0000155103 за яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2013р. на суму 709847,00 грн. (а.с.13 том1).

Позивач оспорює вказані вище податкові повідомлення-рішення та просить визнати їх протиправними у зв'язку з тим, що позивачем правомірно сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит на підставі п.198.5 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України.

Заслухавши представників позивача та відповідача, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного податкового законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000155103 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 700668,80 грн. та щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000145103 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації за листопад 2013р. у розмірі 149961,00 грн., за штрафними санкціями у розмірі 74980,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000145103 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування за листопад 2013р. у розмірі 149961,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 74980,50 грн., суд виходить з наступного.

У ході судового розгляду справи із наданих документів судом було встановлено, що позивачем було сформовано податковий кредит за листопад 2013р. по податкових накладних №23 від 15.04.2013р., №16 від 21.05.2013р., №21 від 24.05.2013р., №22 від 24.05.2013р., які виписані ПП «НВФ «Кароліна» на загальну суму 149961,00 грн., які були надані позивачу лише 21.11.2013р. та 29.11.2013р. При цьому, разом з податковою декларацією за листопад 2013р. позивач подав заяву зі скаргою на вказаного постачальника - (Додаток 8 до декларації) відповідно до вимог п.201.10 ст. 201 ПК України, у зв'язку з тим, що вказані податкові накладні не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У зв'язку з викладеним, податковим органом було зроблено висновки у акті перевірки про те, що у разі порушення платником податку - продавцем товарів/послуг порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник податку - покупець таких товарів/послуг має право подати заяву зі скаргою на постачальника до податкової декларації за звітний податковий період у якому складено таку податкову накладну, при цьому, така можливість щодо надання заяви зі скаргою є у покупця протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок в Єдиному реєстрі. Згідно п.202.1 ст.202 ПК України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць.

Однак, вказані вище висновки податкової інспекції не ґрунтуються на нормах чинного на листопад 2013р., грудень 2013р. податкового законодавства, виходячи з наступного.

За приписами п.201.10 ст. 201 ПК України ( у редакції, чинній станом на листопад-грудень 2013р.) у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або у разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Згідно до абз. 3 п.198.6 ст.198 ПК України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Правовий аналіз вказаних вище норм свідчить про наявність права у платника податку на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Таким чином позивач, отримавши у листопаді 2013р. від ПП «НВП Кароліна» податкові накладні, виписані у квітні-травні 2013р. на загальну суму 149961,00 грн., мав право та правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними у листопаді 2013р., тобто у межах 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної, у тому числі з урахуванням вимог п.201.10 ст.201 ПК України у редакції, чинній на листопад-грудень 2013р., шляхом подання до податкової декларації за листопад 2013р. заяви зі скаргою на постачальника товарів/послуг, що є підставою для включення суми податку до складу податкового кредиту.

При цьому, слід зазначити, що посилання податкового органу на те, що за п.201.10 ст.201 ПК України встановлена можливість подання заяви зі скаргою лише протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації, є безпідставним з огляду на те, що позивачем було сформовано податковий кредит за листопад 2013р., тоді як зміни, внесені до п.201.10 ст. 201 ПК України в частині подання заяви зі скаргою протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за Законом України №657-УІІ від 24.10.2013р., набрали чинності з 01.01.2014р., у зв'язку з чим вказані зміни не можуть бути застосовані до податкової звітності позивача за листопад 2013р., оскільки норми закону не мають зворотної дії в часі відповідно до вимог ст. 58 Конституції України.

За таких обставин оспорюване рішення №0000145103 в частині зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування за листопад 2013р. по правовідносинах з ПП «НВФ «Кароліна» у загальній сумі 149961,00 грн. та, відповідно, і штрафні санкції у сумі 74980,50 грн. є протиправним, а тому в цій частині податкове повідомлення-рішення відповідача підлягає скасуванню.

Також, підлягають задоволенню з вищенаведених підстав і позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000155103 в частині зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2013р. у розмірі 700668,80 грн., у тому числі по правовідносинах позивача з ПП «Аеліта Моторс», ПАТ «Українська гірничо-металургійна компанія» на загальну суму 682735,60 грн. та по правовідносинах з ПАТ «Криворіжіндустрбуд» щодо виконання підрядних ремонтних робіт спальних корпусів бази відпочинку «Чайка-Красне» на суму 17933,20 грн. з огляду на те, що податкові накладні отримані від ПП «Аеліта Моторс» та ПАТ «Українська гірничо-металургійна компанія» на загальну суму 682735,60 грн. включені до складу податкового кредиту у періоді у якому вони отримані та суми, зазначені у податкових накладних включені позивачем до складу податкового кредиту з дотриманням процедури, встановленої п.201.10 ст.201 ПК України, у тому числі з урахуванням права позивача на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість протягом 365 календарних днів з моменту виписки податкової накладної відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України.

Також, слід зазначити, що виконання ПАТ «Криворіжіндустрбуд» підрядних робіт спальних корпусів бази відпочинку «Чайка-Красне» здійснено у межах господраської діяльності позивача, оскільки вказане нерухоме майно згідно наявних в матеріалах справи документів належить на праві власності позивачеві та використовується у його господарській діяльності, а тому позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту суму у розмірі 17933,20 грн.

За викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000155103 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за грудень 2013р. у сумі 700668,80 грн. (682735,60 +17933,20 грн.) підлягають задоволенню.

В той же час, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000145103 про зменшення бюджетного відшкодування за жовтень 2013р. в сумі 723158,40 грн. та за грудень 2013р. в сумі 209681,00 грн. по правовідносинах з контрагентами позивача - ТОВ «Крост», ТОВ «Промремонтінвест», ТОВ «Барнат», якими виконувалися роботи (послуги) за договорами підряду на об'єктах - Реконструкція пр. Південний - «Музей-Літній кінотеатр», Парк ім. І.І.Савицького, Будівництво фонтану, Монтаж системи вентиляції ФОК ВАТ «ПГЗК»; благоустрій пр. Південний, дитяча ігрова площадка, внутрішні електромонтажні роботи; благоустрій пр.Південний Ш етап будівля алергоцентру. Покрівля; ремонт будівлі стадіону; влаштування тротуару від автомобільного мосту до побуткомнібату РУ і реконструкція сквера перед СШ №67, з огляду на те, що зазначені роботи виконувалися не в межах господарської діяльності позивача, зазначені роботи заздалегідь не були направлені на використання їх у межах господарської діяльності позивача, а згідно наданих первинних бухгалтерських документів, зазначені роботи направлені були на благоустрій міста і є благодійною діяльністю позивача.

Також у ході судового розгляду справи представниками позивача підтверджено, що зазначені вище об'єкти будівництва не належать позивачеві, не перебувають на балансі у позивача чи в оренді та не використовуються позивачем у його господарській діяльності.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позивач не мав права на включення сум до складу податкового кредиту по правовідносинах з ТОВ «Крост», ТОВ «Промремонтінвест», ТОВ «Барнат» щодо виконання ремонтно-будівельних робіт на об'єктах, які не є основними фондами підприємства, не використовуються в його господарській діяльності, а належать територіальній громаді міста, виконання цих робіт відбулося не в межах господарської діяльності позивача, а з метою благодійної діяльності позивача та придбання цих послуг (робіт) відбулося заздалегідь без мети використання цих послуг у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

З вищенаведених підстав не підлягають задоволенню і позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000155103 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у сумі 1778,60 грн. по правовідносинах з ТОВ «Промремонтінвест» та у сумі 7400 грн. по правовідносинах з ТОВ «Проектно-діагностичний центр».

При цьому, слід зазначити, що судом не приймаються до уваги доводи позивача про те, що позивачем у подальшому було відображено податкові зобов'язання по підрядних роботах, які були направлені на благоустрій міста шляхом складання податкових накладних у відповідності до вимог п.198.5 ст.198 ПК України з огляду на те, що нормами Податкового кодексу України, який маю вищу юридичну силу, не передбачено віднесення до податкових зобов'язань шляхом складання податкових накладних продавцем - ПАТ «ПГЗК» покупцю - ПАТ «ПГЗК», тобто виписки податкових накладних самому собі.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача і про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000145103 в частині зменшення бюджетного відшкодування в сумі 1508723,33 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За приписами п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 6.2 Наказу МФУ від 01.11.2011р. №1379 (далі - Наказ №1379),яким було затверджено форму податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної (чинного до 01.03.2014р.) визначено, що податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Згідно п.15 вказаного вище Наказу №1379 передбачено, що у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках із покупцем,покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із зазначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (один раз на п'ять днів, один раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому до зведеної податкової накладної обов'язково додається реєстр товаротранспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

Також, слід враховувати вимоги чинного законодавства в частині визначення факту «першої події» згідно п.187.1 ст.187 ПК України при складанні податкової накладної.

Окрім того, наказом ДПС України від 21.12.2012р. №1177 була затверджена Узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань складання зведеної податкової накладної відповідно до якої періодичність складання зведених податкових накладних визначається виходячи з умов оплати, передбачених у договорі. Зведена податкова накладна складається не рідше одного разу на місяць та не пізніше останнього дня місяця. У разі коли договором визначена періодичність оплати декілька разів на місяць, постачальник складає декілька зведених податкових накладних, дата складання яких повинна відповідати даті оплати, визначеної договором, але не пізніше останнього дня місяця.

Крім цього, у разі, якщо сума оплати, що надійшла на рахунок постачальника в оплату товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, перевищує вартість постачання, таке перевищення вважається авансом, на суму якого складається податкова накладна.

При цьому, порядок складання зведених податкових накладних не поширюється на попередню оплату товарів/послуг (аванс), що підлягають постачанню.

Отже, враховуючи правило «першої події» визначення податкових зобов'язань постачальника, податкова накладна на суму попередньої оплати товарів/послуг (авансу) складається на дату такої оплати, тобто на дату отримання такого авансу.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується і матеріалами справи, позивачем до складу податкового кредиту за жовтень 2013р. була включена зведена податкова накладна від 31.10.2013р. №405/100 на суму 9052340,00 грн., у т.ч. ПДВ 1508723,33 грн. по правовідносинах з ДП «Придніпровська залізниця», при цьому, у складі зведеної податкової накладної було враховано обсяг передплати відповідно до вимог договору надання послуг на суму 1000000 грн., у т.ч. ПДВ 166 666,67 грн.

Так, відповідно до договору № ПР/ДН-2-13-53/НЮп/4-13 від 27.02.2013р. укладеного між позивачем та ДП «Придніпровська залізниця» визначені умови відповідно до яких надаються послуги перевезення вантажів, а саме: позивач зобов'язувався здійснити попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги, у тому числі плата за користування вагонами шляхом перерахування коштів у сумах, відповідних до обсягу перевезення та вагонообігу на під'їзній колії за рахунок ДП «Придніпровська залізниця». За цим договором Залізниця надає позивачу послуги на станціях ДП «Придніпровська залізниця» за умови наявності коштів на його особовому рахунку.

Згідно регістрів бухгалтерського обліку за жовтень 2013р. за бухгалтерськими рахунками 3711,685,311 позивачем здійснено попередню оплату за послуги від Залізниці (перша подія).

Відповідно до сальдової відомості по бухгалтерському рахунку 371 станом на 01.10.2013р. по взаємовідносинах з ДП «Придніпровська залізниця» рахується дебетове сальдо у сумі 1454 624,27 грн.

За період з 01.10.2013р. по 31.10.2013р. сума придбання послуг у ДП «Придніпровська залізниця» складає 8 765 085,76 грн., здійснена оплата за послуги перевезень та інші послуги залізниці у сумі 9100 000,00 грн.

Відповідно до сальдової відомості по бухгалтерському рахунку 371 станом на 01.11.2013р. по взаємовідносинах з ДП «Придніпровська залізниця» рахується дебетове сальдо у сумі 1 789 538,51 грн.

При цьому, в обсяг оплати послуг за жовтень 2013р. у розмірі 9100 000,00 грн. включено останнє платіжне доручення від 31.10.2013р. на суму 1000 000,00 грн., яке є передплатою за майбутнє надання послуг відповідно до вимог умов договору про надання послуг.

Між тим, відповідно до вимог вищенаведеного Наказу №1379 зведена податкова накладна за жовтень 2013р. мала бути складена на суму обсягу наданих послуг у розмірі 8765085,76 грн., а на залишок оплати послуг перевезення повинна була бути складена звичайна податкова накладна за фактом «першої події» - передплати.

Отже, з наведеного встановлено порушення порядку заповнення зведеної податкової накладної.

За приписами п.201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що у разі наявності факту порушення порядку заповнення податкової накладної відсутнє право покупця на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та за умови не подання покупцем разом із податковою декларацією заяви зі скаргою на постачальника із відповідними первинними бухгалтерськими документами ( Додатку 8) до декларації.

Відповідної заяви зі скаргою на постачальника до податкової декларації позивачем не було подано, що підтверджено представниками позивача у ході судового розгляду даної справи.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позивач як покупець не мав права на включення сум вищевказаної зведеної податкової накладної до податкового кредиту у розмірі 1508723,33 грн. у спірний період у зв'язку з встановленням факту порушення порядку її заповнення у відповідності до вимог Наказу № 1379 чинного до 01.03.2014р. та приписів п.201.10 ст.201 ПК України.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищенаведеного, перевіривши правомірність прийняття оспорюваних рішень згідно до вимог ч.3 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті частково не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а саме: в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за листопад 2013р. в сумі 149961,00 грн. за рішенням №0000145103 та в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 700668,80 грн. за рішенням №0000155103.

В іншій частині позовних вимог, вищевказані податкові повідомлення-рішення від 26.03.2014р. є обґрунтованими та такими, що прийняті у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

З огляду на наведене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

За таких обставин, враховуючи наявність підстав для часткового задоволення даного позову, суд вважає за необхідне, з урахуванням сплаченої суми судового збору позивачем у розмірі 10 відсотків розміру судового збору під час подання адміністративного позову, стягнути з позивача в дохід Державного бюджету України - решту судового збору у розмірі 2314 грн. 20 коп. пропорційно до відхиленої позовної вимоги згідно до вимог ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12,71, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000145103 та №0000155103 від 26.03.2014р. - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів форми «В4» №0000155103 від 26.03.2014р. в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 700668,80 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів форми «В1» №0000145103 від 26.03.2014р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації за листопад 2013р. у розмірі 149961,00 грн., за штрафними санкціями у розмірі 74980,50 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191000) на користь Державного бюджету України - решту судового збору у розмірі 2314 грн. 20 коп. (дві тисячі триста чотирнадцять грн. 20 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 04.06.2014р.

Суддя С.О. Конєва