ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"31" липня 2014 р. м. Київ К/800/48371/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С.В.
Загороднього А.Ф.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області на постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 05 червня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області про стягнення заборгованості,-
в с т а н о в и л а:
У квітні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дії щодо припинення нарахування та виплати пенсії державного службовця з 01.04.2013 року, а також про відмову в перерахунку пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу», зобов'язання поновити нарахування та виплату пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» з часу припинення її нарахування та виплати, тобто з 01.04.2013 року та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії державного службовця відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» з 20.12.2012 року.
Постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 05 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року, позов задоволено.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення по справі та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи та з 23.08.2007 року отримував пенсію за віком як державний службовець.
На час призначення пенсії стаж державної служби Позивача складав більше 25 років, що надає право на одержання пенсії державного службовця відповідно до положень ст. 37 Закону України «Про державну службу», оскільки як на час призначення пенсії так і по теперішній час працює суддею Канівського міськрайонного суду Черкаської області та досяг визначеного законодавством пенсійного віку за наявності страхового стажу.
20.12.2012 року позивач звернувся із заявою до про здійснення перерахунку пенсії відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу».
Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі відмовило в проведенні перерахунку, посилаючись на довідку ТУ ДСА в Черкаській області від 20.11.2012 року № 1288/04/12, з якої вбачається підвищення суддівської винагороди, а не заробітної плати, а відтак відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії згідно ст. 37-1 Закону України «Про державну службу».
Листом № 2701/02 від 25.03.2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі повідомило ОСОБА_2 про те, що 23.08.2007 року йому незаконно було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», так як на день призначення даного виду пенсії Позивач працював на посаді судді Канівського міськрайонного суду, а даний вид пенсії відповідно до частини 4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» (в редакції 1992 року) можливий до призначення судді, який вийшов у відставку, за наявності відповідного віку і стажу на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу».
Цим же листом позивачу запропоновано звернутися до управління Пенсійного фонду із заявою про перехід на пенсію за віком, так як в іншому випадку виплату пенсії буде припинено з 01.04.2013 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій вірно послалися на наступне.
Положеннями статті 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу, а в статті 8 Закону закріплено, що умови розміру оплати праці суддів визначається законом.
Згідно зі статтею 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддям за роботу на посаді судді щомісячно виплачується суддівська винагорода, яка складається з аналогічних складових заробітної плати, з якої позивачу призначалась пенсія державного службовця.
В частині пенсійного забезпечення судді прирівняні до державних службовців, оскільки ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає призначення та виплату пенсій суддям на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу».
Відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" від 31.05.2000 року № 865 у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-IV "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, установлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії.
Пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.
За умови підвищення посадових окладів працюючим суддям, наявні підстави і для перерахунку пенсій працюючим суддям, пенсії яким призначено, як державним службовцям відповідно до статтей 37, 37-1 Закону України «Про державну службу».
Згідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги не спростовуються висновки, викладені в судових рішенннях, підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 05 червня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області про стягнення заборгованості - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф.Загородній