ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"31" липня 2014 р. м. Київ К/9991/14032/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С.В.
Загороднього А.Ф.
розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2012 року у справі за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гадяцькому районі Полтавської області до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови,-
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2011 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Гадяцькому районі Полтавської області звернулось до суду з позовом до підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанов від 17.10.2011 року про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій ВП № 27735411.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2012 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про скасування постанови від 17.10.2011 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та прийнято нове рішення в цій частині, яким позов задоволено.
В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.09.2009 року з позивача стягнуто на користь Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі невідшкодовану суму виплачених ОСОБА_2 пенсій в сумі 10354 грн. 65 коп.
25.07.2011 року постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику строк для самостійного виконання рішення суду до 31.07.2011 року.
Рішення суду в добровільному порядку боржником не було виконано, у зв'язку з чим 17.10.2011 року державним виконавцем підрозділу винесені постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 191,14 грн. та витрат на проведення виконавчих дій в сумі 37,91 грн.
Вирішуючи спір та частково задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції вірно керувався наступним.
Законом України "Про виконавче провадження" визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до статті 5 Закон України "Про виконавче провадження" у вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.
Частиною 1 статті 6 зазначеного Закону на державного виконавця покладено обов'язок використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
За змістом статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусові виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведення виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Згідно зі статтею 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною 2 статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Відповідно до положень частини 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження", якою визначеноо, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувану за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника фізичної особи в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника юридичної особи. У зазначених розмірах стягується З боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Оскільки боржником не було самостійно виконано рішення, в строк, встановлений для добровільного виконання постанови суду, то відповідачем було правомірно розпочато примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника витрат на проведення виконавчих дій відповідно до положень статтей 25, 28 Закону України "Про виконавче провадження".
Крім того, 08.11.2011 року начальником підрозділу виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, при здійсненні контролю за діями державного виконавця, проведено перевірку виконавчого провадження ВП № 27735411, за наслідками якого була прийнята постанова про результат перевірки виконавчого провадження, якою скасовано постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 17.10.2011 року.
Суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги щодо скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 17.10.2011 року в сумі 191,14 грн. за відсутністю предмету спору.
Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягується за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що оскільки постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 08.09.2009 року про стягнення з позивача на користь Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі невідшкодовану суму виплачених ОСОБА_2 пенсій в сумі 10354 грн. 65 коп. є невиконаною ні добровільно, ні примусово, то постанова відповідача про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 17.10.2011 року у сумі 37,91 грн. є передчасною.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржуване рішення апеляційного суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги не спростовуються висновки, викладені в судовому рішенні, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2012 року у справі за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гадяцькому районі Полтавської області до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф.Загородній