ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2014 року Справа № 910/20638/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Полянського А.Г.

суддів: Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.,

розглянувши

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ДПА

Компані"

на рішення господарського суду міста Києва від

26.03.2014 року та постанову

Київського апеляційного

господарського суду від 10.06.2014 року

у справі № 910/20638/13 Господарського суду міста Києва

за позовом концерну "Військторгсервіс"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ДПА

Компанія"

треті особи: 1. Фонд державного майна України

2. Міністерство оборони України

про визнання недійсним правочину

та за зустрічним

позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДПА

Компані"

до концерну "Військторгсервіс"

треті особи: 1. Фонд державного майна України

2. Міністерство оборони України

про визнання дійсним правочину та зобов'язання вчинити дії

за участю представників сторін:

позивача - Бех О.А. дов. від 27.01.2014 р.,

відповідача - Желінський В.М. дов. від 10.08.2014 р., Косань В.М.

треті особи - 1- Федоровський В.Г. дов. від 25.04.2014 р.,

2- Загуменний В.В. дов. від 29.10.2013 р.,

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 12.08.2014 р. у зв'язку з поверненням з відпустки судді Кравчука Г.А. для розгляду касаційної скарги у цій справі, призначено колегію суддів у складі: головуючий - Полянський А.Г. судді - Кравчук Г.А., Мачульський Г.М.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.03.2014 р. (суддя - Якименко М.М.) первісний позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір (правочин) № 13-26-110 ВМ від 01.04.2013 року, укладений між концерном "Військторгсервіс" та товариством з обмеженою відповідальністю "ДПА КОМПАНІ". Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ДПА КОМПАНІ" на користь концерну "Військторгсервіс" 1 147 грн. 00 коп. - судового збору. В задоволенні зустрічних позовних вимог - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 р. (суді - Тищенко А.І., Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.) рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2014 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, ТОВ "ДПА Компанія" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові по даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 01.04.2013 року між концерном "Військторгсервіс" та товариством з обмеженою відповідальністю "ДПА Компані" укладено Договір № 13-26-110 ВМ. Пунктом 1.1. Договору сторони погодили, що концерн "Військторгсервіс" передає, а ТОВ "ДПА Компані" приймає в строкове користування за плату державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно - нежитлові приміщення (далі - Майно) площею 12354,9 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, пров. Бородянський, 3, що перебуває на балансі концерну "Військторгсервіс".

Цей Договір діє з моменту його укладання і до 25 березня 2016 року включно (п. 9.1. Договору).

Згідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Нормами ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Концерн "Військторгсервіс" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "ДПА КОМПАНІ" про визнання недійсним правочину. Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача за первісним позовом Договір № 13-26-110 ВМ від 01.04.2013 року, укладений між концерном "Військторгсервіс" та ТОВ "ДПА КОМПАНІ" є недійсним у зв'язку з непогодженням даного договору з органом, уповноваженим управляти державним майном - Міністерством оборони України.

Задовольняючи позовні вимоги первісного позову, суди виходили з того, що на момент укладення договору, у позивача за первісним позовом був відсутній необхідний обсяг цивільної правоздатності на його укладення, оскільки концерн "Військторгсервіс" не є власником майна переданого в оренду за договором, а також матеріали справи не містять доказів, що концерн "Військторгсервіс" було уповноважено власником майна на укладення зазначеного договору.

На думку колегії суддів вказаний висновок є передчасним з огляду на наступне.

Попередніми судовим інстанціями не було досліджено правовстановлюючих документів на майно, що є об'єктом оренди за договором.

Згідно Статуту концерну "Військторгсервіс" (далі - Концерн) є державним господарським об'єднанням, заснованим на державній власності та утвореним відповідно до актів законодавства України.

Пунктом 2.2 Статуту визначено, що Концерн, як юридична особа, є самостійним суб'єктом господарювання державного сектору економіки, учасником господарських відносин і здійснює свою господарську діяльність реалізуючи у встановленому порядку господарську компетенцію.

Відповідно до п. 4.2. Статуту, Концерн може здійснювати інші вили діяльності не заборонені чинним законодавством, у тому числі такі як надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Майно Концерну є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання (п. 6.1. Статуту).

Концерн має право передавати під заставу майнові об'єкти, що належать до основних фондів, здавати в оренду нерухоме майно згідно з вимогами чинного законодавства України (п. 7.10. Статуту).

Згідно ст. 55 ГК України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу (ст. 74 ГК України).

Відповідно до ст. 120 ГК України, концерном визнається статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. Учасники концерну не можуть бути одночасно учасниками іншого концерну.

Державні і комунальні господарські об'єднання утворюються переважно у формі корпорації або концерну, незалежно від найменування об'єднання (комбінат, трест тощо).

Статтею 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст. 287 ГК України встановлено, що орендодавцями є Фонд державного майна України, його регіональні відділення, органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації.

З огляду на вище зазначене суди дійшли передчасного висновку про те, що організаційно-правова форма концерну є тотожною порівняно з організаційно-правовими формами підприємств, установ, організацій, оскільки концерн є ні підприємством, ні установою , ані організацією в розумінні переліку орендодавців, визначених статтею 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст. 287 ГК України.

Визначаючи порушення вимог ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" суди не врахували те, що згідно протоколу наради від 21.06.2013 р. № 34, що міститься в матеріалах справи, Міністерство оборони України, як центральний орган виконавчої влади і управління концерну "Військторгсервіс", розглядало питання, пов'язані з діяльністю Концерну, у тому числі, питання щодо договору оренди цілісного майнового комплексу по пров. Бородянський, 3, раніше укладеному між концерном "Військторгсервіс" та ТОВ "ДПА Компані".

Відповідно до приписів ст. ст. 45, 47, 43 ГПК України судові рішення приймаються судом за результатами обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення у справі підлягають скасуванню, із направленням справи на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ДПА Компані" задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва 26.03.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 у справі № 910/20638/13 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Судді Г.А. Кравчук

Г.М. Мачульський