Центрально-Міський районний суд м. Макіївки
буд.111 м. м. Макіївка Донецька область Україна 86108
Справа № 270/1146/14-ц
Провадження № 6/270/53/2014
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 березня 2014 року
Центрально-Міський районний суд міста Макіївки Донецької області в складі:
головуючого судді Мащенко С. В.
при секретарі Мізерній О. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення суду в місті Макіївці Донецької області подання ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ МАКІЇВСЬКОГО МІСЬКОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ «Про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_1», -
в с т а н о в и в:
05.03.2014 року до суду надійшло подання Центрально-Міського ВДВС Макіївського МУЮ «Про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_1», на обґрунтування якого зазначено, що у них на виконанні з 12.10.2012 року перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-563 від 29.04.2011 року, виданого Будьоннівським районним судом міста Донецька, про стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 /паспорт серії НОМЕР_4, виданий Будьоннівським РВ ДМУ УМВС/ на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі ? частини усіх видів заробітку, щомісяця, починаючи з 09.12.2010 року і до повноліття дитини. Згідно інформації, наданої ДПС України, боржник доходів не отримує та не має зареєстрованих відкритих рахунків в установах банку, а також нерухомого майна, земельних ділянок та автомототранспортних засобів. Станом на 03.03.2014 року боржником не вчинено жодних дій, направлених на виконання рішення суду, що свідчить про умисне його невиконання. Заборгованість по аліментах постійно зростає й станом на 01.03.2014 року складає 39590,50 гривень. Просили встановити тимчасове обмеження у праві виїзду цього боржника до виконання зобов'язань за судовим рішенням.
Відповідно до частини 2 статті 377-1 Цивільного процесуального кодексу України суд негайно розглядає подання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Державний виконавець Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилась, однак звернулась до суду із клопотанням, викладеним у пункті 2 прохальної частини подання, зареєстрованого за вхідним № 4788/14-вх від 05.03.2014 року, про розгляд справи за її відсутності.
Частина 2 статті 158 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у державного виконавця свідчить прохальна частина подання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межи України, що міститься в матеріалах справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання необхідним давання державним виконавцем особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу у її відсутність.
Повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи, на які заявник посилався як на підставу своїх вимог, перевіривши їх доказами, що досліджені у судовому засіданні й відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, а саме: дослідивши матеріали справи, що містять письмові докази у справі, - суд вважає, що подання є не обґрунтованим та не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.
15 червня 2005 року Будьоннівським районним судом міста Донецька був виданий виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку відповідача, щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.03.2005 року та до повноліття дитини.
20 листопада 2011 року Будьоннівським районним судом міста Донецька було видано виконавчий лист про збільшення розміру аліментів, які стягнуті з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 з 1/6 частини на ? частину з усіх видів заробітку відповідача, щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09.12.2010 року та до повноліття дитини.
Відповідно до відомостей, що містяться в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 48981083, наданої 01.03.2014 року о 09:37 Центрально-Міським відділом державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 відомості відсутні.
З відповіді № 1002031750 від 13.11.2013 року на запит № 2858094 від 12.11.2013 року до Державної податкової служби України про джерела отримання доходів боржників - фізичних осіб, отриманої ОСОБА_4 01.03.2014 року о 09:33 годин, вбачається, що інформація стосовно боржника - фізичної особи ОСОБА_1 щодо сум доходу, нарахованого /сплаченого/ податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня.
З відповіді № 1002036515 від 13.11.2013 року на запит № 2858098 від 12.11.2013 року до Державної податкової служби України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками - юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями, отриманої ОСОБА_4 01.03.2014 року о 09:33 годин, вбачається, що платник податків з податковим номером НОМЕР_3 на обліку в органах ДПС не перебуває.
Згідно повідомлення начальнику ВРЕР міста Макіївки при УДАІ ГУМУС України в Донецькій області Рибікова О. М. № 9/7-14962 від 18.12.2012 року убачається, що станом на 12.12.2012 року на ім'я ОСОБА_1 автотранспорту не значиться.
Під час розгляду цього подання суд виходить з того, що умови і порядок виконання рішень судів визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року.
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів /посадових осіб/ - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів /посадових осіб/, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
З огляду на положення частини першої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
При цьому, стягувачем визнається фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ /частина друга статті 8 Закону України «Про виконавче провадження»/.
Положеннями частини першої статті 19 та частин першої і другої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, за заявою стягувача, про що виносить відповідну постанову.
Вирішуючи подання Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Макіївського управління юстиції про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_1, суд виходить з того, що це є процесуальним питанням, пов'язаним з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів /посадових осіб/, яке регулюється відповідно до розділу VI Цивільного процесуального кодексу України.
Так, з огляду на положення частини першої статті 377-1 Цивільного процесуального кодексу України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів /посадових осіб/ вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
У свою чергу, положення пункту 18 частини третьої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачають, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Як убачається з положень статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно до положень статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Положеннями статті 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Відповідно до положень статті 313 Цивільного кодексу України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
З огляду на положення статті 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну.
На необхідності застосування наведених вище норм національного та міжнародного права звертає увагу також й Верховний Суд України у своїх Узагальненнях судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01.02.2013 року.
Як убачається із змісту подання, у якості правової підстави встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон Центрально-Міським відділом державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції зазначені положення пункту 18 частини першої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», а саме ухилення боржником від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.
Але, при цьому, жодних доказів існування у боржника заборгованості із сплати аліментів, визначених рішенням суду, на утримання його дитини, а також вчинення дій, спрямованих на ухилення від виконання зазначеного зобов'язання Центрально-Міським відділом державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції надано суду не було.
Крім того, аналізуючи положення статті 377-1 Цивільного процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що суб'єктом звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є державний виконавець, яким здійснюється відповідне виконавче провадження.
Однак, суду не було надано жодних документів про розподіл матеріалів цього виконавчого провадження державному виконавцю ОСОБА_4, який звертається з відповідним поданням до суду.
Таким чином, проаналізував всі наявні докази у їх сукупності, наведені та встановлені у судовому засіданні факти та відповідні ним правовідносини, а також вказані норми права, суд приходить до висновку про необґрунтованість подання Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції «Про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_1» та необхідність відмовити у його задоволенні.
На підставі викладеного, керуючись статтею 33 Конституції України, статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, статтею 313 Цивільного кодексу України, статтями 1, 8, 11, 19 і 25 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 1 і 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», Узагальненням Верховного Суду України судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01 лютого 2013 року, частиною 3 статті 10, частиною 1 статті 11, частиною 1 статті 58, частиною 1 статті 60, статтями 61, частиною 2 статті 208, частинами 4 і 5 статті 209, частиною 1 статті 223, пунктом 24-1 частини 1 статті 293, частиною 2 статті 294, частиною 1 статті 296 та статтею 377-1 Цивільного процесуального кодексу України,-
у х в а л и в:
У задоволенні подання ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ МАКІЇВСЬКОГО МІСЬКОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ «Про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_1» відмовити повністю.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Макіївки шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання її копії.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не скасовано судом апеляційної інстанції.
Ухвала, яка набрала законної сили, є обов'язковою для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України, - і за її межами.
Ухвалу постановлено, оформлено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя: С. В. Мащенко