Р І Ш Е Н Н Я

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

13 січня 2009 р.                

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого -                     судді Гаращенко Д.Р.

При секретарі -                              Сініциної Н.Є.

Розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:         

               Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки, в якому  просить  розірвати шлюб, зареєстрований між ними 10 грудня 1999 р. у  відділі реєстрації актів громадянського стану Київської районної адміністрації виконкому Одеської міської Ради, актовий запис № НОМЕР_1, посилаючись на те, що подружні стосунки сторони не підтримують, спільного господарства не ведуть.

               У попередньому судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, та наполягає на розірванні шлюбу.

               Відповідачка у судове засідання не з'явилась, повідомлялась належним чином, надала до суду заяву, згідно з якої, не заперечує проти розірвання шлюбу, майнового спору не має, просить розглядати справу  у її відсутність.

               Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

               Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання. 

               Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд  вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

               Шлюб між позивачем та відповідачкою, зареєстрований 10 грудня 1999 р. у відділі реєстрації актів громадянського стану Київської районної адміністрації виконкому Одеської міської Ради, актовий запис № НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про одруження серія І-ЖД № НОМЕР_2.

               Шлюб у сторін другий. Від шлюбу народилася донька ОСОБА_3, на утримання якої позивач надає матеріальну допомогу у добровільному порядку.

               Причиною до розпаду сім'ї послужило те, що сторони не мають спільних інтересів, між ними відсутнє взаєморозуміння, спільного господарства не ведуть, подружніх стосунків не підтримують більше півроку.

               Майнового спору у сторін нема.

               На примирення сторони не згодні.

               Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України, шлюб підлягає розірванню, якщо буде встановлено, що подальше сумісне мешкання подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

                Таким чином, визнання відповідачкою пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

                Керуючись ст.ст. 10,60,130,174,209,212-215,218 ЦПК України ст. 112 Сімейного Кодексу  України, суд-

ВИРІШИВ:

               Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

               Шлюб, зареєстрований 10 грудня 1999 р. у  відділі реєстрації актів громадянського стану Київської районної адміністрації виконкому Одеської міської Ради, актовий запис № НОМЕР_1, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.             

               При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу оплату державного мита у розмірі 17 гривень покласти на ОСОБА_1.

               ОСОБА_2  від сплати державного мита звільнити.

               Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України. 

              Головуючий:__________________