Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22-ц/778/2403/14 Головуючий у 1 інстанції: Дюженко Л.А.

Суддя-доповідач: Боєва В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Боєвої В.В.,

Суддів: Маловічко С.В., Гончар М.С., При секретарі: Хомяк К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16 березня 2011 року у справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» в особі філії «Запорізьке регіональне управління ПАТ «БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2010 року ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» в особі філії «Запорізьке регіональне управління ПАТ «БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором .

Позивач зазначав, що 24.12.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Запорізьке регіональне управління» Відкритого його товариства «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» в особі філії «Запорізьке регіональне управління ПАТ «БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір № 9-6574-127 АП, за умовами якого банк надав відповідачу в тимчасове кредитування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси в сумі 39463 доларів США, зі сплатою по процентній ставці: з 24.12.2007 - 23.12.2008 р. по 13,8 % ; з 24.12.2008 - 23.12.2009 р. 13,2 % річних; з 24.12.2009р по 23.12.2010р. - 13,1 % річних; з 24.12.2010 р. по 23.12.2011 р. - 12,9 % річних; з 24.12.2011р по 23.12.2012 р 12,5 % річних,з 24.12.2012 по 23.12.2013р .-11,6 % річних, з 24.12.2012р по 24.12.2014 р. 11 % річних та кінцевим терміном повернення до 24 грудня 2014 року.

Відповідач ОСОБА_2 неналежним чином виконував свої зобов'язання за кредитним договором, а саме, несвоєчасно та не в повному обсязі погашав кредит та відсотки за користування кредитом. У зв'язку з чим станом на 31.05.2010 р. виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 515089 грн. 10 коп., а саме: заборгованість за кредитом - 33154 долара США 31 цент, що за курсом на 31.05.2010 р. складає 262751,22 гривні; заборгованість за процентами - 5338 доларів США 11 цента, що за курсом НБУ на 31.05.2010 р. складає 42305,05гривень; пеня по несплаченим процентам та кредиту - 210032 грн. 82 коп.

Посилаючись на ці обставини, позивач просив стягнути з боржника ОСОБА_2 на користь банка заборгованість за кредитним договором в сумі 515089 грн.10 коп., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн. 00 коп.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16 березня 2011 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» в особі філії «Запорізьке регіональне управління ПАТ «БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» загальну заборгованість за кредитом 515089 грн. 10 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» в особі філії «Запорізьке регіональне управління ПАТ «БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 грн. 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» в особі філії «Запорізьке регіональне управління ПАТ «БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.00 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 210032,82 грн.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольнивши позовні вимоги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ», суд першої інстанції посилався на положення статей 509, 526, 530 ЦК України, якими передбачені поняття зобов'язання та підстави його виникнення; загальні умови виконання зобов'язання; виконання зобов'язання належними сторонами та на статті 549-551 ЦК України, якими визначено поняття неустойки, підстави виникнення права на неустойку , предмет неустойки.

Також суд вірно застосував приписи статей 610 - 612, 623-625 ЦК України - щодо порушення зобов'язання, правових наслідків порушення зобов'язання, прострочення боржника; відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання; визначення поняття збитки і неустойка та відповідальність за порушення грошового зобов'язання та на приписи статей 1048-1049 ЦК України, якими передбачено право позикодавця на отримання процентів за договором позики і встановлено обов'язок позичальника повернути позику.

При цьому суд виходив з того, що 24.12.2007 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» та ОСОБА_2 укладено договір № 9-6574-127 АП, за умовами якого банк надав відповідачу в тимчасове кредитування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси в сумі 39463 доларів США, зі сплатою по процентній ставці: з 24.12.2007 - 23.12.2008 р. по 13,8 % ; з 24.12.2008 - 23.12.2009 р. 13,2 % річних; з 24.12.2009р по 23.12.2010р. - 13,1 % річних; з 24.12.2010 р. по 23.12.2011 р. - 12,9 % річних; з 24.12.2011р по 23.12.2012 р 12,5 % річних,з 24.12.2012 по 23.12.2013р .-11,6 % річних, з 24.12.2012р по 24.12.2014 р. 11 % річних та кінцевим терміном повернення до 24 грудня 2014 року (а. с. 6-10).

Відповідно до пункту 2.3 Кредитного договору кредитні ресурси, отримані позичальником, використовуються за цільовим призначенням: для придбання ним автомобіля марки «TOYOTA» модель CAMRY, тип легковий седан, 2007 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузов,рама) JTNBK003033926 (а. с. 6- на звороті).

Згідно пункту 3.3. Кредитного договору позичальник ОСОБА_2 зобов'язався щомісячно, в термін з 1 по 10 число кожного місяця здійснювати погашення позичкової заборгованості в розмірі 469,80 доларів США та нарахованим процентам відповідно до Графіку - Додаток № 1. Останню сплату щомісячного платежу по погашенню позичкової заборгованості Позичальник зобов'язується здійснити не пізніше 23.12.2014 року (а. с. 6 - на звороті; а. с. 10).

Відповідно до пункту 6.1 Кредитного договору за прострочення повернення кредиту та/або сплати процентів, ОСОБА_2 повинен сплатити банку пеню із розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення (а. с. 9).

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» в особі філії «Запорізьке регіональне управління ПАТ «БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» виконало свої зобов'язання перед ОСОБА_2, надавши йому 24.12.2007 року кредитні кошти в сумі 39463 доларів США. Не зважаючи на неодноразові письмові вимоги щодо повернення боргу, які направлялися на адресу боржника ОСОБА_2, борг не погашався, а тому банк вимушений був звернутися до суду з вищевказаним позовом.

Основні доводи апеляційної скарги полягають в тому, що суд повинен був відмовити в задоволенні позову, оскільки на думку апелянта останній день для звернення до суду - 13.01.2010 року.

Такі доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження при апеляційному розгляді, оскільки пунктом 3.2 Кредитного договору строк повернення кредитних ресурсів визначено 24.12.2014 року, а пунктом 3.5. Кредитного договору передбачено право банка на пред'явлення вимоги щодо дострокового повернення кредитних коштів - у разі порушення позичальником умов договору (а. с. 6 - на звороті).

Інші доводи апеляційної скарги стосуються незгоди відповідача ОСОБА_2 з розміром стягнутої на користь банка пені. Апелянт вважає, що пеня розрахована позивачем неправильно та за межами річного строку позовної давності.

Ці доводи спростовуються наступним.

В позовній заяві ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» зазначало, що розмір пені станом на 31.05.2010 року складає 210032, 82 грн., що підтверджується розрахунком, який є додатком до позовної заяви (а. с. 13).

В ході розгляду справи в суді першої інстанції на вимогу суду позивач в якості доказу надав в письмовому вигляді більш детальний розрахунок пені за прострочені щомісячні платежі за даним кредитним договором - за період з 19.10.2009 року по 29.09.2010 року (за 346 днів), розмір якої за цим розрахунком складав вже більшу суму - 240051, 03 грн. (а. с. 89-107).

Оскільки позивач не подавав уточнену позовну заяву про збільшення розміру пені, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення пені в тому розмірі, як було вказано в позовні заяві від 04.06.2010 року.

Зі апеляційної скарги вбачається, що інші доводи не мають належного обґрунтування у чому полягає порушення вимог матеріального і процесуального права, а тому не дають підстав для висновку щодо незаконності чи неправильності оскаржуваного судового рішення, а тому судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 має бути відхилена, а оскаржуване судове рішення - залишено без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: