ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2014 р. Справа № 804/5585/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Конєвої С.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Б'ютіком ДП" про стягнення 1 283 188 грн. 20 коп., -

ВСТАНОВИВ:

18.04.2014р. Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю "Б'ютіком ДП" та просить прийняти рішення про стягнення податкового боргу з відповідача по податку на додану вартість на користь державного бюджету в рахунок погашення суми податкового боргу в розмірі 1 283 188 грн. 20 коп.

Податкова інспекція обґрунтовує подання тим, що відповідач перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській та має податковий борг з податку на додану вартість у загальній сумі 1283188, 20 грн., який виник в результаті проведеної камеральної перевірки, за результатами якої було складено акт перевірки №231/15-2/36095495 від 28.01.2013р. та податкове повідомлення-рішення №0003071505 від 05.06.2013р. на загальну суму грошового зобов'язання з ПДВ 1283200грн., яке було вручено відповідачеві 08.07.2013р., проте податковий борг у встановлений законом строк сплачено не було. Також, податковою інспекцією вживалися заходи щодо примусового стягнення податкового боргу та у відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України на адресу відповідача засобами поштового зв'язку була направлена податкова вимога № 47-25 від 10.02.2014р. У зв'язку з тим, що на дату подачі подання до суду податковий борг відповідача з податку на додану вартість залишається непогашеним, заявник просить стягнути вищезазначену суму боргу з відповідача у судовому порядку.

Заявник 26.06.2014 року надав до канцелярії суду клопотання, в якому просить розглядати справу в порядку письмового провадження (а.с. 47).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с.43, 44, 46).

У відповідності до вимог ч. 11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адресу повістки надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

Відповідно до ч. 8 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи вищенаведене, клопотання заявника про розгляд справи в порядку письмового провадження, належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, скорочені строки розгляду і вирішення справи, встановлені ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності представників сторін за наявними у справі доказами та у письмовому провадженні відповідно до ч. 4, 6 ст. 128, ч.8 ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п.20.1.34 ст. 20 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010р. органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач - орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Б'ютіком ДП» 12.08.2008 року зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, Ленінський район, вул. Братів Трофімових, буд.32, кв.285 та з 13.08.2008 року знаходиться на податковому обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, що підтверджується копією довідки про ідентифікаційні та реєстраційні дані відповідача, Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.04.2014 року (а.с. 5, 20-22).

28.01.2013 року державною податковою інспекцією було проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року ТОВ «Б'ютіком ДП», внаслідок якої складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за №231/15-2/36095495, за висновками якого встановлено порушення відповідачем вимог п.184.7 ст.184 розділу V Податкового кодексу України та заниження суми податкових зобов'язань, заявлених в декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року на суму 1026600,00 грн. (а.с. 8-10).

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом 05.06.2013 року було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0003071505 за платежем з податку на додану вартість на загальну суму грошового зобов'язання у розмірі 1283200,00 грн., в тому числі - за основним платежем у розмірі - 1026600,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - у розмірі 256600,00 грн.(а.с.13).

Вищевказане податкове повідомлення-рішення було вручено відповідачеві 08.07.2013 року, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи (а.с. 14-15).

Згідно п.58.3 ст. 58 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Так, із наявних в матеріалах справи документів видно, що поштове відправлення повернуто до Державної податкової інспекції - 08.07.2013р., тобто вказане вище податкове повідомлення-рішення вручено відповідачеві у спосіб, визначений п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України.

Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Таким чином, з урахуванням дати вручення відповідачеві вказаного податкового повідомлення-рішення (08.07.2013 року), податковий борг за вказаним податковим повідомленням - рішенням виник у відповідача з 19.07.2013 року.

Відповідно до довідки станом на 08.04.2014 року податковий борг відповідача з урахуванням переплати у сумі 11,8 грн. на початок року становить 1283188,20грн. (а.с. 6).

Згідно до п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

Так, на виконання вимог п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було направлено на адресу відповідача податкову вимогу № 47-25 від 10.02.2014 року на суму 1283188,20 грн., що підтверджується копією корінця податкової вимоги від 10.02.2014 року №47-25 та копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 7)

Зазначена податкова вимога відповідачем залишилися не виконана у встановлені законодавством строки.

Підпунктом 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтями 16, 36 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач в судове засідання не зявився, доказів погашення податкового боргу у встановлені законом строки в сумі 1283188,20 грн. суду не надав, а також не надав доказів і оскарження у встановленому законодавством порядку вищенаведеного податкового повідомлення-рішення.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про те, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства доведений, а тому дане подання підлягає задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Б'ютіком ДП" про стягнення 1 283 188 грн. 20 коп. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Б'ютіком ДП" (49000, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, Ленінський район, вул. Братів Трофімових, буд.32, кв.285, код ЄДРПОУ 36095495) на користь Державного бюджету України (р/р 31113029700009 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код бюджетної класифікації 14010100, отримувач платежу - УДКСУ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області) податковий борг з податку на додану вартість у загальній сумі 1283188 грн. 20 коп. (один мільйон двісті вісімдесят три тисячі сто вісімдесят вісім гривень 20 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до

вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва