Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 серпня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Ігнатюка Б.Ю., Кожух О.А., при секретарі Марчишаку Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ «Кредитні ініціативи» на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 2 червня 2014 року по справі за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ «Термодім» та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а :

У березні 2014 року ТОВ «Кредитні ініціативи» (далі: Товариство) звернулося в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 24.12.2007 року між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», який в подальшому був переіменований в ПАТ«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі: Банк) та ОСОБА_3, на той час - ОСОБА_3, був укладений договір про іпотечний кредит № 63/22-07 (далі: кредитний договір).

Згідно умов цього договору Банк надав позичальнику кредит у розмірі 92 000 доларів США (далі - $), а позичальник зобов'язався сплатити 11% річних та повернути кредит до 23.12.2027 року.

Для забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором 24.12.2007 року між Банком та ОСОБА_4, ОСОБА_5, а також ТОВ «Термодім» було укладено три договори поруки відповідно № 598/12-07, № 599/12-07, № 600/12-07.

Взяті на себе зобов'язання позичальник належним чином не виконував в результаті чого у нього перед Банком виникла заборгованість, яка станом на 26.02.2014 року становить 1 303 451,24 грн. в тому числі: 860 047,57 грн. (91 233,34 $) - заборгованість за кредитом; 374 343,52 грн. ( 39 710,14 $) - заборгованість за відсотками; штрафні санкції - 69 060,15 грн. (7325,86 $).

17.12.2012 року між Банком і Товариством був укладений договір відступлення прав вимоги, зокрема щодо кредитного договору № 63/22-07, укладеного з ОСОБА_3

Посилаючись на дані обставини Товариство просило стягнути солідарно з відповідачів на його користь суму заборгованості в розмірі 1 303 451,24 грн. та судові витрати по справі.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 2 червня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

В обґрунтування апеляційної скарги Товариство посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення про задоволення його позову.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 подали заперечення на апеляційну скаргу в якому просять апеляцію відхилити, а рішення суду, яке на їх думку є законним та обґрунтованим, залишити без змін.

В порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України справа розглянута у відсутності відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ТОВ «Термодім», які належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши представника апелянта, відповідача ОСОБА_4 та представника відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_8, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів належними й допустимими доказами факту відступлення Банком права вимоги Товариству за кредитним договором № 63/22-07, укладеного зі ОСОБА_3 та не повідомив належним чином відповідачів про зміну кредитора у зобов'язанні.

Проте з таким висновком суду погодитися в повній мірі не можна, оскільки суд дійшов його без повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи, прав сторін та з порушенням норм матеріального права.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Матеріалами справи встановлено, що 24.12.2007 року між Банком та ОСОБА_3, на той час - ОСОБА_3, був укладений кредитний договір № 63/22-07.

Згідно умов цього договору Банк надав позичальнику кредит у розмірі 92 000 $, а позичальник зобов'язався сплатити 11% річних та повернути кредит до 23.12.2027 року.

Для забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором між Банком та трьома поручителями ОСОБА_4, ОСОБА_5, та ТОВ «Термодім» 24.12.2007 року було укладено три договори поруки відповідно № 598/12-07, № 599/12-07, № 600/12-07.

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 ЦК України).

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.

Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (ч. ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України).

Встановлено, що Банк відступив право вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» за відповідним договором від 17.12.2012 року, зокрема, і щодо кредитного договору № 63/22-07 від 24.12.2007 року, укладеного з ОСОБА_3

В силу п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є налкжним виконанням (ст. 516 ЦК України).

Договорів відступлення права на сьогоднішній день чинний і щодо нього, згідно ст. 204 ЦК України, діє презумпція правомірності правочину. Відповідачами даний договір не оспорений, а тому висновок суду першої інстанції про недоведеність позивачем факту відступлення права вимоги є помилковим.

Також встановлено, що взяті на себе зобов'язання позичальник належним чином не виконував, останній платіж вчинив у грудні 2010 року, в результаті чого у нього перед Банком виникла заборгованість, яка станом на 26.02.2014 року становить 1 303 451,24 грн. в тому числі: 860 047,57 грн. (91 233,34 $) - заборгованість за кредитом; 374 343,52 грн. ( 39 710,14 $) - заборгованість за відсотками; пеня - 69 060,15 грн. (7325,86 $).

Недоведення позивачем факту письмового повідомлення боржника про заміну кредитора у зобов'язанні, не звільняє боржника від виконання зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Сума заборгованості за кредитним договором підлягає стягненню солідарно з боржника ОСОБА_3 та поручителів ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ТОВ «Термодім».

Суд першої інстанції на дані обставини уваги не звернув, а тому дійшов помилкового висновку про недоведеність позову.

Невідповідність висновків суду обставинам справи, згідно пункту 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову Товариства.

Із кредитного договору № 63/22-07 від 24.12.2007 року та графіку погашення кредиту, який є складовою частиною договору, видно, що Банк та ОСОБА_3 поряд з установленням строку дії договору (до 23.12.2027 року) встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Оскільки право кредитора (як сторони зобов'язання) вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем, ОСОБА_3 належним чином не виконувала щомісячні зобов'язання з погашення боргу та здійснила останній платіж 30.12.2010 року та з цього часу почався перебіг позовної давності.

З позовом до суду Товариство звернулося 13.03.2014 року (згідно штемпелю вузла зв'язку на поштовому конверті).

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В суді першої інстанції ОСОБА_3 заявляла про застосування позовної давності (а.с. 73), а тому вимога про стягнення заборгованості за період до 13.03.2011 року (три роки до подачі позову) задоволенню не підлягає, зокрема за тілом кредиту 14183,21 $ (37* 383,33 = 14183,21) та за відсотками 5289,81 $.

Таким чином згідно наданого позивачем розрахунку станом на 26.02.2014 року розмір заборгованості нарахованої після 13.03.2011 року становить разом 118 796,32 $ (за курсом НБУ 9,4269 на день розрахунку складає 1 119 881,02 грн.) у тому числі за кредитом 77050,13 $ (726343,87 грн.) (92 000 - 766, 66 - 14183,21 = 77050,13 ); за відсотками - 34420,33 $ ( 324477 грн.); пеня - 7325,86 $ ( 69060, 15 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивач поніс документально підтверджені витрати в розмірі 3654 грн. у суді першої інстанції та 1827 грн. у суді апеляційної інстанції, що разом складає 5481 грн. Пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (86%) та користь ТОВ «Кредитні ініціативи» слід присудити з відповідачів 4713,66 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 307-309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 2 червня 2014 року скасувати й ухвалити нове рішення, яким:

Позов ТОВ «Кредитні ініціативи» задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ «Термодім» та ОСОБА_5 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором від 24 грудня 2007 року станом на 26 лютого 2014 року в розмірі 1 119 881 (один мільйон сто дев'ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят одну) грн. 02 коп., у тому числі 726 343,87 грн. заборгованість за кредитом; 324 477 грн. - заборгованість за відсотками; пеня - 69 060,15 грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ «Термодім» та ОСОБА_5 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» по 1178,42 грн. з кожного судових витрат за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак протягом двадцяти днів може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: