У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області у складі: головуючого Буцяка З.І.,

суддів Боймиструка С.В., Гордійчук С.О.;

секретар судового засідання Демчук Ю.Ю.,

з участю сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Здолбунівського районного суду від 25 червня 2013 року у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аркад» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по квартирній платі,

в с т а н о в и л а :

18 квітня 2012 року ОСББ «Аркад» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по квартирній платі.

Рішенням Здолбунівського районного суду від 25 червня 2013 року позов задоволено. З відповідачки на користь позивача стягнено 2 298 грн. 40 коп.

Вирішено питання про судові витрати.

В поданій на це рішення апеляційній скарзі відповідачка посилалася на те, що вона не отримує послуг від позивача по утриманню будинку та прибудинкової території, а тому не є їх споживачем. Крім того, наданий позивачем розрахунок заборгованості по квартирній платі необґрунтований.

Покликаючись на ці обставини, відповідачка рішення місцевого суду вважала незаконним та необґрунтованим і просила апеляційний суд його скасувати й ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Перевіряючи відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України в апеляційному порядку законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачці належить квартира АДРЕСА_1

Багатоквартирний будинок, в якому проживає ОСОБА_1, перебуває на балансі та утримується об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Аркад», що діє у відповідності до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та на підставі Статуту.

Згідно з п. 1.3. Статуту ОСББ «Аркад» власники квартир, житлових і нежитлових приміщень зобов'язані виконувати вимоги чинного законодавства України та Статуту об'єднання, який розробляється на підставі цього Типового статуту і затверджується рішенням установчих зборів членів об'єднання.

Відповідно до ст. 179 ЖК Української РСР користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями (зараз - Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків).

Частиною 1 ст. 10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду", Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572, встановлено, що утримання приватизованих квартир (будинків) здійснюється за рахунок коштів її власників.

Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та згаданих Правил власники приватизованого житла у багатоквартирних будинках (до них належать і власники квартир у кооперативних будинках та викуплених квартир) є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і повинні сплачувати свою частку витрат у загальних квартирах на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі. Послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій зобов'язані сплачувати як квартиронаймачі, так і власники викуплених та приватизованих квартир.

Стаття 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачає, що укладення договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та ОСББ є обов'язковим і не залежить від членства в об'єднанні.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуг" споживач не може відмовитися від укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, що підготовлений виконавцем на основі типового договору, і зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у встановлені законом чи договором строки.

Тому навіть відсутність договірних відносин не є підставою для звільнення наймача чи власника житлового приміщення від оплати житлово-комунальних послуг, оскільки обов'язок з їх сплати на них покладений законом.

Пунктом 7 ч. 2 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених Постановою КМ України від 8 жовтня 1992 року за № 572 встановлено, що власники, наймачі, орендарі квартир зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зі справи вбачається, що відповідачка, яка проживає у квартирі АДРЕСА_1, допустила заборгованість перед Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Аркад» за надані послуги з утримання житла та прибудинкової території в сумі 2 298 грн. 40 коп.

Допустимих ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» доказів про порушення позивачем порядку надання таких послуг, а також доказів, які б спростовували наданий позивачем розрахунок заборгованості по квартирній платі, відповідачка суду не надала.

Тому за таких обставин, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції, повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини спору сторін та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив дану справу згідно із законом.

Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Здолбунівського районного суду від 25 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення. Вона може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: