Справа № 345/1038/14-к

Провадження № 11-кп/779/182/2014

Категорія ч.1 ст.382 КК України

Головуючий у 1 інстанції Онушканич В. В.

Суддя-доповідач Вилка С.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді: Вилки С.С.,

суддів: Томенчука Б.М., Іванів О.Й.,

з участю: секретаря с/з Перегінця О.Л.,

прокурора Шутки І.І.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України за поданою ним апеляційною скаргою на вирок Калуського міськрайонного суду від 17 квітня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

Даним вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, непрацюючий, неодружений, раніше судимий, громадянин України, -

обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

Потерпілих від злочину немає.

Матеріальна шкода злочином не завдана.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно вироку суду ОСОБА_3, будучи 14.08.2013 року належним чином повідомленим інспектором Калуського міського підрозділу Калуського міськрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції управління Державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області про порядок та умови відбування покарання у вигляді п'ятдесяти восьми годин громадських робіт, на які йому постановою Івано-Франківського міського суду від 17.12.2012 року, , замінено несплачену суму штрафу, що відповідно до ст. 4 КВК України є підставою виконання і відбування покарання призначеного вироком того ж суду від 12.03.2012 року та про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання без поважних причин, взагалі не з'являвся для відбуття покарання у Комунальне підприємство ,,Житлово-експлуатаційна організація №4'' виконавчого комітету Калуської міської ради, куди 14.08.2013 року його було направлено інспектором КВІ та де він відповідно до наказу директора вказаного підприємства №89-ОР від 15.08.2013 року був прийнятий на роботу і не відпрацював жодної години громадських робіт, тобто постанову суду, що набрала законної сили не виконав.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 вважає, що вирок суду є незаконним, а призначене покарання занадто суворе. Вказує на те, що при призначені покарання судом не враховано те, що він визнав свою вину, щиро розкаявся, що в нього був намір відпрацювати призначені постановою суду години громадських робіт, але на той момент не мав можливості це зробити, так як змушений був працювати на іншій оплачуваній роботі, щоб забезпечити собі умови для життя. Просить призначити йому більш м'яке покарання.

Під час апеляційного розгляду :

- обвинувачений підтримав доводи апеляційної скарги, просить її задовольнити, пом'якшивши йому покарання;

- прокурор погодився з апеляційною скаргою та просив вирок змінити, помякшивни покарання ОСОБА_3

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу та просив вирок Калуського міськрайонного суду від 17 квітня 2014 року щодо нього змінити та призначити йому більш м'яке покарання, яке не пов'язане із позбавленням волі, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_3 та вважав за доцільне пом'якшити йому покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Оскільки ОСОБА_3 в своїй апеляції не оспорює правильність кваліфікації його дій та його винуватість у вчиненні ним злочину, за який його засуджено, тому відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України вирок в цій частині апеляційним судом не перевіряється.

Покликання обвинуваченого ОСОБА_3 на суворість призначеного покарання і необхідність застосування ст. ст. 66, 75 КК України підлягають до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з вироку, суд, призначаючи ОСОБА_3 покарання, не в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу та пом'якшуючі покарання обставини справи. Зокрема, судом не в повній мірі враховано пом'якшуючі йому покарання обставини, а саме, те що він повністю визнав свою вину, у скоєному щиро розкаявся. Разом із цим пом'якшуючою покарання ОСОБА_3 обставиною колегія суддів визнає також і те, що він позитивно характеризується по місці свого проживання (Т.1 а.с.57)

Згідно ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_3 злочину, його особу та всі вищевикладені пом'якшуючі його покарання обставини, колегія суддів приходить до висновку про можливість його виправлення без відбування ним призначеного йому покарання з випробуванням.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 376, 419 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.

Вирок Калуського міськрайонного суду від 17 квітня 2014 року щодо ОСОБА_3. - змінити.

Пом'якшити ОСОБА_3 покарання, призначивши йому за ч.1 ст.382 КК України із застосуванням ст. 69 КК України покарання у виді 3 (три) місяці арешту.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд з постійного місця проживання та звільнити його з-під варти в залі суду негайно.

Головуючий С.С. Вилка

Судді О.Й. Іванів

Б.М. Томенчук