Центрально-Міський районний суд м. Макіївки

буд.111 м. м. Макіївка Донецька область Україна 86108

Справа № 270/7092/13-ц

Провадження № 2/270/371/2014

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2014 року

Центрально-Міський районний суд міста Макіївки Донецької області в складі:

головуючого судді Мащенко С. В.

при секретарі Мізерній О. В.

заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення суду в місті Макіївці Донецької області цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДЕЛЬТА БАНК" до ОСОБА_1 "Про стягнення заборгованості за кредитним договором",-

в с т а н о в и в:

У грудні 2013 року до суду надійшла позовна заява ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 "Про стягнення заборгованості за кредитним договором", на обґрунтування якої позивач зазначив, що 27.02.2008 року ПАТ "Дельта Банк" (правонаступник ТОВ "КБ "Дельта") та фізична особа - резидент України ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 003-04971-270208. Відповідно до пункту 1.2. вищевказаного Договору позивач відкрив відповідачеві картковий рахунок НОМЕР_1 в національній валюті України - гривні, випустив та надав Держателю платіжну картку, а також ПІН-код до неї; здійснив обслуговування Держателя на умовах, викладених в Тарифному пакеті Visa Класичний, що міститься в Додатку № 1 до Договору, та умовах викладених в Правилах здійснення операцій за картковими рахунками. Банк надав Держателю кредит шляхом відкриття відновлюваної відкличної Кредитної лінії, що передбачена пунктом 1.3 кредитного Договору, на загальну суму 30000 гривень та на день укладання кредитного Договору встановив ліміт Кредитної лінії на Рахунку в сумі 3000,00 гривень. Банк самостійно один раз на місяць може змінювати розмір ліміту Кредитної лінії в межах Кредитної лінії, при цьому сторони погодили, що у даному випадку Додаткова угода не складається. Відповідно до пункту 1.5 кредитного Договору кредитні кошти та власні кошти Держателя використовуються для розрахунків за товари чи послуги, які придбані Держателем у суб'єктів господарювання, зняття готівки, виконання Держателем своїх зобов'язань перед банком за Договором, та вчинення інших операцій передбачених Договором. Відповідно до пункту 2.1. моментом надання Банком Держателю Кредиту є день здійснення операції за допомогою Картки або день утримання платежів за умови відсутності на Рахунку власних коштів Держателя. У відповідності до Договору, Держатель картки зобов'язаний щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за Кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за Овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або Овердрафтом за попередній звітний місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за Кредитною лінією та/або Овердрафтом та процентів за користування Кредитною лінією та/або Овердрафтом. Також, відповідно до пункту 2.13 Держатель доручає банку здійснювати договірне списання грошових коштів з Рахунку в рахунок погашення сум заборгованості, яка виникає за кредитним Договором. Станом на 25.12.2012 року відповідач не виконує належним чином зобов'язання за кредитним договором, в результаті чого виникла прострочена заборгованість. ОСОБА_1 була повідомлена про її виникненням, на цей час кредитну заборгованість не погасила. Таким чином, станом на 25.12.2012 року за відповідачем по укладеному з TOB «Комерційний банк «Дельта» кредитному договору № 003-04971-270208 від 27.02.2008 року рахується заборгованість на загальну суму 17352,79 гривень, яка складається з: тіла кредиту: 9399,28 гривень; простроченого тіла кредиту: 2842,08 гривень; заборгованості за відсотками: 194,00 гривень; заборгованості за комісіями: 4917,43 гривень, яку вони просили стягнути з відповідача на їх користь, а також судові витрати у виді судового збору в сумі 229,40 гривень.

В судове засідання представник позивача Романченко А. С., що діяла за довіреністю, не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, надала письмове клопотання, що міститься у пункті 4 прохальної частини позовної заяві, про розгляд справи за її відсутності, з урахуванням того, що позовні вимоги вона підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує /а. с. 4/.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання також не з'явилась, про час та місце розгляду справи сповіщена судовою повісткою своєчасно та належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи або про її розгляд за її відсутності не надавала.

Відповідно до частини 2 статті 158 Цивільного процесуального кодексу України особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у представника позивача свідчать прохальна частина позовної заяви, що міститься в матеріалах справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання необхідним давання представником позивача особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності.

Крім того, згідно частини 1 статті 224 Цивільного процесуального кодексу України у зв'язку із неявкою в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд вирішив можливим справу розглядати на підставі наявних в ній доказів та ухвалити заочне рішення, про що не заперечував представник позивача.

Повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, перевіривши їх доказами, що досліджені у судовому засіданні й відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, а саме: дослідивши матеріали справи, що містять письмові докази у справі, - суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

Судом встановлено, що 27.02.2008 року між позивачем ПАТ "Дельта Банк" та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 003-04971-270208, відповідно до пункту 1.2. якого позивач відкрив відповідачеві картковий рахунок НОМЕР_1 в національній валюті України - гривні, випустив та надав Держателю платіжну картку, а також ПІН-код до неї; здійснив обслуговування Держателя на умовах, викладених в Тарифному пакеті Visa Класичний, що міститься в Додатку № 1 до Договору, та викладених в Правилах здійснення операцій за картковими рахунками. Банк надав Держателю кредит шляхом відкриття відновлюваної відкличної Кредитної лінії, що передбачена пунктом 1.3 кредитного Договору, на загальну суму 30000 гривень та на день укладання кредитного Договору встановив ліміт Кредитної лінії на Рахунку в сумі 3000,00 гривень. Банк самостійно один раз на місяць може змінювати розмір ліміту Кредитної лінії в межах Кредитної лінії, при цьому сторони погодили, що у даному випадку Додаткова угода не складається. Відповідно до пункту 1.5 кредитного Договору кредитні кошти та власні кошти Держателя використовуються для розрахунків за товари чи послуги, які придбані Держателем у суб'єктів господарювання, зняття готівки, виконання Держателем своїх зобов'язань перед банком за Договором, та вчинення інших операцій передбачених Договором. Відповідно до пункту 2.1. моментом надання Банком Держателю Кредиту є день здійснення операції за допомогою Картки або день утримання платежів за умови відсутності на Рахунку власних коштів Держателя. У відповідності до Договору, Держатель картки зобов'язаний щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за Кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за Овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або Овердрафтом за попередній звітний місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за Кредитною лінією та/або Овердрафтом та процентів за користування Кредитною лінією та/або Овердрафтом. Також, відповідно до пункту 2.13 Держатель доручає банку здійснювати договірне списання грошових коштів з Рахунку в рахунок погашення сум заборгованості, яка виникає за кредитним Договором /а. с. 5 - 9/.

З розрахунку, наданого позивачем, убачається, що загальна сума заборгованості за кредитним договором станом на 25 грудня 2012 року складає 17352,79 гривень, з яких: тіло кредиту - 9399,28 гривень; прострочене тіло кредиту - 2842,08 гривень; заборгованість за відсотками - 194,00 гривень; заборгованість за комісіями - 4917,43 гривень /а. с. 14/.

Під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що їх правове регулювання здійснюється нормами чинного Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року.

Так, виходячи з положень частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України укладений між сторонами по справі кредитний договір за своєю правовою природою є правочином, тобто діями особи, спрямованими на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Приписи статті 1054 Цивільного кодексу України передбачають, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З огляду на частину 1 статті 629 Цивільного кодексу України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України укладені між сторонами у справі договори є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Крім того, укладені договори є підставою виникнення між сторонами зобов'язань, тобто правовідносин, в яких одна сторона /боржник/ зобов'язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певну дію /передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо/ або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку /стаття 509 Цивільного кодексу України/.

Згідно до положень частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені положеннями статті 611 Цивільного кодексу України.

Так, згідно до зазначеної норми права, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Таким чином, аналізуючи наведені вище норми права та надані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 17352,79 гривень.

Ухвалюючи рішення та повністю задовольняючи позов ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 "Про стягнення заборгованості за кредитним договором", суд вважає за необхідне вирішити згідно підпункту 6 частини 1 статті 214 Цивільного процесуального кодексу України питання про розподіл між сторонами у справі судових витрат.

Так, відповідно до вимог частини 1 статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На виконання вимог частини 5 статті 119 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви ПАТ "Дельта Банк" додало платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 229,40 гривень /а. с. 1/.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" № 3674 - VІ від 08.07.2011 року.

Відповідно до змісту частини 1 й підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,2 та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Із зазначеним позовом ПАТ "Дельта Банк" звернулось до суду у 2013 році.

Місячний розмір мінімальної заробітної плати в Україні на 01 січня 2013 року встановлений в розмірі 1147 гривень відповідно до змісту статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" № 5515-VI від 06.12.2012 року.

Підпункт 1 та 10 частини 1 статті 80 Цивільного процесуального кодексу України зазначає, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, а у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог - загальною сумою всіх вимог.

Відтак, ухвалюючи рішення на користь ПАТ "Дельта Банк", суд дійшов до висновку про необхідність задоволення його позову повністю, стягнувши з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 17352,79 гривень, а тому на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог з відповідача слід стягнути 229,40 гривень із розрахунку: 17352,79 гривни х 1% = 173,53 гривень, що менше ніж 229,40 гривень.

Таким чином, з огляду на наведені норми закону, проаналізувавши всі наявні і досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд доходить до висновку про обґрунтованість вимог ПАТ "Дельта Банк" та можливість задоволення його позову повністю шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ПАТ "Дельта Банк" суму заборгованості за кредитними договорами у розмірі 17352,79 гривень та понесених й документально підтверджених судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 229,40 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 14 - 16, 202, 509, 526, 546, 553 - 554, 611, 626, 629, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтею 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674 - VІ від 08.07.2011 року, статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" № 5515-VI від 06.12.2012 року, статтями 4, 8, 10, 11, 14, 38, 57, 58, 60, 61, 80, 88, 119, 158, 208, 209, 212 - 215, 218, 223-226, 292, 294 й 296 Цивільного процесуального кодексу України, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДЕЛЬТА БАНК" до ОСОБА_1 "Про стягнення заборгованості за кредитним договором" задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДЕЛЬТА БАНК" заборгованість за кредитним договором у розмірі 17352,79 гривень /сімнадцять тисяч триста п'ятдесят дві гривні 79 копійок/.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДЕЛЬТА БАНК" понесені ним та документально підтверджені судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 229,40 гривень /двісті двадцять дев'ять гривень 40 копійок/.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Іншими учасниками судового процесу рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Макіївки шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано судом апеляційної інстанції.

Рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України, - і за її межами.

Рішення ухвалено, оформлено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя: С. В. Мащенко