Центрально-Міський районний суд м. Макіївки
буд.111 м. м. Макіївка Донецька область Україна 86108
Справа № 270/1214/14-ц
Провадження № 2/270/847/2014
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 червня 2014 року
Центрально-Міський районний суд міста Макіївки Донецької області в складі:
головуючого судді Мащенко С. В.
при секретарі Мізерній О. В.
заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення суду в місті Макіївці Донецької області цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 "Про стягнення заборгованості",-
в с т а н о в и в:
У березні 2014 року до суду надійшла позовна заява ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 "Про стягнення заборгованості", на обґрунтування якої позивач зазначив, що відповідно до укладеного договору № DOХRRХ06010174 від 07.05.2007 року ОСОБА_1 07.05.2007 року отримала кредит у розмірі 1332,00 гривень зі сплатою 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом за користування ним. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам "Розстрочка" складає між ним і банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти /щомісячний платіж/ для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов. У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 11.02.2014 року має заборгованість у розмірі 32024,34 гривень, яка складається з: 1332,00 гривень - заборгованість за кредитом; 7597,63 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом; 391,56 гривень - заборгованість по комісії за користування кредитом; 20701,99 гривень - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором, а також штрафи відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 гривень - штраф /фіксована частина/; 1501,16 гривень - штраф /процентна складова/. Просили стягнути з відповідача зазначену заборгованість та судові витрати у розмірі 320,24 гривень.
Представник позивача Рахімова С. Ю., що діє на підставі довіреності, у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була сповіщена своєчасно та належним чином, надала суду заяву, зареєстровану за вхідним № 13127/14-вх від 26.06.2014, про розгляд справи за її відсутності, з урахуванням того, що позовні вимоги вона підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідно до частини 2 статті 158 Цивільного процесуального кодексу України особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у представника позивача свідчить іі відповідна заява, долучена до матеріалів справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання необхідним давання представником позивача особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання також не з'явилась, про час та місце розгляду справи сповіщена своєчасно та належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд за її відсутності не надавала.
Згідно частини 1 статті 224 Цивільного процесуального кодексу України у зв'язку із неявкою в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд вирішив можливим справу розглядати на підставі наявних в ній доказів та ухвалити заочне рішення, про що не заперечував представник позивача.
Повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, перевіривши їх доказами, що досліджені у судовому засіданні й відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, а саме: дослідивши матеріали справи, що містять письмові докази у справі, - суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № DOХRRХ06010174 від 07.05.2007 року ОСОБА_1 07.05.2007 року отримала кредит у розмірі 1332,00 гривень зі сплатою відсотків 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом за користування ним /а. с. 5 - 9/.
Згідно розрахунку, наданого позивачем, загальна сума заборгованості за кредитним договором станом на 11.02.2014 року становить 32024,34 гривень, яка складається з: 1332,00 гривень - заборгованість за кредитом; 7597,63 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом; 391,56 гривень - заборгованість по комісії за користування кредитом; 20701,99 гривень - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором, а також штрафи відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 гривень - штраф /фіксована частина/; 1501,16 гривень - штраф /процентна складова/ /а. с. 4/.
Під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що їх правове регулювання здійснюється нормами чинного Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року.
Так, виходячи з положень частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України укладений між сторонами у справі кредитний договір, за своєю правовою природою, є правочином, тобто діями особи, спрямованими на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписи статті 1054 Цивільного кодексу України передбачають, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З огляду на частину 1 статті 629 Цивільного кодексу України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до положень частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України укладені між сторонами у справі договори є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Крім того, укладений договір є підставою виникнення між сторонами зобов'язань, тобто правовідносин, в яких одна сторона /боржник/ зобов'язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певну дію /передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо/ або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку /стаття 509 Цивільного кодексу України/.
Згідно положень частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені положеннями статті 611 Цивільного кодексу України.
Так, на підставі зазначеної норми права, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Таким чином, аналізуючи наведені вище норми права та надані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 32024,34 гривень.
Ухвалюючи рішення та повністю задовольняючи позов ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 "Про стягнення заборгованості", суд вважає за необхідне вирішити згідно підпункту 6 частини 1 статті 214 Цивільного процесуального кодексу України питання про розподіл між сторонами у справі судових витрат.
Так, відповідно до вимог частини 1 статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На виконання вимог частини 5 статті 119 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви ПАТ Комерційного банку "Приватбанк" додало платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 320,24 гривень /а. с. 1/.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" № 3674 - VІ від 08.07.2011 року.
Відповідно до змісту частини 1 й підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,2 та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Із зазначеним позовом ПАТ "Приватбанк" звернулось до суду у 2014 році.
Місячний розмір мінімальної заробітної плати в Україні на 01 січня 2014 року встановлений в розмірі 1218,00 гривень відповідно до змісту статті 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16 січня 2014 року.
Відтак, ухвалюючи рішення на користь ПАТ КБ "Приватбанк", суд дійшов до висновку про необхідність задоволення його позову повністю, стягнувши з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 32024,34 гривень, а тому на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог з відповідача слід стягнути витрати на сплату судового збору в сумі 320,24 гривень, виходячи з розрахунку: 32024,34 гривень х 1% = 320,24 гривень.
Таким чином, з огляду на наведені норми закону, проаналізувавши всі наявні і досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд доходить до висновку про обґрунтованість вимог ПАТ КБ "Приватбанк" та можливість задоволення його позову повністю шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ПАТ КБ "Приватбанк" суму заборгованості за кредитним договором в сумі 32024,34 гривень та понесених й документально підтверджених судових витрат у виді судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 320,34 гривень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 14 - 16, 202, 509, 526, 546, 553 - 554, 611, 626, 629, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтею 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674 - VІ від 08.07.2011 року, статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014 року та статтями 4, 8, 10, 11, 14, 38, 57, 58, 60, 61, 80, 88, 119, 158, 208, 209, 212 - 215, 218, 223-226, 292, 294 та 296 Цивільного процесуального кодексу України, -
в и р і ш и в:
Позовні вимоги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 "Про стягнення заборгованості" задовольнити повністю.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором у розмірі 32024,34 гривень /тридцять дві тисячі двадцять чотири гривні 34 копійки/.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ "ПРИВАТБАНК" понесені ним та документально підтверджені судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 320,24 гривень /триста двадцять гривень 24 копійки/.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.
Іншими учасниками судового процесу рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Макіївки шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано судом апеляційної інстанції.
Рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України, - і за її межами.
Рішення ухвалено, оформлено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя: С. В. Мащенко