ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2014 р. Справа № 9104/169392/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Запотічного І. І., Савицької Н. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Любомльської районної державної адміністрації на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 08.12.2011 року у справі № 2а-6022/11 за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Любомльської районної державної адміністрації про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня,

В С Т А Н О В И В:

31.10.2011 року позивач звернувся з вказаним вище позовом до суду та просив визнати дії відповідача щодо неповної виплати позивачу, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік у відповідності до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 08.12.2011 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Любомльської районної державної адміністрації та зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу. щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік у розмірі передбаченому ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції від 25.12.1998 року з врахуванням виплачених сум.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником війни, що підтверджено копією посвідчення наявного в матеріалах справи та що позивачу було виплачено щорічну разову допомогу до 5-го травня в розмірі встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2011 року №341.

Згідно з ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком.

Оскільки у 2011 році дія ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не зупинялась, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності заявлених позовних вимог щодо проведення перерахунку і виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для обчислення інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Любомльської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Любомльського районного суду Волинської області від 08.12.2011 року у справі № 2а-6022/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмич С. М.

Судді Запотічний І. І.

Савицька Н. В.