ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2014 р. Справа № 876/12621/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Запотічного І. І., Савицької Н. В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Львівхім" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2013 року у справі № 813/2418/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства "Львівхім" до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області про визнання протиправним та нечинним припису,

ВСТАНОВИВ:

1 квітня 2013 року Публічне акціонерне товариство "Львівхім" звернулося з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, яким просив визнати протиправним та нечинним пункт 51 "Припису про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту" від 3 жовтня 2012 року щодо зобов'язання позивача встановити систему раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення, її експлуатацію та обслуговування відповідно до вимог нормативних документів та технічний стан.

Позов мотивує тим, що лише у 2013-2017 роках в залежності від конкретних затверджених у встановленому порядку відповідних територіальних планів та фінансової спроможності ПАТ "Львівхім" має створити відповідну систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення, тому вимога щодо її створення у 2012 році є протиправною.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

З таким рішенням суду не погодився позивач. Подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задоволити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не був взятий до уваги той факт, що законодавством не встановлений конкретний строк чи обсяг витрат на створення систем виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій, а також не надано відповідачу повноважень самостійно визначати такий строк, а відтак строк для виконання оскарженого припису встановлено незаконно, а сам припис підлягає скасуванню.

Сторони в судове засідання не з'явились, явку своїх представників не забезпечили, хоч і були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, що не перешкоджає суду розглянути справу у їх відсутності в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.

Вивчивши матеріали справи судом апеляційної інстанції встановлено, що 13 вересня 2012 року відповідачем проведено перевірку реконструкції приміщень нежитлового призначення під магазин непродовольчих товарів додержання та виконання вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту.

За результатами перевірки відповідачем складено припис від 3 жовтня 2012 року пунктом 51 якого запропоновано позивачу встановити систему раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення, її експлуатація та обслуговування відповідно до вимог нормативних документів та технічний стан на виконання вимоги статті 8 Закону України «Про цивільну оборону»

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Цивільну оборону України" радіаційні, хімічні і вибухонебезпечні підприємства додатково створюють локальні системи виявлення загрози виникнення надзвичайної ситуації та оповіщення персоналу і населення, що проживає в зонах можливого ураження; запроваджують інженерно-технічні заходи, що зменшують ступінь ризику виникнення аварій, пожеж та вибухів, і несуть витрати щодо їх здійснення в обсягах, передбачених відповідними нормативно-правовими актами.

Пунктом 3 Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15 травня 2006 року № 288 визначено, що локальна система виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій - спеціальні інженерно-технічні засоби, якими обладнуються території, будівлі, споруди, приміщення та устаткування потенційно небезпечних об'єктів та об'єктів підвищеної небезпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а також можуть завдати матеріальних збитків унаслідок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру на них.

Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обов'язок позивача встановити таку систему є безумовним та закріплений Законами України.

Відповідно до матеріалів справи Державною інспекцією цивільного захисту та техногенної безпеки уже видавались приписи щодо влаштування на об'єкті ВАТ "Львівхім" системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі її виникнення за наслідками перевірок ВАТ "Львівхім" починаючи з 2008 року.

Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що посилання позивача на незаконність встановлення строків виконання припису в частині встановлення локальної системи виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій є безпідставним.

Посилання позивача на те, що вказана система перебуває на стадії проектування - не заслуговує уваги, оскільки починаючи з 2008 року позивачем не були вжиті достатні заходи для усунення вказаного порушення законодавства.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення -суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Львівхім" залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2013 року у справі № 813/2418/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий Кузьмич С. М.

Судді Запотічний І. І.

Савицька Н. В.