справа № 2-1683/08

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 березня 2008 року    

Малиновський районний суд міста Одеси в складі: Головуючого судді Михайлюка О.А. при секретарі Бондаренко Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 про приведення земельної ділянки у первісний стан шляхом демонтажу огорожі та знесення самочинно збудованого об'єкта та за зустрічним позовом ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3 до Одеської міської ради про визнання права власності,  -

ВСТАНОВИВ:

Одеська міська рада звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про приведення земельної ділянки у первісний стан шляхом демонтажу огорожі та знесення самочинно збудованого об'єкту,  посилаючись на те,  що ОСОБА_1 во дворі будинку № 61 по вулиці Лазарева в місті Одесі,  самочинно встановив огорожу та збудував підсобне приміщення.

ОСОБА_4,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3 звернулись до суду з зустрічним позовом до Одеської міської ради про визнання права власності на нежитлове допоміжне приміщення квартири № 8,  загальна площа якого становить 32 кв.м. ,  що знаходиться во дворі будинку № 61 по вулиці Лазарева у місті Одеси та право власності на квартиру АДРЕСА_1,  загальна площа якої,  складає 64, 48 кв.м. ,  посилаючись на те,  що вони постійно користувались та володіли квартирою № 8 в будинку № 61 по вул.  Лазарева та нежитловим допоміжним приміщенням на протязі 17 років.

В продовж позначеного строку відповідач не здійснював дій,  які свідчили б про визнання ними обов'язку повернути річ власникові,  а також до них не пред'являвся позов про повернення майна. До теперішнього часу несуть тягар усіх витрат,  пов'язаних з утриманням квартири та нежитлового допоміжного приміщення,  володіють та користуються зазначеним нерухомим майном відповідно до його функціонального призначення.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3 позовні вимоги своїх довірителів підтримав,  а в задоволенні позовних вимог Одеської міської ради просив відмовити.

Представник Одеської міської ради в судове засідання не з'явився,  про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином.

Відповідно до п. 4  ст.  169 ЦПК України,  якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача,  повідомленого належним чином,  або причину неявки буде визнано неповажною,  суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Представник ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3 в судовому засіданні погодився на заочний розгляд справи,  у зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника Одеської міської ради.

Суд,  вислухавши представника ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  дослідивши матеріали справи,  вважає,  що позовні вимоги Одеської міської ради задоволенню не підлягають,  а позовні вимоги ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3 обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

В судовому засіданні встановлено,  що ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_2,  на підставі свідоцтва про право власності на житло,  виданого УЖКГ Одеської міської ради 27.03.2001 року.

У 2001 року,  для покращення житлових умов,  за рахунок власних коштів,  із залученням спеціалістів,  з дотриманням будівельних норм і правил,  ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3 була реконструйована зазначена квартира.

Таким чином розміри реконструйованої квартири,  згідно матеріалів технічної інвентаризації,  складених Комунальним підприємством «Одеське МЕТІ та РОН» склали: кімната площею 13, 9 кв.м. ,  кімната,  площею 22, 98 кв.м. ,  кухня площею 12, 5 кв.м. ,  вбиральні площею 2, 0 кв.м. ,  веранди площею 5, 2 кв.м. ; веранди площею 7,  9 кв.м.

Згідно технічного висновку,  квартира відповідає вимогам ДБН 7 9-92,  СНиП 2.08.01-89,  ДБН В.2.2.-15-2005г.,  ВСН 58-88(р),  КДП 2041-12 України 226-93,  основні конструкції,  інженерні мережі та обладнання знаходяться у задовільному стані; реконструйована квартира може бути прийнята до експлуатації відповідно до його функціонального призначення.

Нежитлове допоміжне приміщення зазначене в геопідоснові Малиновського району міста Одеси,  як допоміжне приміщення квартири АДРЕСА_3.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 2 березня 2004 року № 4-рп/2004 «У справі за конституційним зверненням ОСОБА_5 та інших громадян про офіційне тлумачення положень п. 2  ст.  10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень  ст.   ст.  1,  10 Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) допоміжні приміщення(підвали,  сараї,  горища,  колясочні та ін.) передаються безплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах багатоквартирних будинків).

Відповідно до Рішення Конституційного суду України № 1-2/2004 від 2.03.2004р. момент виникнення права власності на квартиру є й моментом виникнення права власності на допоміжні приміщення. Допоміжні приміщення передаються у власність квартиронаймачів безкоштовно й окремо приватизації не підлягають.

Відповідно  ст.  328 ЦК України право власності набувається на підставах,  що не заборонені законом,  зокрема із правочинов. Право власності вважається набутим правомірно,  якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Позивачі проводячи реконструкцію квартири,  при цьому згідно ч. 4  ст.  357 ЦК України така прибудова є їх власністю,  звели споруду на прибудинковій території,  яка призначена для обслуговування будинку,  такими діями,  враховуючи наявність технічного висновку,  що відповідності будівельним та протипожежним нормам,  суд вважає виконаними вимоги ч. 3  ст.  375 ЦК України,  відповідно до якої право на забудову здійснюється за умови додержання архітектурних,  будівельних,  санітарних,  екологічних та інших норм і правил,  а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Суд також враховує,  що прибудови зведено на прибудинковій території,  згідно аб. 4 п. 19 постанови Пленума Верховного Суду України 16.04.2004р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» при приватизації громадянами одно або багатоквартирного будинку державного житлового фонду порядок користування закріпленою за ним прибудинковою територією згідно з п. 5  ст.  10 Закону від 19 червня 1992 року «Про приватизацію державного житлового фонду» здійснюється в порядку та на умовах,  передбачених  ст.  42 ЗК України,  якою встановлено,  що порядок використання земельних ділянок,  де розташовані багатоквартирні жили будинки,  а також належні до них будівлі,  споруди та прибудинкові території,  визначається співвласниками.

При реконструкції зазначеного приміщення дотримано будівельних,  санітарних,  протипожежних та інших норм та правил,  але враховуючи,  що реконструкцію проведено без отримання дозвільних документів,  без належним чином затвердженого проекту,  ввести ці приміщення до експлуатації є неможливим.

В результаті проведеної реконструкції створено ізольоване приміщення,  яке відповідає критеріям,  що висуваються до подібного роду приміщень,  та може бути самостійним об'єктом права власності,  перебуває в особистому користуванні позивачів. Таким чином,  враховуючи,  реконструйоване приміщення є ізольованою,  річ,  отримана після реконструкції,  відповідає нормам та правилам,  та беручи до уваги обставини справи,  зокрема,  неможливість вирішення цього питання в іншому порядку,  ніж судовому,  суд вважає за можливе захистити право позивачів шляхом визнання за ними права власності на реконструйоване житлове приміщення.

Відповідно до ч. ч. 1,  2  ст.  182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі,  обмеження цих прав,  їх виникнення,  перехід і припинення підлягають державній реєстрації та здійснюється відповідним органом,  яким згідно п.1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно,  затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 є підприємство БТІ.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  8,  16,  182,  328,  357,  375,  376 ЦК України,   ст.  42 Земельного кодексу України,  Закону України від 19 червня 1992 року «Про приватизацію державного житлового фонду»,  ст.  ст.  10,  11,  60,  61,  212-215 ЦПК України,  суд -

ВИРІШИВ:

В позовних вимогах Одеської міської ради до ОСОБА_1 про приведення земельної ділянки у первісний стан шляхом демонтажу огорожі та знесення самочинно збудованого об'єкта - відмовити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3 до Одеської міської ради про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1,  ОСОБА_6,  ОСОБА_3 в рівних частках,  по 1/3 частині кожному,  право власності на нежитлове допоміжне приміщення квартири № 8,  загальною площею 32 кв. м. ,  що знаходиться во дворі будинку № 61 по вулиці Лазарева у місті Одеси.

Визнати за ОСОБА_1,  ОСОБА_6,  ОСОБА_3 в рівних частках,  по 1/3 частині кожному,  право власності на квартиру АДРЕСА_4,  до складу приміщень якої входять: кімната площею 13, 9 кв.м. ,  кімната,  площею 22, 98 кв.м. ,  кухня площею 12, 5 кв.м. ,  вбиральні площею 2, 0 кв.м. ,  веранди площею 5, 2 кв.м. ; веранди площею 7,  9 кв.м. ,  загальна площа якої складає 64, 48 кв.м.

Виконання рішення в частини реєстрації права власності ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3 на нежитлове допоміжне приміщення квартири № 8,  загальна площа якого становить 32 кв. м,  що знаходиться во дворі будинку № 61 по вулиці Лазарева у місті Одеси та право власності на квартиру АДРЕСА_1,  загальна площа якої,  складає 64, 48 кв.м.  - покласти на КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості».

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.