Номер провадження: 33/785/451/14

Номер справи місцевого суду: 514/837/14-п

Головуючий у першій інстанції Тончева

Доповідач Прібилов В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2014 року м. Одеса

Суддя апеляційного суду Одеської області Прібилов В.М., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Тарутинського районного суду Одеської області від 19.06.2014 року,-

встановив

Зазначеною постановою судді,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Одеси, громадянин України, з неповною середньою освітою, не працюючий, не одружений, зареєстрований та проживаючий за адресою : АДРЕСА_1, раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався,

був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121, ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 3400 гривень в дохід держави.

Відповідно до постанови судді, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 21.04.2014 року о 03 години 30 хвилин, у с. Вільне Тарутинського району Одеської області по вулиці Леніна керував мопедом марки «WAIPER», який не зареєстрований органах ДАІ в установленому законом порядку, чим порушив п. 2.9 (в) „Правил дорожнього руху України".

Крім того, ОСОБА_1 у цей же день, за вищевказаною адресою, керував мопедом марки «WAIPER» з явними ознаками алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 „Правил дорожнього руху України".

Також ОСОБА_1, у цей же день, керуючи мопедом марки «WAIPER», рухаючись по вулиці Леніна у с. Вільне Тарутинського району Одеської області, не вибрав небезпечну швидкість руху та не впоравшись з керуванням здійснив перевертання мопеду, тим самим порушив п.12.1 „Правил дорожнього руху України".

На постанову суду ОСОБА_1 подана апеляційна скарга, в якій він, не оспорюючи факту доведенності вини та кваліфікації його дій за ч.6 ст.121 та 124 КУпАП вказав, що не згоден з прийнятим суддею рішенням, оскільки алкогольні напої не вживав та вважає, що накладене на нього адміністративне стягнення за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є безпідставним, дуже суворим та таким, що він не в змозі виконати.

При цьому ОСОБА_1 зазначив, що 20.04.2014 року, о 03 години 30 хвилин, він рухаючись на мопеді марки «WAIPER» без державного номеру, в с. Вільне Тарутинського району Одеської області, не справившись з керуванням перевернувся, у результаті чого отримав незначні пошкодження, однак після цього піднявшись, поїхав до дому. На наступний день, а саме 21.04.2014 року, приблизно о 19 годині йому стало зле, у зв'язку з чим була викликана швидка допомога та він був доставлений до лікарні, де зізнався, що перевернувся з мопеду. Лікарі сповістили про це органи міліції та у лікарні працівники міліції склали відносно нього протоколи та від його імені пояснення, які він - ОСОБА_1 не читаючи підписав.

Про існування протоколів про скоєння ним правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121, ч.1 ст.130 КУпАП йому стало відомо у Тарутинському районному суді Одеської області, де розглядалася адміністративна справа відносно нього.

ОСОБА_1 наголошує на тому, що ні у суду, ні у працівників міліції не мається доказів, що він керував мопедом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, оскільки він алкогольні напої не вживав, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння не відмовлявся, а знаходився у лікарні, де лікарі мали повну можливість провести даний медичний огляд.

Разом з цим, ОСОБА_1 вказує, що він не працює, його батько - пенсіонер, а мати-інвалід, у зв'язку з чим він не має можливості сплатити штраф.

Просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову постанову, якою на нього накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за наступних підстав:

Так, у матеріалах адміністративної справи маються пояснення ОСОБА_1, згідно яких останній 21.04.2014 року зі своїми знайомими розпивав спиртні напої, після чого у стані алкогольного сп'яніння сів за кермо свого мопеду та поїхав кататися. Що було далі ОСОБА_1 не пам'ятає, оскільки був п'яний, а отямився він лише у себе вдома.

Згідно пояснень матері ОСОБА_1 - ОСОБА_2, їй відомо, що її син ОСОБА_1 20.04.2014 року поїхав на своєму мопеді марки «WAIPER» до с. Ярове. Також їй відомо, що ОСОБА_1 у цей же день вживав спиртні напої. Біля 04.00 годин 21.04.2014 року вона побачила, що її син ОСОБА_1 з'явився вдома з подряпаним обличчя та поясним, що він впав з мопеду.

З пояснень ОСОБА_3 вбачається, що 20.04.2014 року останній у якості пасажира поїхав з ОСОБА_1 на мопеді марки «WAIPER» до с. Ярове, де вони разом розпивали спиртні напої. Після цього вони на мопеді поїхали на дискотеку, однак по дорозі ОСОБА_1, який був за кермом, не побачив ями, у зв'язку з чим вони впали з мопеду.

Оцінюючи первісні пояснення ОСОБА_1 та пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приходжу до висновку, що вони є правдивими, оскільки вони є послідовними, не суперечать один одному та підтверджуються матеріалами адміністративної справи.

Враховуючи викладені обставини вважаю, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєні адміністративних правопорушень та правильно кваліфікував його дії за ч.6 ст.121, ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим довід ОСОБА_1 про його невинність вважаю надуманим.

Крім того, зі змісту постанови судді суду першої інстанції та матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 визнаний винним та підданий адміністративному стягненню за керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння у розмірі 3400 грн., що є мінімальним стягненням та розміром штрафної санкції, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП.

При обранні виду адміністративного стягнення ОСОБА_1 суд першої інстанції, враховуючи обставини справи та особу правопорушника, який частково визнав свою вину, та на підставі ст.36 КУпАП обґрунтовано призначив йому мінімальне стягнення у вигляді штрафу за скоєння адміністративних правопорушень.

Доводи ОСОБА_1 про неможливість ним сплати штрафу не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони не являються підставами для скасування постанови суду, в зв'язку з чим, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанці не вбачаю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

постановив

Апеляційну скаргу ОСОБА_1- залишити без задоволення, а постанову судді Тарутинського районного суду Одеської області від 19.06.2014 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121, ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосування адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 3400 гривень в дохід держави - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області В.М.Прібилов.