УХВАЛА Іменем    України

20 грудня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого Шестакової Н.В. Суддів    Кателіна В.П. Сінані О.М. При секретарі    Буровій Г.В.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПСП „За мир" про відшкодування моральної шкоди та стягнення пені за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білогірського районного суду від 12 січня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Білогірського районного суду від 12 січня 2006 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПСП „За мир" про відшкодування моральної шкоди та стягнення пені.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення на тих підставах, що судом допущене порушення норм матеріального та процесуального права, не надана правова оцінка всім обставинам по справі, а саме тому, що договір оренди не передбачає звільнення орендаря від виконання свого зобов"язання щодо сплати орендної плати.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідача, сторони, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  не   підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем надані докази того, що у квітні 2004 року мали місце форс-мажорні обставини, які вплинули на строки виконання орендарем зобов"язання щодо сплати орендної плати за 2004 рік, тому відсутня вина відповідача у несвоєчасному виконанні зазначеного зобов"язання.

Висновки суду  відповідають вимогам матеріального і процесуального права.

Як свідчать матеріали справи, у березні 2000 року між сторонами було укладено договір оренди земельного паю строком на 8 років; розмір орендної плати, починаючи з 31 січня 2002 року, встановлений у сумі 413грн.13 коп. щорічно;  орендна плата за 2004 рік не була сплачена своєчасно; відповідно до п.4.2 договору оренди сторони звільняються від відповідальності за часткове невиконання зобов"язання, якщо таке невиконання сталося в результаті форс-мажорних обставин; згідно з висновками Торгово-промислової палати України у квітні 2004 року у зв"язку із заморозками постраждав врожай на полях, які орендовані ПСП (а.с.22,27).

Як встановлено ст.617 ЦК України, особа, яка порушила зобов"язання, звільняється від відповідальності за порушення  зобов"язання, якщо вона доведе, що це

Справа №22-ц-5764/2006р.                                  Головуючий в 1 інстанції Куртлушаев М.І.

                                                                                 Доповідач Шестакова Н.В.

порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Колегія суддів вважає, що обставини наявності непереборної сили у 2004 року, що вплинули на виконання зобов'язань з боку відповідача щодо сплати орендної плати за 2004 рік, відповідачем доведені. Тому не має підстав застосовувати положення п.4.2 договору оренди про нарахування пені за прострочку виконання зобов"язання.

Щодо стягнення моральної шкоди необхідно виходити з положень ст.611 ЦК України, відповідно до яких у разі порушення зобов"язання правові наслідки у вигляді відшкодування моральної шкоди настають, якщо вони встановлені договором або законом. Зазначені наслідки настають за законом згідно із ст. 1167 ЦК України тільки у разі спричинення моральної шкоди за не договірними зобов"язаннями.

Таким чином, в інших випадках, зокрема, при невиконанні договірних зобов'язань, настають ті види відповідальності, які було передбачено договором.

Приймаючи до уваги те, що договір оренди земельного паю між сторонами не передбачає відшкодування моральної шкоди у разі порушення зобов'язання, вимоги позивача в цій частині необгрунтовані.

Також не можуть бути прийняті до уваги доводи апеляційної скарги про невідповідність договору оренди діючому законодавству, оскільки позивач не звертався до суду з позовними вимогами про недійсність договору оренди, і у суда не було правових підстав обговорювати питання про недійсність зазначеного договору.

Керуючись ст.ст.303,307,308  Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:                                                        

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Білогірського районного суду від 12 січня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала може бути оскаржене у касаційному порядку  до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.