УХВАЛА іменем    України

2006р. грудня «11» дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого:        Курської А.Г.

Суддів:       Філатової Є.В.

Горбань В.В.

При секретарі:          Бахтагарєєвій М.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Джанкойського міськрайсуду від 5 вересня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини,

ВСТАНОВИЛА:

04.06.2006 року позивачка ОСОБА_2 звернулася з позовом до рідної сестри ОСОБА_1 та рідного брата ОСОБА_3 про визнання факту прийняття нею спадщини після батька, який помер 5.01.1991р. та визнання за нею права власності на 1/2 частку спадкового будинку по АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що сторони по справі є спадкоємцями першої черги, ніхто з них не звертався своєчасно до нотаріуса з питання прийняття спадщини, але фактично її прийняли тільки сестри шляхом управління та володіння будинком. У процесі розгляду справи ОСОБА_2 змінила позовні вимоги просила визнати за неї право власності на будинок у цілому.

Відповідачі вимог не визнали, звернулися зі зустрічними позовами, кожен з них просив встановити факт прийняття спадщини тільки ним, права інших спадкоємців не визнавали, посилаючись на те, що ніяких дій, передбачених ст. 549 ЦК України 1963 р. вони не зробили у 6-тимісячний строк.

Рішенням Джанкойського міськрайого суду від 05.09.2006 року в позові ОСОБА_3 відмовлено.

Позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задоволені частково. Встановлено факт прийняття ними спадщини, за кожною з них визнано право власності на 1/2 частку будинку по АДРЕСА_1. Додатковим рішенням від 11.10.2006р. в решті вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_1 просить скасувати рішення в частині позову ОСОБА_2, відмовити їй у позові, позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі. Посилається на те, що суд невірно встановив фактичні обставини, не дав їм належної оцінки, безпідставно розцінив розміщення металевого гаражу на присадибній ділянці як факт прийняття спадщини. Проте, це було зроблено за згодою батька при його

Справа №22-ц-7863/2006р.                                          Головуючий в 1 інстанції Д'яченко В.І.

                                                                                                               Доповідач Філатова Є.В.

житті. ОСОБА_2  проживала окремо від батька зі своєю сім'єю, спадщину не прийняла.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення суду в частині визнання факту прийняття спадщини та права власності на 1/2 частку будинку по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, та в частині відмови у позові ОСОБА_3 не оскаржене.

Судом встановлено, що спадщина у вигляді спірного будинку відкрилася у 1992р., тобто у період дії Кодексу 1963р., тому суд правильно керувався вимогами ст. 549 зазначеного Кодексу. Виходячи з даної норми, визнавалось, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він у шестимісячний строк фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, або звернувся у державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини.

Вирішуючи спір, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 фактично вступила у

володіння та управління спірним домоволодінням, оскільки проживала в ньому на час

смерті спадкодавця, а також і в подальшому. Дотепер користується будинком, та гаражем,

який встановила на присадибній ділянці, оплачує земельний податок та комунальні

послуги.   

Колегія погоджується з таким висновком, оскільки він підтверджений поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, квитанціями за комунальні послуги та земельний податок, іншими матеріалами справи.

Довід скарги про те, що ОСОБА_2 проживала з чоловіком в його квартирі, суперечить зазначеним доказам, не підтверджений будь-якими даними, тому не може бути прийнятим до уваги судовою колегією.

Рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам, не суперечить закону, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 308, 315 Цивільного процесуального кодексу України колегія суддів,-

    УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Джанкойського міськрайсуду від 5 вересня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набуває чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в

касаційну інстанцію до Верховного Суду України протягом двох місяців зі дня

проголошення.