Ухвалаіменем україни

10 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Парінової І.К.,Амеліна В.І.,Карпенко С.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про перерахунок боргу, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Харківської області від 11 лютого 2014 року,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, мотивуючи вимоги тим, що 18 серпня 2007 року він виконав роботи по ремонту автомобіля відповідача, проте останній за роботу не сплатив та 02 квітня 2008 року визнав заборгованість, надавши розписку, згідно з якою зобов'язався оплатити вартість ремонтних робіт у розмірі 2 800 доларів США. Крім того зазначив, що у разі невиконання зобов'язання до 01 травня 2008 року сплачуватиме пеню за затримку у розмірі 3 % за кожен день прострочення зобов'язання. До 01 травня 2008 року свої зобов'язання відповідач не виконав. Рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 31 січня 2012 року, яке змінено рішенням апеляційного суду Харківської області від 10 квітня 2012 року з відповідача на його користь стягнуто 22 318 грн у рахунок погашення боргу, 2 209 грн 48 коп. у рахунок сплати 3 % за несвоєчасне виконання зобов'язання та 22 318 грн у рахунок пені за несвоєчасне виконання зобов'язань. Заочним рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 01 серпня 2012 року на його користь із ОСОБА_5 стягнуто 51 695 грн 49 коп. пені за період з 10 квітня 2012 року по 27 червня 2012 року. Посилаючись на те, що відповідач свої зобов'язання не виконує, просив стягнути з нього на свою користь 3 % за кожен день прострочення зобов'язання за період з 17 листопада 2012 року по 17 січня 2013 року у розмірі 40 956 грн 13 коп..

Рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 26 грудня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 пеню за прострочення виконання зобов'язань за період з 17 листопада 2012 року до 17 січня 2013 року в розмірі 22 318 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 11 лютого 2014 року рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 26 грудня 2013 року змінено. Зменшено розмір пені, стягнутої з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 з 22 318 грн до 5 000 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення апеляційного суду, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Положеннями ч. 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушивши умови договору не повернув суму коштів за виконанні ремонтні роботи, яка підлягає стягненню на користь позивача, а також 3% пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання, що було обумовлено борговою розпискою.

З висновками суду першої інстанції в цій частині погодився й апеляційний суд.

Змінюючи рішення суду першої інстанції у частині розміру стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання, апеляційний суд обґрунтовано виходив із того, що розмір стягуваної пені за заявою відповідача можливо зменшити, з урахування того, що раніше стягнуті рішеннями судів суми пені значно перевищують розмір збитків.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги стосуються переоцінки доказів, викладених в оскаржуваному рішенні, що не належить до компетенції суду касаційної інстанції, та не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи було допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 11 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів:

І.К. Парінова В.І. АмелінС.О. Карпенко