Справа № 202/6654/14-п

Провадження № 3/202/1020/2014

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 червня 2014 року м. Дніпропетровськ

Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Колесніченко О.В., розглянувши матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Дніпропетровська, не працюючої, доходів немаючої, осіб на утриманні не маючої, проживаючої АДРЕСА_1, протягом року до адміністративної відповідальності не притягуваної,-

за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

ДІМ СДІМ Індустріального РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 17 січня 2014 року відносно ОСОБА_1 складений адміністративний протокол в тому, що 15 січня 2014 року о 19 год. 00 хв. ОСОБА_1, знаходячись за адресою свого мешкання висловлювалась нецензурною лайкою на адресу своєї матері ОСОБА_2 «…», чим вчинила насильство в сім'ї психологічного характеру.

Адміністративний матеріал надійшов в провадження судді 18 червня 2014 року, проте будучи повідомленою належним чином про місце та час судового розгляду, особа до суду не з'явилася, причин неявки суду не повідомила.

Розглянувши матеріал, дослідивши зібрані докази, належить дійти висновку про відсутність достатніх доказів вини ОСОБА_1, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП суддя за розгляду справи про адміністративне правопорушення в межах порушеного провадження розв'язує всі питання факту і права, дотримуючись засад судочинства та здійснення правосуддя для збереження неупередженості, оцінивши докази на їх достатність для вірогідних та безсумнівних висновків про вчинене на засадах забезпечення доведеності вини за ст.129 Конституції України, виключивши висновки, що ґрунтуються на припущеннях чи будь-якому з доказів з наперед встановленою силою, кваліфікуючи діяння особи на предмет його протиправності з огляду на ту охоронну норму, за порушення якої розпочато провадження у справі, що розглядається.

За диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП вчиненням насильства в сім'ї є умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї.

Разом з тим, фактичні дані протоколу про адміністративне правопорушення ґрунтуються на припущеннях ДІМ СДІ Індустріального РВ, оскільки дані заяви ОСОБА_2 не містять посилань на обставини висловлювання ОСОБА_1 відносно неї образ нецензурною лайкою, натомість, у заяві ОСОБА_2 посилається на спричинення їй донькою ОСОБА_3 фізичного болю внаслідок штовхання по квартирі. При цьому, матеріали справи не містять і об'єктивних даних про вчинення ОСОБА_3 дій, направлених на спричинення фізичного болю матері, враховуючи, що в своїх поясненнях ОСОБА_3 категорично заперечує факт конфлікту між нею та матір'ю 15 січня 2014 року в 16-00 год.

Будь-які інші докази за ст. 251 КУпАП на підтвердження обставин вчинення ОСОБА_1 насильства в сім'ї психологічного характеру (висловлення образ нецензурною лайкою) відносно своєї матері ОСОБА_2, в матеріалах справи відсутні, як і не знайшли підтвердження належними, допустимими і достатніми доказами обставини спричинення ОСОБА_2 фізичного насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень.

При цьому, протокол про адміністративне правопорушення також не містить відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, належним чином місце вчинення правопорушення, що є складовою об'єктивної сторони правопорушення.

Звідси, оскільки висновок про факти відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 24.04.2008 у справі «Жогло проти України» (заява №17988/02, п. 41) не може ґрунтуватися в постанові судді виключно на неперевірених показаннях однієї особи, яка заявила, що потерпала від протиправного посягання, то згідно з ст. 62 Конституції України, слідуючи забороні перекладати тягар доведення невинуватості на сторону захисту, належить дійти висновку про засновування суджень в протоколі про факти на високому ступені імовірності, тобто на припущеннях, що за ст. 252 КУпАП не припустимо.

Таким чином, в наданих до суду матеріалах викладені дані вірогідно і безсумнівно не вказують на будь-які дії одного члена сім'ї відносно іншого, що в обстановці вчинення утворювали б склад проступку за ст.173-2 КУпАП, на підставі чого згідно з п. 1 ст. 247 цього Кодексу належить закрити провадження у справі.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення - за п.1 ст.247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Дніпропетровського області через Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська.

Суддя О.В. Колесніченко