РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді:        Любобратцевої Н.І.

Суддів:                               Даніла Н.М.

Чистякової Т.І.

При секретарі:            Бахтагарєєвій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до виконавчого комітету Ялтинської міської ради, Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційне господарство Південного берегу Криму про скасування рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради, визнання права користування житловим приміщенням, зобов'язання укласти договір найму цього житлового приміщення, відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 01.06.2006 р.,-

встановила:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до виконавчого комітету Ялтинської міської ради, Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційне господарство Південного берегу Криму про скасування рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради, визнання права користування житловим приміщенням, зобов'язання укласти договір найму цього житлового приміщення, відшкодування моральної шкоди. Уточнивши позовні вимоги, просять суд визнати протиправним і скасувати рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради НОМЕР_1 від 14 жовтня 1994 року у частині оформлення права власності за відповідачем - Виробничим підприємством Водопровідно-каналізаційне господарство Південного берегу Криму на будівлю літер "А" будинку АДРЕСА_1, зобов'язавши останнього відповідача звернутися до Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації м. Ялта з вимогою про скасування реєстрації зазначеного об'єкта нерухомості як гуртожитку; визнати за ними право користування квартироюНОМЕР_2 будинку АДРЕСА_1; зобов'язати Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційне господарство Південного берегу Криму укласти з позивачами договір найму зазначеного житлового приміщення; стягнути на їх користь кожному у відшкодування моральної шкоди 10 000 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 1971 року ОСОБА_1 разом із батьком ОСОБА_3, який уклав трудову угоду з відповідачем ВП ВКГ ПБК, проживає в квартирі за вищезазначеною адресою, а з 1987 року - в квартирі проживає ОСОБА_2, рішенням виконкому Ялтинської міської ради від 14 жовтня 1994 року встановлений статус гуртожитку на будівлю літер "А" будинку АДРЕСА_1, оформлено право власності ВП ВКГ ПБК на зазначений об'єкт нерухомості, що суперечить

Справа № 22ц-5717/2006 р.         Головуючий у першій інстанції - Савранська Т.І.

Доповідач Чистякова Т.І.

висновкам, викладеним у судовому рішенні колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК від 23 листопада 2004 року.

Вимоги щодо визнання права користування квартирою і одночасного покладення обов'язку на власника будівлі літер "А" будинку АДРЕСА_1 укласти договір найму цієї квартири позивачі мотивували обставинами свого проживання у зазначеному жилому приміщенні.

Представник відповідача - виконкому Ялтинської селищної ради позов не визнав, посилаючись на відсутність підстав для виникнення у позивачів права на спірну жилу площу.

Представник відповідача ПП ВКГ ПБК заперечувала проти позову з аналогічних підстав.

Ялтинським міським судом Автономної Республіки Крим 01.06.2006 року ухвалено рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення, як постановленого з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивачів, представника позивачів і представника відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", судовому розгляду підлягають спори, пов'язані з договором найму жилого приміщення, зокрема, про визнання права на жиле приміщення.

Згідно зі ст. 64 чинного Житлового кодексу України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.

Відповідно до ч.1 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Із матеріалів справи вбачається, що у 1971 році відповідачем ВП ВКГ ПБК у зв'язку із укладенням трудової угоди з підприємством "Водоканал" ОСОБА_3 - батьку позивачки, та його сім'ї була надана квартира НОМЕР_2 у будинку АДРЕСА_1.

Рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 24.03.1989року НОМЕР_3 ОСОБА_3, проживаючому в двокімнатній невпорядкованій квартирі НОМЕР_2 у будинку АДРЕСА_1, надано інше житло. ( а.с. 14) Позивачка в ордер на отримання іншої квартири по вул. Дмітрієва не була включена і залишилися проживати в квартирі НОМЕР_2 будинку АДРЕСА_1.

Факт проживання родини ОСОБА_1 в спірній квартирі з 1989року встановлений також рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 05.02.2002року( а.с. 15), рішенням Апеляційного суду АР Крим від 23.11.2004року ( а.с.27, 28) та підтверджується домовою книгою (а.с. 19)

Рішенням виконкому Ялтинської міської ради від 14.10.2004року НОМЕР_1 оформлено право власності на гуртожитки літ А.В по АДРЕСА_1 за Виробничим підприємством водопровідно-каналізаційне господарство ( а.с.33)

Відповідно до ст. 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Оскільки позивачі з 1989року на законних підставах проживають в спірній квартирі, то за ними слід визнати право на користування квартирою НОМЕР_2 у будинку АДРЕСА_1 і зобов'язати ВП ВКГ ПБК укласти з ними договір найму.

Спірна жила площа була надана батьку позивачки як квартира в 1971 році, а не як кімната в гуртожитку. Статус гуртожитку будинку було привласнено лише в 1994році, що значно погіршує житлові права позивачки, оскільки права осіб, які мешкають в гуртожитках значно вужче ніж права наймачів жилої площі. Тому колегія суддів вважає, що спірну квартиру слід виключити із складу гуртожитку.

Що стосується вимог позивачки про визнання протиправним рішення виконкому Ялтинської міської ради від 14.10.2004року НОМЕР_1, яким оформлено право власності на гуртожиток літ А по АДРЕСА_1 за Виробничим підприємством водопровідно-каналізаційне господарство, то прийняття цього рішення відносно інших жилих приміщень не стосується обов'язків позивачів і не погіршують їх прав. Вказане рішення прийнято в межах повноважень виконавчого комітету, тому колегія суддів погоджується з висновками суду відносно відмови в задоволенні позову в цій частині.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду відносно відмови в задоволенні позову про стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Однією з підстав відшкодування моральної шкоди є неправомірні дії (бездіяльність) винної особи, проте, судом не встановлено протиправних дій (бездіяльності) відповідачів, а тому позов і в частині відшкодування моральної шкоди не підлягає задоволенню.

Відповідно до п.1, 3, 4 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Оскільки суд ухвалив рішення, допустивши порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, то колегія суддів дійшла до висновку про скасування рішення суду і ухвалення по справі нового рішення в частині визнання права на користування жилим приміщенням, зобов'язання відповідача укласти договір найму та виключення спірної квартири із складу гуртожитку.

Керуючись ст.303, п.2ч.1ст.307, п.4ч.1ст.309, ст.ст.313,316 Цивільного процесуального Кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 01.06.2006 р. скасувати.

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до виконавчого комітету Ялтинської міської ради, Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційне господарство Південного берегу Криму про скасування рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради, визнання права користування житловим приміщенням, зобов'язання укласти договір найму цього житлового приміщення, відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 і ОСОБА_2  право на користування жилим приміщенням квартирою НОМЕР_2 будинку АДРЕСА_1. Зобов'язати Виробниче підприємство Водопровідно-каналізаційне господарство Південного берегу Криму укласти з ОСОБА_1  і ОСОБА_2  договір найму. Виключити квартиру НОМЕР_2 будинку АДРЕСА_1 із складу гуртожитку. В решті позову відмовити.

Стягнути з Виробничого підприємства Водопровідно-каналізаційне господарство Південного берегу Криму витрати на інформаційно- технічне забезпечення позову в сумі 30грн на користь Державного підприємства «Судовий інформаційний центр ( р.р26001014180002, код ЄДРПОУ 30045370, Банк ВАТ «Банк Універсальний, м. Львів, МФО банку 325707), та державне мито на користь держави в сумі 8 грн 50 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.