справа № 11- 16/2008

ВІЙСЬКОВИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКИХ СИЛ

УХВАЛА

іменем України

4 березня 2008 року                                                                        м.  Севастополь

Колегія судців військового апеляційного суду Військово-Морських

Сил у складі:

головуючого    Леся В.І.,

суддів             Юненка М.  О.,  Нікітіна Г. В.,

за участю заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні матеріали за скаргою ОСОБА_1  на постанову про часткове закриття кримінальної справи щодо майора. ОСОБА_2,  за апеляцією заявника на постанову військового місцевого суду Одеського гарнізону від 20 листопада 2007 року,

установила:

За результатами проведення досудового слідства по кримінальній справі за фактом перевищення службовими особами військової частини 1474 службових повноважень помічником військового прокурора Белградського гарнізону 27 листопада 2006 року винесено постанову про часткове закриття кримінальної справи стосовно майора ОСОБА_2 за відсутністю в його діях складу злочину.

Громадянин ОСОБА_1  оскаржив цю постанову до суду та,  посилаючись на однобічність та неповноту досудового слідства,  просив скасувати її і направити матеріали прокуророві для відновлення слідства.

Постановою судді військового місцевого суду Одеського гарнізону від 20 листопада 2007 року в задоволенні скарги заявника відмовлено.

В апеляції ОСОБА_1  посилається на те,  що при розгляді його скарги суд не звернув уваги на однобічність і неповноту досудового слідства та прийшов до висновків,  які не відповідають фактичним обставинам справи. Крім того,  апелянт вказує на допущені порушення кримінально-процесуального закону,  у зв'язку з чим просить скасувати постанову суду від 20 листопада 2007 року та постанову помічника прокурора від 27 листопада 2006 року з направленням матеріалів кримінальної справи для відновлення досудового слідства.

Заслухавши доповідь судді Нікітіна Г.В.,  пояснення заявника ОСОБА_1  на підтримання апеляції,  а також перевіривши матеріали справи та доводи апеляції,  колегія суддів військового апеляційного суду вважає,  що апеляція підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається,  що 1 вересня 2006 року постановою військового прокурора Белградського гарнізону відносно ОСОБА_2 порушено кримінальну справу за ознаками злочину,  передбаченого   ч. 1  ст.  424 КК України.

Цією ж датою помічник прокурора Козирєв М. В. прийняв справу до свого провадження та приступив до слідства.

7 вересня того ж року зазначену постанову було скасовано вищим прокурором і порушено кримінальну справу за фактом перевищення військовими службовими особами військової частини 1474 службових повноважень.

Відповідно до вимог  ст.  113 КПК України слідчий зобов'язаний негайно приступити до провадження слідства в переданій йому справі та винести окрему постанову про прийняття справи до свого провадження. Копію постанови про прийняття справи до свого провадження слідчий протягом доби надсилає прокуророві.

Однак,  помічник прокурора Козирєв М. В. зазначену кримінальну справу до свого провадження не прийняв,  а продовжив досудове слідство відносно ОСОБА_2,  тобто по закритій кримінальній справі. Під час якого були допитані свідки: ОСОБА_3,  ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6,  ОСОБА_7,  ОСОБА_8,  ОСОБА_9,  ОСОБА_10 ОСОБА_11,  ОСОБА_12,  ОСОБА_13,  ОСОБА_14,  заявник ОСОБА_1 ,  призначено і проведено судово-медичну експертизу та виконані інші слідчі дії.

Лише 20 жовтня 2006 року порушену за фактом перевищення посадовими особами військової частини 1474 службових повноважень кримінальну справу прийняв до свого провадження помічник військового прокурора Белградського гарнізону Плачков В.М. ,  який фактично без проведення будь-яких слідчих дій 27 листопада того ж року виніс постанову про часткове закриття кримінальної справи на підставі п. 2  ст.  6 КПК України,  а саме за відсутністю в діянні ОСОБА_2 складу злочину.

Суд першої інстанції на зазначені порушення кримінально-процесуального законодавства уваги не звернув,  а обмежився лише висновком про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови прокурора.

Приймаючи рішення про часткове закриття кримінальної справи помічник прокурора Плачков В.М.  послався на послідовні пояснення посадових осіб військової частини 1474 про події 5 травня 2006 року,  а саме ОСОБА_2,  та службових осіб Ізмаїльської митниці,  які на його думку співпадають між собою та відповідають фактичним обставинам  справи.   Одночасно  пояснення  свідків  з  боку ОСОБА_1

визнані суперечливими,   а також такими,   що не співпадають за часом,   місцем подій,   кількості осіб,   які затримували ОСОБА_1  ,   кількості ударів та їх послідовності. Між тим,   правова оцінка зібраним доказам не надана та не прийнято заходів для усунення виявлених суперечностей.

Як вбачається із постанови про часткове закриття справи,   однією з причин прийняття цього рішення є відсутність кваліфікуючої ознаки -заподіяння істотної шкоди. Органи досудового слідства при цьому послалися лише на недоведеність привласнення ОСОБА_2 коштів ОСОБА_1   у сумі 5 500 грн. та мобільного телефону «Nokia 3410»,   між тим залишили поза увагою такі складові шкоди,   як фізична та моральна шкода. В наслідок чого твердження про відсутність істотної шкоди органами досудового слідства зроблено передчасно,   без врахування всіх обставин справи.

Згідно висновків судово-медичної експертизи від 27 вересня 2006 року № 146/16 у ОСОБА_1   виявлено крововилив лівого і правого плеча,   струс головного мозку,   що відноситься до легких тілесних ушкоджень,   які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я та за своїм характером відповідають строку спричинення - 5 травня 2006 року.

За змістом   ст.   49 КПК України потерпілим визнається особа,   якій заподіяно моральну,   фізичну або майнову шкоду. Про визнання громадянина потерпілим чи про відмову в цьому виноситься постанова.

Не зважаючи на те,   що кримінальні справи відносно ОСОБА_2 і за фактом перевищення військовими службовими особами військової частини 1474 службових повноважень були порушені за скаргою ОСОБА_1   та йому заподіяна шкода,   його правовий статус як потерпілого визначено не було.

Протягом досудового слідства громадянин ОСОБА_1   давав пояснення та приймав участь у процесуальних діях лише як свідок.

З чого слід зробити висновок про наявність ознак порушення процесуальних прав сторони кримінального судочинства.

Розглядаючи скаргу ОСОБА_1   суд першої інстанції зазначив про відсутність підстав для її задоволення,   однак не навів мотивів,   з яких він прийшов до такого висновку,   у зв'язку з чим не можна вважати таке рішення законним та обґрунтованим і воно підлягає скасуванню.

Скасуванню також підлягає постанова помічника прокурора від 27 листопада 2006 року про часткове закриття кримінальної справи з причин істотних порушень кримінально-процесуального закону,   викладених вище.

Під час досудового слідства слід допитати учасників і свідків подій 5 травня 2006 року з дотриманням вимог процесуального законодавства,   з'ясувати причини суперечностей в їх показах та прийняти заходи щодо усунення таких суперечностей. У сукупності з іншими доказами дати оцінку висновкам судово-медичної експертизи та провести інші слідчі

дії,     направлені на всебічне,     повне і об'єктивне дослідження обставин справи.

На підставі викладеного і керуючись     ст.         ст.     366,     377 КПК України,     колегія судців військового апеляційного суду

ухвалила:

Постанову військового місцевого суду Одеського гарнізону від 20 листопада 2007 року та постанову помічника військового прокурора Белградського гарнізону від 27 листопада 2006 року про часткове закриття кримінальної справи скасувати.

Матеріали кримінальної справи щодо майора військової частини 1474 ОСОБА_2 повернути військовому прокурору Белградського гарнізону для відновлення досудового слідства.