ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2014 року Справа № 25/511

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Кота О.В., Кочерової Н.О., Саранюка В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Центральне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

на ухвалу та постанову господарського суду міста Києва від 20.05.2014 Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014

у справі№ 25/511

за позовом до проПублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" Приватного підприємства "Вермакс" стягнення 755 126,95 грн.

за участю представників сторін:

позивача: відповідача:Садовського М.О. Бондаренко Я.С.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.05.2014 (суддя: Морозов С.М.), яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014 (судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І., Шапран В.В.), відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (надалі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання та про видачу дублікату наказу.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про їх скасування, просить направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скаржник посилається на порушення господарськими судами норм процесуального права, зокрема, статей 43, 119, 120 Господарського процесуального кодексу України, вимог статей 31, 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду міста Києва від 01.03.2011 у справі № 25/511 позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з Приватного підприємства "Вермакс" на користь позивача 236 111,89 грн. та судові витрати в розмірі 2 434,28 грн.

21.03.2011 на виконання цього рішення господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

12.08.2011 державним виконавцем Відділу ДВС Голосіївського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 28056169 з примусового виконання вказаного наказу.

27.06.2012 державним виконавцем державної Відділу ДВС Голосіївського районного управління юстиції винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та встановлено строк для повторного пред'явлення до виконання до 27.06.2013.

02.04.2014 ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" звернулось до місцевого господарського суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу у зв'язку з його втратою.

В обґрунтування причин поважності пропуску строку позивач зазначає, що тривалий час йому нічого не було відомо про те, на якій стадії перебуває виконання наказу господарського суду міста Києва від 21.03.2011. У підтвердження обставин, викладених позивачем у своїй заяві, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" наданий лист Відділу ДВС Голосіївського РУЮ від 14.03.2014, яким останній повідомляє стягувача про наявність постанови державного виконавця від 27.06.2012 про повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з відсутністю майна у боржника. Зазначений лист відправлено позивачу 22.03.2014. За твердженням заявника, оригінал наказу стягувачу не був повернутий.

Як стверджує позивач, за період з моменту звернення його до виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва від 21.03.2011 (з 12.08.2011 по березень 2014 року) у позивача не було інформації щодо виконання вказаного наказу.

Крім того, суди зазначили, що за період з дати закінчення строку для пред'явлення наказу до виконання до моменту звернення позивача до суду з заявою про поновлення даного строку минуло більше року. При цьому тривалий час (два з половиною роки) позивач не здійснював будь-яких дій щодо встановлення інформації про хід виконання рішення суду (наказу господарського суду міста Києва від 21.03.2011).

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний господарський суд, правомірно не визнав поважними причини пропуску пред'явлення наказу до виконання та не знайшов підстав для задоволення заяви щодо видачі дублікату наказу.

Так, відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України у господарського суду є право відновити пропущений строк для пред'явлення наказу до виконання. Відновлення пропущеного процесуального строку передбачено також і статтею 53 ГПК України.

Стаття 24 Закону України "Про виконавче провадження" також передбачає, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду.

Судова колегія касаційної інстанції зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин пропуску строку.

Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами статті 43 ГПК України.

Відповідно до статті 120 ГПК України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

Отже, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний господарський суд, дійшов правомірного висновку, що однією з обов'язкових умов видачі дублікату судового наказу є те, що строк його пред'явлення до виконання не закінчився.

Виходячи із зазначеного та приписів статті 1117 ГПК України, якою встановлені межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Центральне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" у справі № 25/511 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 20.05.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014 у справі № 25/511 залишити без змін.

Головуючий суддя: О. Кот

судді: Н. Кочерова

В. Саранюк