Справа № 10-168 /2006 Головуючий в 1 інстанції: Наконечна А.В.
Категорія: санкція Доповідач: Гемма Ю.М.
УХВАЛА
іменем України
28 грудня 2006 року м. Херсон
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого: Червоненка В.Я.
суддів: ГеммиЮ.М.,РаєнкаВ.І.
з участю прокурора: Ніколащенко О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали за апеляцією законного представника неповнолітнього ОСОБА_1на постанову Скадовського районного суду Херсонської області від 18 грудня 2006 року,
встановила:
Цією постановою обрано запобіжний захід у виді взяття під варту стосовно:
неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України.
Органом досудового слідства ОСОБА_2 підозрюється в тому, що він 10 грудня 2006 року біля 01 години 30 хвилин у м. Скадовськ за попередньою змовою з іншими особами, із застосування насильства, яке не є небезпечним для життя й здоров'я потерпілого ОСОБА_3, відкрито заволоділи його майном на суму 810 грн.
В апеляції законний представник неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_1посилається на те, що запобіжний захід у виді тримання під варту щодо неповнолітнього ОСОБА_2 обраний з порушенням вимог ст. ст. 148,150 КПК України. Крім того, суд не врахував його явку з повинною, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, що він уперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем навчання та проживання. Будь-яких даних, які б свідчили про те, що її син може переховуватися від слідства й суду, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність суду не надано. Подання слідчого було розглянуто судом без участі захисника, чим були порушені права підозрюваного на захист. З цих підстав просить скасувати постанову суду та обрати ОСОБА_2 запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Розглянувши матеріали, перевіривши доводи апеляції, заслухавши думку прокурора про залишення постанови без зміни, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом п.21 Постанови № 4 Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" від 25.04.2003 року - вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту щодо неповнолітнього, суди мають керуватися ст.434 КПК України, згідно з якою до такої особи зазначений запобіжний захід може застосовуватися у виняткових випадках, коли це зумовлено тяжкістю злочину, у вчиненні якого вона обвинувачується, за наявності підстав та порядку, передбачених ст. ст. 148,150,155 КІЖ України. Крім запобіжних заходів, перелічених у ст.149 КПК України, до цієї особи може бути застосований один із заходів, передбачених ст.436 КПК України, -передача під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників, а якщо вона виховується в дитячій установі, - під нагляд адміністрації цієї установи.
Однак судом зазначених вимог кримінально-процесуального закону дотримано не було.
Так, обираючи запобіжний захід у виді взяття під варту, суд зазначив, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, є всі підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може ухилитися від слідства, перешкоджати встановленню істини у справі, а також продовжувати злочинну діяльність.
З матеріалів справи видно, що в порушення вимог ст. 150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу стосовно неповнолітнього ОСОБА_2, суд не дослідив та не з'ясував обставини, які мають бути враховані при обранні запобіжного заходу: дані, що характеризують особу підозрюваного, умови життя та виховання неповнолітнього, стан його здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання Такі дані в матеріалах справи відсутні і вони не наведені в поданні слідчого.
Сам факт учинення тяжкого злочину не є безумовною підставою для застосування запобіжного захожу у вигляді взяття під варту без наявних у справі фактичних даних, які б стверджували можливість підозрюваного ухилитися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
Як убачається з матеріалів справи, будь-яких даних, які б підтверджували те, що підозрюваний ОСОБА_2 може ухилитися від слідства й суду, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність, слідчим у поданні не наведено, не має їх і в матеріалах справи, не надані вони і в судовому засіданні, на що суд не звернув уваги під час розгляду подання слідчого.
Крім того, судом не дотримано вимог ч.2 ст.165 - 1 КПК України щодо змісту постанови про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту. У мотивувальній частині постанови невмотивовано висновок суду про наявність підстав для обрання такого заходу.
Також під час розгляду подання суд порушив права підозрюваного на захист.
Відповідно до п.1 ч.І ст. 45 КПК України, участь захисника у кримінальних справах щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину у віці до 18 років, є обов'язковою, незалежно від того чи досягай вони повноліття на час провадження у справі.
Зі змісту постанови та протоколу судового засідання неможливо встановити, чи був присутній захисник ОСОБА_4 під час розгляду подання слідчого, оскільки він не указаний серед осіб, які з'явилися в судове засідання, його повноваження на участь у справі, згідно з вимогами ст.44 КПК України, не підтверджені ордером або угодою, постанова слідчого або судді про допуск захисника до участі у справі в матеріалах справи відсутня, не вказаний він у вступній частині постанови як учасник судового розгляду. Даних про своєчасне повідомлення законного представника про час і місце розгляду подання слідчого в матеріалах справи немає.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту щодо ОСОБА_2 не можна визнати законною й обгрунтованою, вона підлягає скасуванню з поверненням справи на новий судовий розгляд, в ході якого необхідно всебічно, повно й об'єктивно дослідити всі обставини справи і прийняти законне рішення.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляцію законного представника неповнолітнього ОСОБА_1- задовольнити.
Постанову Скадовського районного суду Херсонської області від 18 грудня 2006 року про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту стосовно ОСОБА_2 скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі.