Справа   № 22ц - 3128/ 2006р.                                                 Головуючий в 1 інстанції :

Решетов В.В.

Категорія   Доповідач : Бездрабко В.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

2006 року грудня місяця 26 дня колегія суддів Судової палати в цивільних

справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого : Бауль Н.М.

Суддів :                                 Гаркуші В.О.

Бездрабко В.О. при секретарі: Шевардіній К.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1- ОСОБА_2на рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 09 серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3до ОСОБА_1, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-житловий центр "Декорум", органи опіки та піклування Дніпровської районної ради м.Херсона про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

встановила:

В травні 2006 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що він є наймачем АДРЕСА_1 в м.Херсоні. В даній квартирі також зареєстровані ОСОБА_1 та її неповнолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_2 З весни 2005 року відповідач разом з дітьми в квартирі не проживають, мають інше помешкання, з приводу чого просив визнати ОСОБА_1 втратившою право користування жилим приміщенням, зняті відповідача та її неповнолітніх дітей з реєстрації за вказаною адресою.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 09 серпня 2006 року позов задоволено частково, визнано ОСОБА_1такою, що втратила право користування жилим приміщенням в АДРЕСА_1 в задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 -ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, ухвалити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Заслухавши доповідача, осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_3 є наймачем АДРЕСА_1 в м.Херсоні, а відповідач ОСОБА_1, як член сім"ї наймача, зареєстрована в спірній квартирі.

У відповідності до ст.71, 72 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім"ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Внаслідок відсутності особи понад встановлених строків, в судовому порядку особу можна визнати такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

При розгляді справи, допитані в якості свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, поясненням яких суд дав належну оцінку, підтвердили факт не проживання ОСОБА_1 з літа 2005 року в спірній квартирі.

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року №2 Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України, на ствердження відсутності у місці постійного проживання особи суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресовка кореспонденції, перевезення майна в інше жиле приміщення та інше).

З матеріалів справи вбачається, що при вирішенні іншої справи про стягнення з відповідача заборгованості по комунальним платежам, ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі як на місце свого проживання протягом 2005 року посилалася на АДРЕСА_2

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_3 створив ОСОБА_1 неможливі умови для проживання в спірній квартирі у зв"язку з зловживанням позивачем спиртними напоями, колегія суддів оцінює критично, оскільки відповідачка не надала тому належних доказів. Як встановлено судом, в вказаній квартирі відповідач мала в користуванні ізольовану кімнату, в якій на теперішній час проживає її матір ОСОБА_8, яка безпосередньо і зверталася до органів внутрішніх справ щодо неналежної поведінки позивача.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильної оцінки судом зібраних по справі доказів та невідповідність покладених в основу рішення висновків суду фактичним обставинам справи позбавлені правового обґрунтування і не були підтверджені при розгляді справи апеляційним судом.

Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно та правильно встановлені фактичні обставини справи і їм дана належна юридична оцінка. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б давали підстави для скасування чи зміни рішення суду не встановлено. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. 303, 307» 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1- ОСОБА_2відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 09 серпня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України.