ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" липня 2014 р. м. Київ К/9991/42636/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Гаманка О.І.

суддів Білуги С.В.

Загороднього А.Ф.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області про перерахунок пенсії,

в с т а н о в и л а:

У січні 2010 ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області про перерахунок пенсії.

Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 серпня 2010 року позов із уточненнями задоволено. Скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області від 04 серпня 2009 року щодо стягнення з ОСОБА_2 розмір переплаченої пенсії в сумі 7311,38грн. Зобов'язано відповідача повернути позивачу утримані з неї кошти в сумі 1545,50грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2011 року скасовано Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 серпня 2010 року. Ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області з 2004 року та отримує пенсію за вислугу років.

Пенсія була їй призначена як медичному працівнику відповідно до заяви від 11 листопада 2003 року. Отримуючи зазначений вид пенсії, позивач працювала в ТОВ «Азов-фарма» на посаді фармацевта в період з 05 липня 2008 року по 14 вересня 2009 року.

У 2009 року позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку із збільшенням страхового стажу. У здійсненні такого перерахунку було відмовлено та роз'яснено, що отримуючи пенсію за вислугу років як медичний працівник, позивач не мала права продовжувати працювати на посаді, яка дає право на цей вид пенсії.

У зв'язку з цим, відповідачем прийнято рішення від 04 серпня 2008 року № 95 щодо встановлення суми надмірно виплаченої пенсії в розмірі 7311,38грн та про утримання 20% розміру щомісячної пенсії у зв'язку із виявленими зловживаннями з боку пенсіонера.

Дізнавшись про це, позивач звернулася до відповідача із заявою від 16 липня 2009 року про переведення її на пенсію по інвалідності.

Вважаючи рішення управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області від 04 серпня 2008 року № 95 протиправним, ОСОБА_2 19 січня 2010 року звернулася до суду із позовом, який уточнила, та про скасування рішення та стягнення з відповідача утриманої суми пенсії з серпня 2009 року по липень 2010 року в розмірі 1545,50грн. Позовні вимоги обґрунтовувала своєю юридичною необізнаністю та тим, що працівником управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області їй не було роз'яснено порядок нарахування, отримання та обмежень, пов'язаних із отриманням пенсії за вислугою років.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа зобов'язана повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення.

Пунктом 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», затвердженого Спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України № 224/30 від 30 квітня 2002 року та пунктом 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, встановлено, що пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Стаття 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлює, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Цією ж нормою встановлюється порядок та розміри зазначених стягнень.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в заяві ОСОБА_2 від 11 листопада 2003року про призначення пенсії за вислугу років міститься пункт, яким вона зобов'язується повідомляти територіальний орган, що здійснює пенсійні виплати, про всі зміни, які викликають зміну розміру виплачуваної пенсії.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог і порушень з боку відповідача.

Крім того, колегія суддів погоджується також і з висновком щодо безпідставності посилань позивача на її юридичну необізнаність, оскільки про встановлені законом обмеження позивач могла дізнатися прочитавши печатний текст в бланку заяви при призначенні їй у 2003 році пенсії. Крім того, Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій містить додаток № 6 «пам'ятка пенсіонера», з яким позивач також мала можливість ознайомитись, так як даний Порядок є загальнодоступним для ознайомлення.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Оскаржуване судове рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги не спростовуються висновки, викладені в судовому рішенні, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області про перерахунок пенсії - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.І. Гаманко

Судді С.В. Білуга

А.Ф. Загородній