ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

16 січня 2007 р.

№ 3/92

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Хандуріна М.І., –головуючого,

Панової І.Ю.,

Удовиченка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсон-ЛТД"

на постанову

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09 жовтня 2006 року

у справі

№ 3/92 господарського суду Дніпропетровської  області

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсон-ЛТД"

до	Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський силікатний завод"

про	стягнення 15 000,00 грн.,

за участю представників сторін:

ТОВ "Самсон-ЛТД" –Рязанцев С.В. (дов. від 12.01.2007);

ВСТАНОВИВ:

У березні 2006 року позивач -  Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсон-ЛТД" пред'явив у господарському суді позов до відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський силікатний завод" про стягнення вартості наданих послуг по охороні об'єктів в сумі 15 000 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12 липня 2006 року (суддя Юзіков С.Г.) позов задоволено повністю.

Постановлено стягнути з ВАТ "Дніпровський силікатний завод" на користь ТОВ "Самсон-ЛТД" 15 000,00 грн. основного боргу, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судове рішення мотивоване тим, що відповідачем не виконано зобов'язання за договором № 01-1 про надання послуг з охорони у 2001 році стосовно повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09 жовтня 2006 року (колегія суддів у складі:м О.М.Виноградник –головуючий, Л.В.Джихур, А.О. Коршун)  рішення господарського суду скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

Постанова мотивована тим, що висновок суду про те, що позивач є поточним, а не конкурсним кредитор, є помилковим, оскільки позивач звернувся до боржника з вимогою в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України лише 27.02.2006 р., в той час як строки виконання зобов'язання було обумовлено сторонами в договорі та додатковій угоді від 08.02.2002 р., яка була укладена  після порушення провадження у справі про банкрутство відповідача (06.02.2002).

У касаційній скарзі  ТОВ "Самсон-ЛТД" просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та  залишити в силі рішення господарського суду першої інстанції. В обґрунтування посилається на  порушення норм  матеріального та процесуального права, що регулюють правовідносини сторін по даній справі.

У відзиві на касаційну скаргу ВАТ "Дніпропетровсикй силікатний завод" вважає скаргу необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню, а постанову апеляційного суду такою, що відповідає вимогам законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, представників відповідача, перевіривши правильність застосування судом  норм матеріального та процесуального права судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають  застосуванню до даних правовідносин.

Постанова апеляційного господарського суду  відповідає зазначеним вимогам, оскільки  ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, спірні правовідносини виникли з договору   № 0-1 від 17.11.2000 р., укладеного між сторонами у справі, відповідно до умов якого ТОВ "Самсон ЛТД" (виконавець) зобов'язується вжити заходи по охороні об'єктів ВАТ "Дніпропетровський силікатний завод" (Замовник)  згідно з додатками № 1-4 (а.с. 55 т.1). Строк дії договору встановлено  з 01.12.2000 р. по 01.12.2001 р.  

П. 2.2 Договору передбачено можливість продовження договору на той же термін, якщо жодні із сторін не буде вимагати його розірвання письмово, з повідомленням за місяць.

Вартість всіх послуг визначається у відповідності до додатку № 4 до договору (протоколи узгодження договірної ціни на продукти). Розрахунки по договору здійснюються до 5 числа кожного поточного місяця (п.п. 4.1, 4.2 Договору).

Сторонами у справі було підписано 6 додатків до договору № 0-1 (а.с. 56 –61 т.1).

20.11.2000 р. між сторонами було підписано додаткову угоду  до договору № 0-1, відповідно до якої розрахунки по даному договору за надані послуги повинні бути здійснені до 5 числа поточного місяця після підписання акту виконаних робіт та в залежності від якості несення служби по охороні.

08.02.2002 р. між сторонами у справі було підписано додаткову угоду до договору № 0-1, відповідно до якої Замовник зобов'язується здійснити розрахунок за послуги цеглою силікатною по ціні 291,54 грн. за тисячу штук з ПДВ строк до 15.03.2003 р. У разу невиконання зазначеної угоди протягом 3-х днів з моменту визначеного цією угодою строку Замовник зобов'язується оплатити вартість  наданих послуг на розрахункових рахунок Виконавця.

Як встановлено судами, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2002 р. порушено провадження у справі № Б26/8/02 за заявою Лівобережної МПДІ м. Дніпропетровська про визнання банкрутом ВАТ "Дніпропетровський силікатний завод".

Публікація про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Дніпропетровський силікатний завод" було здійснено 11.10.2002 р. у газеті "Голос України".

Таким чином, оскільки позивач звернуся до боржника в вимогою в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України лише 27.02.2006 р., апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції, правильно встановив, що зазначені вимоги є конкурсними, оскільки строки виконання зобов'язання було обумовлено сторонами в договорі та додатках до нього.

     Відповідно до вимог ч.1 ст.14  Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”  конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника , а також документи, що їх підтверджують.

Під терміном "грошове зобов'язання" у цьому Законі розуміються зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Частиною другої цієї статті визначено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Таким чином, оскільки ТОВ "Самсон-ЛТД" із заявою відносної своїх грошових вимог до ВАТ "Дніпропетровський силікатний завод" у межах справи про банкрутство не звертався, а тому суд апеляційної інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку, що вимоги позивача вважаються погашеними і задоволенню не підлягають.

Твердження касаційної скарги про помилковість висновків апеляційного суду та неправильне застосування норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у касаційному провадженні, в зв’язку з чим судовою колегією не приймаються до уваги.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята постанова  відповідає  нормам чинного законодавства та підстав для її  скасування не вбачається.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.  1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                   ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсон-ЛТД" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09 жовтня 2006 року  у справі № 3/92 залишити без змін.

Головуючий                                                                                 М.І. Хандурін

Судді                                                                                                    І.Ю. Панова

                                                                                                    О.С.Удовиченко