УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2014 р.Справа № 820/10239/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: П'янової Я.В.
Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2014р. по справі № 820/10239/14
за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківгаз"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів
про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Публічне акціонерне товариство "Харківгаз" (далі - ПАТ "Харківгаз", позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі - СДПІ з ОВП у м.Харкові, відповідач), в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000104800 від 19.03.2014 р., № 0000114800 від 19.03.2014 р.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2014 р. адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" - задоволено у повному обсязі.
Скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000104800 від 19.03.2014 року, № 0000114800 від 19.03.2014 року.
Стягнуто з Державного бюджету (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, МФО: 851011, Банк: ГУДКСУ у Харківській області, р/р: 31217206784011) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" (адреса: м.Харків, вул. Безлюдівська, буд. 1 ; код ЄДРПОУ 03359500 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 182.70 грн. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок).
Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на те, що висновки, викладені в оскаржуваній постанові, не відповідають фактичним обставинам та суперечать нормам матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 7, 9, 11, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ "Харківгаз" зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради 15.04.1999 року та перебуває на обліку в СДПІ з ОВП у м.Харкові як платник податків.
Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговуванням великих платників у місті Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ "Харківгаз" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2011-2012 роки та по податку на додану вартість по правовим відносинам з ТОВ "БВКФ "Технікабуд" (код за ЄДРПОУ 37191980) за період з 01.04.2011 р. по 25.11.2013 р.
За результатами перевірки складено акт №57/28-09-48-13/03359500 від 27.02.2014 року (а.с.7- 23 т.1), в якому зафіксовані порушення ПАТ "Харківгаз" вимог:
- пунктів 198.1, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI із змінами та доповненнями, внаслідок чого позивачем зайво включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з витрат по придбанню у ТОВ "БВКФ "Технікабуд" виконаних ремонтних робіт на загальну суму 41478,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 41478,00 грн.
- підпункту 134.1.1 п.134.1 ст.134, п. 138.1, п. 138.4, ст.138, п.п. 139.1.9, п.139.1, ст.139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, внаслідок чого позивачем завищено витрати за 2012 рік на суму 13694,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в розмірі 2876,00 грн. за 2012 рік.
Не погоджуючись з висновками зазначеного акту перевірки, позивач подав заперечення до СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів від 05.03.2014 р. № 753, за результатами розгляду яких висновки акту перевірки залишені без змін.
На підставі висновків акту перевірки №57/28-09-48-13/03359500 від 27.02.2014 року відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: від 19.03.2014 р. № 0000104800 (а.с.24 т.1), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток: 2876 грн. - за основним платежем, 1438 грн. - за штрафними санкціями; № 0000114800 (а.с.25 т.1), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів: 41478 грн. - за основним платежем, 20739 грн. - за штрафними санкціями.
Позивачем подано скаргу на зазначені податкові повідомлення - рішення до Центрального офісу з обслуговування великих платників МГУ Міндоходів листом ПАТ "Харківгаз" від 25.03.2014 р. № 943 . За результатами розгляду скарги Центральний офіс з обслуговування великих платників МГУ Міндоходів залишив без змін вказані податкові повідомлення - рішення, а скаргу - без задоволення ( рішення про результати розгляду скарги Центрального офісу з обслуговування великих платників МГУ Міндоходів від 15.04.2014 р. № 8012/10/28 та від 25.04.2014 р. № 8845/10/28).
Також, 20.05.2014 р. на адресу позивача надійшло рішення Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду скарги, яким податкові повідомлення-рішення від 19.03.2014 р. № 0000104800, № 0000114800 залишені без змін, а скарга ПАТ "Харківгаз" - без задоволення.
Не погоджуючись з висновками акта перевірки та прийнятими на їх підставі податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновок податкового органу про порушення позивачем норм Податкового кодексу України не відповідає встановленим обставинам справи, через що суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
При цьому, відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.
Приписами пункту 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.
Щодо визначення позивачеві зобов'язань з податку на прибуток колегія суддів зауважує на таке.
Відповідно до п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Таким чином, показник валових витрат безпосередньо впливає на об'єкт оподаткування.
Відповідно до п. 138.1. ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються з:
- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;
- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;
- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Підпунктом 138.1.1. Податкового кодексу України передбачено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Разом з тим, відповідно до пункту 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Виходячи з системного аналізу вказаних норм, необхідно зауважити на те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку. При цьому, дотримання норм цивільного чи господарського права не означають автоматично реальності вчинення господарської операції. Правильність відображення в податковому обліку господарських операцій відповідно до їх реального змісту повинна здійснюватись виключно на підставі норм податкового законодавства. А відтак, якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображено в укладених платником податків договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.
З матеріалів справи вбачається, що фактичною підставою для винесення спірних рішень слугувало відображене в акті перевірки №57/28-09-48-13/03359500 від 27.02.2014 року судження суб'єкта владних повноважень про завищення сум податкового кредиту у жовтні 2012р., червні 2013 р., липні 2012р., та витрат у 2012 р. по взаємовідносинам з ТОВ "БВФ "Технікабуд" через відсутність ознак реальності вчинення господарських операцій з зазначеним контрагентом позивача.
В свою чергу, судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що між ПАТ "Харківгаз" та ТОВ "БВФ "Технікабуд" укладено договір підряду № 553 від 09.09.2013 р.
Відповідно до предмету зазначеного договору замовник (ПАТ "Харківгаз") доручає, а виконавець (ТОВ "БВФ "Технікабуд") зобов'язується на свій ризик виконати роботи по ремонту будівлі ГРП, яка знаходиться за адресою: Харківська обл., Валківський р-н, с. Благодатне, вул. Центральна. Перелік, обсяг і вартість робіт визначаються кошторисною документацією, що є невід'ємною частиною даного договору.
П. 2.2. Договору № 553 передбачає, що замовник перераховує на розрахунковий рахунок виконавця аванс в розмірі 50 % вартості робіт - 21275,00 грн. (загальна вартість робіт складає 42550,00 грн. згідно п. 2.1. договору.).
На виконання п. 2.2. договору № 553 ПАТ "Харківгаз" 31.10.2013 р. сплачено аванс в сумі 21275,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8756 від 31.10.2013 р.
Факт реальності здійснення господарських операцій підтверджується розрахунками між ПАТ "Харківгаз" та ТОВ "БВФ "Технікабуд", які проведені в безготівковій формі, доказом чого є платіжне доручення, податковою накладною № 383 від 31.10.2013 р., актом приймання виконаних робіт.
Також, між ПАТ "Харківгаз" та ТОВ "БВФ "Технікабуд" укладено договір підряду № 558 від 09.09.2013 р.
Відповідно до предмету договору № 558 замовник (ПАТ "Харківгаз") доручає, а виконавець (ТОВ "БВФ "Технікабуд") зобов'язується на свій ризик виконати роботи по ремонту будівлі ГРП, яка знаходиться за адресою: Харківська обл., Нововодолазький район, с. Новоселівка, вул. Данілевського. Перелік, обсяг і вартість робіт визначаються кошторисною документацією, що є невід'ємною частиною даного договору.
П. 2.2. договору № 558 передбачає, що замовник перераховує на розрахунковий рахунок виконавця аванс в розмірі 50 % вартості робіт - 29270,00 грн. (загальна вартість робіт складає 58540,00 грн. згідно п. 2.1. договору).
На виконання п. 2.2. договору № 558 ПАТ "Харківгаз" 31.10.2013 р. сплачено аванс в сумі 29270,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8751 від 31.10.2013 р.
Факт реальності здійснення господарських операцій підтверджується розрахунками між ПАТ "Харківгаз" та ТОВ "БВФ "Технікабуд", які проведені в безготівковій формі, доказом чого є платіжне доручення, податковою накладною № 390 від 31.10.2013 р., актом приймання виконаних робіт.
Крім того, між ПАТ "Харківгаз" та ТОВ "БВФ "Технікабуд" укладено договір підряду № 559 від 09.09.2013 р.
Відповідно до предмету договору замовник (ПАТ "Харківгаз") доручає, а виконавець (ТОВ "БВФ "Технікабуд") зобов'язується на свій ризик виконати роботи по ремонту будівлі ГРП, яка знаходиться за адресою: Харківська обл., с. Орілька, вул. Мічуріна. Перелік, обсяг і вартість робіт визначаються кошторисною документацією, що є невід'ємною частиною даного договору.
П. 2.2. договору № 559 передбачає, що замовник перераховує на розрахунковий рахунок виконавця аванс в розмірі 50 % вартості робіт - 23630,00 грн. (загальна вартість робіт 47260,00 грн. згідно п. 2.1. договору).
На виконання п. 2.2. договору № 559 ПАТ "Харківгаз" 31.10.2013 р. сплачено аванс в сумі 23630,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8750 від 31.10.2013 р.
Факт реальності здійснення господарських операцій підтверджується розрахунками між ПАТ "Харківгаз" та ТОВ "БВФ "Технікабуд", які проведені в безготівковій формі, доказом чого є платіжне доручення, податковою накладною № 385 від 31.10.2013 р., актом приймання виконаних робіт до договору.
Також, між ПАТ "Харківгаз" та ТОВ "БВФ "Технікабуд" укладено договір підряду № 555 від 09.09.2013 р.
Відповідно до предмету договору № 555 замовник (ПАТ "Харківгаз") доручає, а виконавець (ТОВ "БВФ "Технікабуд") зобов'язується на свій ризик виконати роботи по ремонту будівлі ГРП, яка знаходиться за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, с. Високий, вул. Соціалістична. Перелік, обсяг і вартість робіт визначаються кошторисною документацією, що є невід'ємною частиною даного договору.
П. 2.2. договору № 555 передбачає, що замовник перераховує на розрахунковий рахунок виконавця аванс в розмірі 50 % вартості робіт - 23695,00 грн. ( загальна вартість робіт складає 47390,00 грн. згідно п. 2.1.договору.).
На виконання п. 2.2. договору № 555 ПАТ "Харківгаз" 31.10.2013 р. сплачено аванс в сумі 23695,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8754 від 31.10.2013 р.
Факт реальності здійснення господарських операцій підтверджується розрахунками між ПАТ "Харківгаз" та ТОВ "БВФ "Технікабуд", які проведені в безготівковій формі, доказом чого є платіжне доручення, податковою накладною № 387 від 31.10.2013 р., актом приймання виконаних робіт до договору.
Між ПАТ "Харківгаз" та ТОВ "БВФ "Технікабуд" укладено договір підряду № 560 від 09.09.2013 р.
Відповідно до предмету договору замовник (ПАТ "Харківгаз") доручає, а виконавець (ТОВ "БВФ "Технікабуд") зобов'язується на свій ризик виконати роботи по ремонту будівлі ГРП, яка знаходиться за адресою: Харківська обл., Лозівський р-н, с. Полтавське, вул. Молодіжна. Перелік, обсяг і вартість робіт визначаються кошторисною документацією, що є невід'ємною частиною даного договору.
П. 2.2. договору № 560 передбачає, що замовник перераховує на розрахунковий рахунок виконавця аванс в розмірі 50 % вартості робіт - 23630,00 грн. (загальна вартість робіт складає 47260,00 грн. згідно п. 2.1. договору).
На виконання п. 2.2. договору № 560 ПАТ "Харківгаз" 14.11.2013 р. сплачено аванс в сумі 23630,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8932 від 14.11.2013 р.
Факт реальності здійснення господарських операцій підтверджується розрахунками між ПАТ "Харківгаз" та ТОВ "БВФ "Технікабуд", які проведені в безготівковій формі, доказом чого є платіжне доручення, податковою накладною № 447 від 14.11.2013 р., актом приймання виконаних робіт до договору.
Між ПАТ "Харківгаз" та ТОВ "БВФ "Технікабуд" укладено договір підряду № 495 від 10.08.2012 р.
Відповідно до предмету договору замовник (ПАТ "Харківгаз") доручає, а виконавець (ТОВ "БВФ "Технікабуд") зобов'язується на свій ризик виконати роботи по облаштуванню кімнати відпочинку водіїв на БПМ ПАТ "Харківгаз", яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Безлюдівська, 1. Перелік, обсяг і вартість робіт визначаються кошторисною документацією, що є невід'ємною частиною даного договору.
П. 2.2. договору № 495 передбачає, що замовник перераховує на розрахунковий рахунок виконавця аванс в розмірі 50 % вартості робіт - 9051,00 грн. ( загальна вартість робіт складає 18102,00 грн. згідно п. 2.1. договору).
На виконання п. 2.2. договору № 495 ПАТ "Харківгаз" 11.09.2012 р. сплачено аванс в сумі 9051,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2807 від 11.09.2012 р.
Факт реальності здійснення господарських операцій підтверджується розрахунками між ПАТ "Харківгаз" та ТОВ "БВФ "Технікабуд", які проведені в безготівковій формі, доказом чого є платіжне доручення, податковою накладною № 128 від 11.09.2012 р., актом приймання виконаних робіт до договору від 26.10.2012 р.
25.10.2012 р. на виконання п. 2.3. договору № 495 ПАТ "Харківгаз" проведено остаточний розрахунок за договором, що підтверджується платіжним дорученням № 3451 від 25.10.2012 р. на суму 7381,80 грн., та, відповідно, ТОВ "БВФ "Технікабуд" виписана податкова накладна № 139 від 25.10.2012 р.
Між ПАТ "Харківгаз" та ТОВ "БВФ "Технікабуд" укладено договір підряду № 557 від 09.09.2013 р.
Відповідно до предмету договору замовник (ПАТ "Харківгаз") доручає, а виконавець (ТОВ "БВФ "Технікабуд") зобов'язується на свій ризик виконати роботи по ремонту будівлі ГРП, яка знаходиться за адресою: Харківська обл., Краснокутський р-н, с. Любівка, вул. Кірова. Перелік, обсяг і вартість робіт визначаються кошторисною документацією, що є невід'ємною частиною даного договору.
П. 2.2. договору № 557 передбачає, що замовник перераховує на розрахунковий рахунок виконавця аванс в розмірі 50 % вартості робіт - 32875,00 грн. ( загальна вартість робіт складає 65750,00 грн. згідно п. 2.1. договору).
На виконання п. 2.2. договору № 557 ПАТ "Харківгаз" 31.10.2013 р. сплачено аванс в сумі 32875,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8752 від 31.10.2013 р.
Факт реальності здійснення господарських операцій підтверджується розрахунками між ПАТ "Харківгаз" та ТОВ "БВФ "Технікабуд", які проведені в безготівковій формі, доказом чого є платіжне доручення, податковою накладною № 389 від 31.10.2013 р., актом приймання виконаних робіт до договору.
Також, між ПАТ "Харківгаз" та ТОВ "БВФ "Технікабуд" укладено договір підряду № 556 від 09.09.2013 р.
Відповідно до предмету договору замовник (ПАТ "Харківгаз") доручає, а виконавець (ТОВ "БВФ "Технікабуд") зобов'язується на свій ризик виконати роботи по ремонту будівлі ГРП, яка знаходиться за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, с. Коротич, вул. Червоноармійська. Перелік, обсяг і вартість робіт визначаються кошторисною документацією, що є невід'ємною частиною даного договору.
П. 2.2. договору № 556 передбачає, що замовник перераховує на розрахунковий рахунок виконавця аванс в розмірі 50 % вартості робіт - 23695,00 грн. (загальна вартість робіт складає 47390,00 грн. згідно п. 2.1. договору).
На виконання п. 2.2. договору № 556 ПАТ "Харківгаз" 31.10.2013 р. сплачено аванс в сумі 23695,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8753 від 31.10.2013 р.
Факт реальності здійснення господарських операцій підтверджується розрахунками між ПАТ "Харківгаз" та ТОВ "БВФ "Технікабуд", які проведені в безготівковій формі, доказом чого є платіжне доручення, податковою накладною № 386 від 31.10.2013 р., актом приймання виконаних робіт до договору.
Крім того, між ПАТ "Харківгаз" та ТОВ "БВФ "Технікабуд" укладено договір підряду № 554 від 09.09.2013 р.
Відповідно до предмету договору замовник (ПАТ "Харківгаз") доручає, а виконавець (ТОВ "БВФ "Технікабуд") зобов'язується на свій ризик виконати роботи по ремонту будівлі ГРП, яка знаходиться за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, с. Буди, вул. Франка. Перелік, обсяг і вартість робіт визначаються кошторисною документацією, що є невід'ємною частиною даного договору.
П. 2.2. договору № 554 передбачає, що замовник перераховує на розрахунковий рахунок виконавця аванс в розмірі 50 % вартості робіт - 23695,00 грн. ( загальна вартість робіт складає 47390,00 грн. згідно п. 2.1. договору).
На виконання п. 2.2. договору № 554 ПАТ "Харківгаз" 31.10.2013 р. сплачено аванс в сумі 23695,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8755 від 31.10.2013 р.
Факт реальності здійснення господарських операцій підтверджується розрахунками між ПАТ "Харківгаз" та ТОВ "БВФ "Технікабуд", які проведені в безготівковій формі, доказом чого є платіжне доручення, податковою накладною № 388 від 31.10.2013 р., актом приймання виконаних робіт до договору.
Між ПАТ "Харківгаз" та ТОВ "БВФ "Технікабуд" укладено договір підряду № 497 від 09.09.2013 р.
Відповідно до предмету договору замовник (ПАТ "Харківгаз") доручає, а виконавець (ТОВ "БВФ "Технікабуд") зобов'язується на свій ризик виконати роботи по ремонту будівлі ГРП, яка знаходиться за адресою: Харківська обл., Зміївський р-н, с.Пролетарське, вул. Шкільна, 17. Перелік, обсяг і вартість робіт визначаються кошторисною документацією, що є невід'ємною частиною даного договору.
П. 2.2. договору № 497 передбачає, що замовник перераховує на розрахунковий рахунок виконавця аванс в розмірі 50 % вартості робіт - 23625,00 грн. ( загальна вартість робіт складає 47250,00 грн. згідно п. 2.1. договору).
На виконання п. 2.2. договору № 497 ПАТ "Харківгаз" 31.10.2013 р. сплачено аванс в сумі 23625,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8757 від 31.10.2013 р.
Факт реальності здійснення господарських операцій підтверджується розрахунками між ПАТ "Харківгаз" та ТОВ "БВФ "Технікабуд", які проведені в безготівковій формі, доказом чого є платіжне доручення, податковою накладною № 384 від 31.10.2013 р., актом приймання виконаних робіт до договору.
Між ПАТ "Харківгаз" та ТОВ "БВФ "Технікабуд" укладено договір підряду № 3205л/461 від 06.06.2012 р.
Відповідно до предмету договору замовник (ПАТ "Харківгаз") доручає, а виконавець (ТОВ "БВФ "Технікабуд") зобов'язується на свій ризик виконати ремонт фасаду (профлист) адміністративної будівлі Мереф'янської філії ПАТ "Харківгаз", яка знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, 273. Перелік, обсяг і вартість робіт визначаються кошторисною документацією, що є невід'ємною частиною даного договору.
П. 2.2. договору № 3205л/461 передбачає, що замовник перераховує на розрахунковий рахунок виконавця аванс в розмірі 50 % вартості робіт - 72699,60 грн. (загальна вартість робіт була змінена додатковою угодою № 2 від 11.07.2013 р. до договору та складала 232432,80 грн. ).
На виконання п. 2.2. договору № 3205л/461 ПАТ "Харківгаз" 02.10.2012 р. сплачено 72699,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3118 від 02.10.2012 р.
Факт реальності здійснення господарських операцій підтверджується розрахунками між ПАТ "Харківгаз" та ТОВ "БВФ "Технікабуд", які проведені в безготівковій формі, доказом чого є платіжне доручення, податковою накладною № 135 від 02.10.2012 р., актом приймання виконаних робіт до договору.
Остаточний розрахунок ПАТ "Харківгаз" проведено 20.06.2013 р. в сумі 26877,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6801 від 20.06.2013 р., та 17.07.2013 р. в сумі 132855,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7236 від 17.07.2013 р., відповідно ТОВ "БВФ "Технікабуд" виписані податкові накладні № 191 від 20.06.2013 р., № 219 від 17.07.2013 р.
В ході судового розгляду справи представник позивача пояснив, що основною метою укладення вищезазначених договорів є необхідність у здійсненні ремонтних робіт, які можуть виникати як за дефектними актами, так і у разі необхідністю наперед для здійснення нормальної статутної діяльності.
Також, між ПАТ "Харківгаз" та ТОВ "БВФ "Технікабуд" укладено договір оренди нежитлового приміщення № 703 від 01.11.2013 р.
Відповідно до предмету договору Орендодавець (ПАТ "Харківгаз") передає, а орендар (ТОВ "БВФ "Технікабуд") приймає згідно з актом приймання-передачі в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 51,4 м.кв. та підйомник. Об'єкт оренди розташований за адресою: м. Харків, вул. Безлюдівська, 1.
01.11.2013 р. між сторонами підписано акт приймання-передачі орендованого майна.
На виконання умов договору № 703 у листопаді 2013 р. сторонами підписано акт здачі-приймання робіт по оренді приміщення за листопад 2013 р., вартість наданих послуг складає 23363,00 грн.
На виконання п. 3.1. договору № 703 ТОВ "БВФ "Технікабуд" 01.11.2013 р. сплачено 21000 грн., що підтверджується випискою ПАТ КБ "Надра" від 01.11.2013р., та 14.11.2013 р. - 2363,00 грн., що підтверджується випискою ПАТ "КБ "Надра" від 14.11.2013 р.
По договору № 703 від 01.11.2013 р. ПАТ "Харківгаз" на користь ТОВ "БВФ "Технікабуд" виписано податкові накладні: № 2 від 01.11.2013 р., № 68 від 14.11.2013 р.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вказані первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань з оплати вартості товарів та послуг за вказаними правочинами шляхом перерахування грошових коштів.
Таким чином, факт реальності понесення позивачем витрат у спірних правовідносинах підтверджений матеріалами справи.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зауважити на той факт, що відповідачем ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не було надано доказів на підтвердження фальшивості зазначених документів, або на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам, або на відсутність у контрагента статусу платника ПДВ на момент вчинення та виконання правочинів, або на завищення вартості робіт чи послуг, або на несумісність зазначених в документах робіт чи послуг з власною господарською діяльністю ПАТ "Харківгаз". У ході перевірки відповідачем не встановлено проведення ПАТ "Харківгаз" збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності товарів (послуг), отриманих від ТОВ "БВФ "Технікабуд", взаємопов'язаності позивача та вказаного контрагента, обізнаності щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової).
З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем та контрагентом позивача зобов'язань за спірними правочинами. Копії первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст.44, 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "БВФ "Технікабуд" і правомірність нарахування податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що на деяких актах прийому виконаних робіт та довідках про вартість виконаних робіт відсутня дата підписання акту, не заповнено звітуючого організацією - виконавцем робіт, відсутній код та найменування підприємства в адресній частині акта, відсутній № договору, в зв'язку з чим вони не можуть бути доказами реальності здійснення господарських операцій, колегією суддів не приймаються до уваги з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми.
Реальність вказаної господарської операції підтверджується наданими підприємством позивача первинними бухгалтерськими документами, перелік яких зазначено вище.
Слід зазначити, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Крім того, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, передбачає, що в первинних документах можуть бути зазначені такі додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
Тобто, ідентифікаційний код підприємства, договір (як підстава здійснення господарської операції) не визнаються обов'язковими реквізитами первинного документа, та, відповідно, посилання на це в акті № 57/28-09-48-13/03359500 від 27.02.2014 р., як на порушення, є необґрунтованим.
Не приймаються до уваги і посилання відповідача на те, що позивачем не дотримано п.4.3 договору №495 від 10.08.12р., з огляду на таке.
П.4.3 договору №495 від 10.08.12р. передбачено, що ремонтні роботи ведуться виконавцем тільки згідно з нормами та правилами техніки безпеки.
В свою чергу, відповідачем ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанцій не надано доказів та пояснень, яким чином останнім встановлено, що ремонтні роботи виконано без дотримання норм та правил техніки безпеки, також відповідачем не надано пояснень щодо того, чи входить до його повноважень дослідження та встановлення дотримання норм та правил техніки безпеки по виконаним ремонтним роботам.
З приводу твердження суб'єкта владних повноважень в акті перевірки та в апеляційній скарзі про відсутність факту реального вчинення господарських операцій через акт ДПІ у Київському районі м. Харкова від 09.04.13р. № 233/22.1/37191980 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "БВКФ "Технікабуд" (код 37191980) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за вересень-грудень 2012 року, колегія суддів зауважує на таке.
Належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).
Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не надано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочинів недійсними.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.
Колегія суддів зазначає, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки, довідки зустрічної звірки або акту про неможливість проведення зустрічної звірки, в яких викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента або акт про неможливість проведення зустрічної звірки тощо, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.
Щодо посилання податкового органу на те, що відповідною перевіркою ТОВ "БВКФ "Технікабуд" не підтверджено реальність господарських операцій по взаємовідносинам з постачальниками ТОВ "Тібус", ТОВ "Спецтрубомонтаж", ТОВ "Генбудінвест" та подальшого ланцюга постачання, що є, на думку відповідача, доказами нереальності оподаткованих операцій, колегія суддів зауважує на індивідуальний характер юридичної відповідальності платників податку. ПАТ "Харківгаз" не може нести відповідальність за можливе порушення податкового та валютного законодавства його контрагентом та постачальниками по ланцюгу постачання.
Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з ПДВ, якщо останній виконав усі передбачені законом умови для цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно до п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес"АД проти Болгарії від 22.01.09 р. судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику.
В силу ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Колегія суддів також акцентує увагу і на тому, що чинне законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ "БВКФ "Технікабуд" мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, всупереч наведеним положенням, відповідачем не доведено правомірність його рішень, що оскаржуються.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що обставини, які викладені відповідачем в акті перевірки, неможливо кваліфікувати як порушення, що передбачені п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п. 138.1, п. 138.4, ст.138, п.п. 139.1.9, п.139.1, ст.139, п. 198.1, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI із змінами та доповненнями.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що висновок податкового органу про порушення позивачем норм Податкового кодексу України не відповідає встановленим обставинам справи, а тому податкові повідомлення - рішення № 0000104800 від 19.03.2014 р., № 0000114800 від 19.03.2014 р. підлягають скасуванню.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставними.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2014р. по справі № 820/10239/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя П'янова Я.В.
Судді Зеленський В.В. Чалий І.С.