ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
17 січня 2007 р. |
№ 4/2804-27/432 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Невдашенко Л.П. -головуючого,
Михайлюка М.В.,
Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Львівобленерго" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 9 жовтня 2006 року у справі № 4/2804-27/432 Господарського суду Львівської області, за позовом Відкритого акціонерного товариства "Львівобленерго", м. Львів, до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Львів, про стягнення 9 961,81грн.,
за участю представників сторін:
позивача:-Коваль А.І. (дов. № 502-3739 від 22.12.2006р.);
відповідача:-не з'явився,
в с т а н о в и в:
У листопаді 2005 року позивач -ВАТ "Львівобленерго" -пред'явив у господарському суді позов до відповідача -СПД -ФО ОСОБА_1 про стягнення 9 961,81грн.
Вказував, що 29.12.2003р. між ним та відповідачем було укладено договір НОМЕР_1 про постачання електричної енергії.
Зазначав, що за результатами перевірки ним було складено акти порушення відповідачем Правил користування електричною енергією.
Посилаючись на понесені ним витрати в зв'язку з недоврахованою електроенергією, позивач просив стягнути з відповідача 9 961,81грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 25 квітня 2006 року (суддя Судова-Хомюк Н.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 5 053,35грн., 51,74грн. -державного мита та 118грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині позовної вимоги про стягнення грошових коштів за недораховану електроенергію по актах ІНФОРМАЦІЯ_1. відмовлено.
Рішення в частині задоволення позовної вимоги про стягнення 5 053,35грн. за недораховану електроенергію, мотивоване самовільним підключенням відповідача до електромережі, що є порушенням Правил користування електричною енергією та на підставі п. 5 Методики обчислення обсягу електричної енергії, недорахованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією підлягають стягненню.
Рішення в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення 4 908,46грн. - суми, яка складається з суми за недораховану електроенергію по актах ІНФОРМАЦІЯ_1., мотивоване складенням позивачем актів до моменту укладення договору (набуття статусу споживача електроенергії), та з суми за недораховану електроенергію по актах ІНФОРМАЦІЯ_2., мотивоване тимчасовим дозволом позивача на споживання електричної енергії за періоди жовтень-листопад 2004р. та квітень 2006р.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09 жовтня 2006 року (колегія суддів у складі: Гнатюк Г.М. -головуючий, Кравчук Н.М., Мирутенко О.Л.) рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове рішення, яким у позові відмовлено повністю.
Постанова мотивована неправильним тлумаченням суду першої інстанції норми п. 7.39 Правил користування електричною енергією, згідно якої позивачем було дозволено відповідачу тимчасове безоблікове користування електричною енергією терміном до 15 діб, за які позивачем здійснено оплату, але після закінчення вказаного дозволу позивачем згідно технічним умов не було здійснено відключення електричної енергії.
У касаційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати частково, постанову суду апеляційної інстанції скасувати повністю та постановити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити повністю.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення з таких підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 29.12.2003р. сторонами було укладено договір НОМЕР_1 про постачання електроенергії. Згідно умов якого, позивач зобов'язався постачати відповідачеві електроенергію, а відповідач -сплачувати її вартість згідно з умовами, викладеними в додатку.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про електроенергетику", п. 1.2 Правил користування електричною енергією, споживачем електричної енергії є юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.
Згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною і тепловою енергією.
Пунктом 7.31 Правил користування електричною енергією передбачено, що у разі виявлення уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якої споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації цих Правил або умов договору на місці оформляється двосторонній акт порушень за встановленою формою.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем на підставі п.п. 7.30 - 7.33 Правил користування електричною енергією, затверджених Національною комісією регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996р., Закону України "Про електроенергетику" при здійсненні перевірки було складено акти ІНФОРМАЦІЯ_1., ІНФОРМАЦІЯ_2. про порушення Правил користування електричною енергією відповідачем. Загальна сума недоврахованої електроенергії за вказаними актами становить 9 961,81грн.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те що, оскільки акти ІНФОРМАЦІЯ_1. було складено позивачем до укладення сторонами договору про електропостачання (набуття відповідачем статусу споживача електроенергії), то в стягненні грошових коштів за недораховану електричну енергію по вказаним актам правомірно відмовлено.
Відповідно до п. 7.39 Правил користування електричною енергією, тимчасове безоблікове користування електричною енергією за заявою споживача може бути дозволено постачальником електричної енергії за регульованим тарифом на термін до 15 діб, який може бути продовжений на такий же термін, якщо споживач звернувся до закінчення терміну дії дозволу до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом щодо продовження терміну дії дозволу.
Згідно п. 8.3 Правил користування електричною енергією, постачальники електроенергії зобов'язані, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочі дні, припинити повністю або частково постачання (передачу) йому електричної енергії у разі закінчення терміну дії дозволу, розірвання або неукладення між суб'єктами господарювання договорів, наявність яких передбачена Правилами.
Пунктом 2 Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією передбачено, що Методика застосовується у випадку самовільного приєднання споживачем струмоприймачів до мережі.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у позивача підстав по стягненню грошових коштів за недовраховану електричну енергію нараховану по актам ІНФОРМАЦІЯ_2., оскільки відповідачем здійснено оплату за спожиту протягом 15 діб електроенергію, а позивачем в порушення п. 8.3 Правил користування електричною енергією не припинено її постачання. Позивачем не доведено факту відключення та самовільного приєднання відповідачем струмоприймачів до мережі в результаті чого застосовується Методика обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем -юридичною особою Правил користування електричною енергією.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Матеріали справи свідчать про те, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, є законними та обґрунтованими.
Посилання касаційної скарги на неправомірність висновків судів щодо залишення поза увагою актів ІНФОРМАЦІЯ_1., які складені до укладення сторонами договору про постачання електроенергії не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", правопорушенням в електроенергетиці є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, тому позивач був зобов'язаний повідомити про бездоговірне використання відповідачем електроенергії правоохоронні органи.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Львівобленерго" залишити без задоволення.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09 жовтня 2006 року у справі № 4/2804-27/432 залишити без змін.
Головуючий: Л.П. Невдашенко
Судді: М.В. Михайлюк
Н.Г. Дунаєвська