У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді Рожина Ю.М.,

судів - Ковальчук Н.М., Хилевич С.В.,

секретар судового засідання Демчук Ю.Ю.,

за участю

позивача ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Рівненської області цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_3 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 2 червня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, що з'явились у судове засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 2 червня 2014 року у позові відмовлено. Стягнуто з позивача на користь держави судовий збір.

На погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у зменшенні розміру аліментів на утримання неповнолітньої спільної з відповідачкою дитини, вказує на незаконність та необґрунтованість. Посилається на те, що аліменти із його заробітної плати на дитину, що проживає з відповідачкою перевищують розмір витрат на двох дітей у новому шлюбі. Вважає, що суд неправильно дав оцінку цим обставинам справи. Покликається на відмову у видачі йому субсидії, а також те, що рішенням суду з нього стягнуто заборгованість по комунальних послугах та не має можливості проживати в квартирі, що належить йому на праві часткової сумісної власності. Доводить, що відповідачка здає спільне житло у найом, а отже не потребує таких витрат на утримання дитини, що визначено рішенням суду. Вважає, що суд безпідставно стягнув з нього судовий збір, при цьому посилається на п.3 ст.5 Закону України „Про судовий збір", який звільняє від сплати судового збору. За викладених обставин просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог послався на рішення суду Здолбунівського району Рівненської області від 14 жовтня 2009 року, за яким з позивача на користь відповідача стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, а платник аліментів не заперечував у визначенні розміру 1/3 частини всіх видів заробітку, щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1 ст.192 СК України, положень п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року" Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю батьків, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них і в інших випадках передбачених цим Кодексом.

Тобто, Закон надає право платнику аліментів звернутися до суду про зменшення розміру аліментів, що визначені рішенням суду. Підставами для цього є зміна матеріального або сімейного стану сторін, погіршення або поліпшення стану їх здоров'я, а відповідно до ст.10,60 ЦПК України сторони повинні довести суду наявність цих обставин подавши відповідні докази.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, який покладено у рішення, про те, що позивачем не надала суду доказів щодо наявності обставин, визначених законом, які свідчать, про необхідність зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст.ст.181,181 СК України на батьків покладається обов'язок утримувати дитини до повноліття та визначено способи виконання цього обов'язку.

Законодавець визначає лише один випадок у звільненні батьків від обов'язку утримувати дитину, відповідно до ст.188 СК України, якщо доход дитини набагато перевищує дохід кожного із батьків і забезпечує повністю його потребу.

Доводи апеляційної скарги позивача щодо витрат його заробітної плати на дітей у новому шлюбі менше витрати за рішенням суду на дитину від першого шлюбу не заслуговують на увагу.

Інших доводів, які можуть бути враховані судом для зменшення розміру стягнутих аліментів на утримання неповнолітньої дитини, позивачем суду не надано.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо безпідставного стягнення з позивача на користь держави судового збору.

Посилання позивача на положення п.3 ст.5 Закону України „Про судовий збір", як на підставу звільнення від сплати судового збору при подачі позову є безпідставними.

За даною нормою звільняються від сплати судового збору позивачі при подачі позову про стягнення аліментів, а вимоги позивача за даним позовом є про зменшення розміру стягнутих аліментів, що не є тотожними.

За викладених обставин, доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, а тому не можуть бути враховані колегією суддів при перевірці законності рішення прийнятого судом першої інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що права та інтереси платника аліментів не порушені, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, яке прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,307,308,313,314,315,317,324,325 ЦПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 2 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий: Ю.М. Рожин

Судді: Н.М. Ковальчук

С.В. Хилевич