ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

17 січня 2007 р.

№ 2/14-06

Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

головуючого                                    Невдашенко Л.П.

суддів:                                               Михайлюка М.В.

                                                Дунаєвської Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Талісман”,  м. Херсон

на постанову

від 29.08.2006 Запорізького апеляційного господарського суду

у справі господарського суду

№ 2/14-06 Херсонської області

за  позовом

Житлово-експлуатаційної контори житлово-будівельних кооперативів міського житлового управління Суворовського району, м. Херсон

до	Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Талісман”,   м. Херсон

про	стягнення 3 000,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача –              не з'явилися

від відповідача –         Куліченко Т.Ю.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 15.05.2006 р., яке залишено без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 29.08.2006 р. задоволено частково позов Житлово-експлуатаційної контори житлово- будівельних кооперативів міського житлового управління Суворовського району до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Талісман” про стягнення 3 000,00 грн. заборгованості. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2 800,00 грн. заборгованості, 95,21 грн. витрат по сплаті державного мита, 110,14 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині позовних вимог щодо стягнення 199,81 грн. заборгованості, сплаченої відповідачем до звернення позивача з позовною заявою.

Суд мотивував своє рішення тим, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо термін виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Суд зазначає, що в акті № 5 прийому-передачі багатоквартирного житлового будинку ЖБК № 80, який підписаний керівником відповідача, останній у пункті 3 акту визнав заборгованість перед позивачем, зокрема у сумі 3 000,00 грн., проте оплату у визначений ст. 530 ЦК України термін не здійснив.

Між тим, мешканцями будинку сплачена сума 199,81 грн., тому господарський суд в цій частині відмовляє у задоволенні позову.

Оскаржуючи поставу апеляційного суду та рішення господарсько суд скаржник просить їх скасувати і в задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що  при винесенні судових рішень порушено норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що акт № 5 від 16.12.2004 р. був підписаний скаржником вимушено, оскільки за його відсутності було неможливим створення об’єднання.    

Крім того, вказана в п.3 акту заборгованість нарахована позивачем  безпідставно через застосування ним нечинних тарифів та неправомірне включення суми 1 050 грн. за користування електроенергією.

Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та її повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між Житлово-експлуатаційною конторою житлово-будівельних кооперативів Суворовського району м. Херсона (далі –ЖЕК ЖБК) та Житлово-будівельним кооперативом № 80 (далі – ЖБК № 80) (правонаступник –Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Талісман”)  01.01.2004 р. укладено договір № 18  по обслуговуванню житлового будинку і прибудинкової території будинковолодіння ЖБК № 80 відповідно до умов якого ЖЕК ЖБК передав ЖБК № 80 зазначені в п.2 договору функції по обслуговуванню житлового будинку та прибудинкової території ЖБК за адресою: м. Херсон, вул. Покришева,10.

Відповідно до умов договору ЖБК зобов’язався своєчасно до 10 числа наступного за звітним місяця, сплачувати послуги надані ЖЕК відповідно до розрахункової ставки за 1 кв.м. загальної площі за затвердженими тарифами.  

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до акту приймання-передачі № 5 від 16.12.2004 р., який підписаний керівником відповідача, ЖЕК передав з балансу на баланс усі активи та пасиви по ЖБК № 80 разом з усіма зобов’язаннями, а також документами по будинку ЖБК № 80. За актом ЖЕК ЖБК Суворовського району передав, а ЖБК № 80 прийняв житловий багатоквартирний будинок за адресою: м. Херсон, вул. Покришева,10.

У пункті 3 вказаного акту відповідач  прийняв на себе заборгованість перед позивачем, зокрема у сумі 3 000,00 грн.

Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що підписавши акт від 16.12.2004 р. № 5 ЖБК № 80 визнав заборгованість у сумі 3 000,00 грн., але оплату не здійснив.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, позивач 04.03.2005 р. звернувся до відповідача з претензією, в якій вимагав  сплатити суму боргу, але відповідач претензію не виконав та борг не сплатив.

Згідно ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Посилання скаржника на те, що акт № 5 від 16.12.2004 р. був підписаний скаржником вимушено, оскільки за його відсутності було неможливим створення об’єднання та на те, що вказана в п.3 акту заборгованість нарахована позивачем  безпідставно через застосування ним нечинних тарифів та неправомірне включення суми 1 050 грн. за користування електроенергією перевірено судом апеляційної інстанції та відхилено, як необґрунтоване, а тому додаткова оцінка зазначених обставин не відноситься до юрисдикції касаційної інстанції.

Твердження скаржника про те, що заборгованість у суму 3 000,00 грн. нарахована позивачем безпідставно через застосування нечинних тарифів, оскільки рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 28.12.2004 р. визнано незаконним рішення Херсонської міської ради № 97 від 12.03.2004 р. “ Про затвердження мінімального переліку та вартості послуг з утримання будинків та при будинкових територій”, яким було затверджено тариф в 0,3617 коп/1 кв.м, а не 0,22 коп. до уваги не приймається, позаяк на час підписання акта № 5 від 16.12.2004 р. рішення Херсонської міської ради              № 97 від 12.03.2004 р. було чинним.

Суд першої та апеляційної інстанції, при винесенні оскаржуваного рішення повно і всебічно з’ясували фактичні обставини справи, дослідили та надали оцінку як доводам позивача так і запереченням відповідача.

В решті касаційна скарга стосується спростування обставин справи, встановлених судом  апеляційної інстанції, а також заперечень щодо оцінки судом наявних у справі доказів, тому судом касаційної інстанції до уваги не приймаються з огляду на вимоги ч.2 ст. 1115 та ч.1,2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду.

З огляду на викладене, Вищий господарський суд України вважає юридичну оцінку, дану Запорізьким апеляційним господарським судом обставинам справи такою, що ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 29.08.2006 у справі № 2/14-06 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий, суддя                                                                       Л.Невдашенко

Судді:                                                                                             М.Михайлюк

                                                                                           Н.Дунаєвська