Справа № 346/2980/14-п
Провадження № 33/779/133/2014
Категорія ч.1 ст.172-7 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Калинюк О. П.
Суддя-доповідач Шкрібляк Ю.Д.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2014 року м. Івано-Франківськ
Суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області Шкрібляк Ю.Д., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та прокурора Мельника В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за апеляційною скаргою прокурора Коломийської міжрайонної прокуратури Лейб'юка Б.Б., та апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, на постанову Коломийського міськрайонного суду від 23 червня 2014 року, -
в с т а н о в и в :
Вказаною постановою ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та мешканка АДРЕСА_1, вдова, працює секретарем Матеївецької сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області, громадянка України,?
звільнена від адміністративної відповідальності, передбаченої ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, а провадження в справі закрито.
Своє рішення суд мотивував тим, що ОСОБА_2, працюючи секретарем Матеївецької сільської ради, Коломийського району, Івано-Франківської області, очолювала комісію по соціальному страхуванню, створену при виконкомі цієї ж ради (далі Комісія). 08 листопада 2013 року вона, будучи головою вказаної комісії, звернулася до неї із заявою щодо отримання путівки на санаторно-курортне лікування в санаторії «Смерічка», що в с.Опака, Дрогобицького району, Львівської області, та особисто внесла заяву на розгляд зазначеної комісії. На засіданні цієї комісії, головою якої була ОСОБА_2, а членами ОСОБА_4 та ОСОБА_5, 11 листопада 2013 року прийнято рішення про виділення ОСОБА_2 зазначеної путівки, вартістю 5 250 грн., терміном дії з 14 листопада 2013 року. Попередньо із заробітної плати ОСОБА_2 вказаною радою утримано 20% вказаної вартості в розмірі 1 050 грн. При цьому, ОСОБА_2 порушила вимоги п.2 ч.1 ст.14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», оскільки вона у письмовій формі не повідомила свого безпосереднього керівника про конфлікт інтересів.
В постанові суддя зазначає, що хоча матеріалами справи підтверджується наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-7 КУпАП, однак це правопорушення носить виключно формальний характер, оскільки вона фактично повідомила свого безпосереднього керівника - сільського голову с.Матеївці ОСОБА_6 про намір отримати путівку, однак при цьому не дотрималася визначеної законом письмової форми такого повідомлення. Окрім цього, отримуючи путівку, ОСОБА_2 не використовувала своїх повноважень як секретар сільської ради, а скористалась своїм правом як застрахована особа. ОСОБА_2 на законних підставах брала участь в засіданнях комісії, яку очолювала, та підписувала протокол та її рішення.
Тому, суддя дійшов висновку, що вчинене ОСОБА_2 діяння не становить значної суспільної шкідливості, а тому визнав його малозначним на підставі ст.22 КУпАП, і. звільнив її від адмінвідповідальності.
У своїй апеляційній скарзі (далі АС) прокурор покликається на незаконність постанови, оскільки суддя дійшов помилкового висновку про те, що адміністративне правопорушення, яке вчинила ОСОБА_2, є малозначним.
Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-7 КУпАП та накласти на неї відповідне адміністративне стягнення.
У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 покликається на незаконність постанови щодо неї, оскільки матеріалами справи не підтверджено те, що вона не повідомляла свого безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів, а тому висновок судді про наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, є помилковим.
Просить постанову скасувати, а провадження в справі - закрити за відсутності в її діях складу адмінправопорушення.
Заслухавши пояснення апелянтки ОСОБА_2, яка підтримала подану АС, просить постанову скасувати та закрити провадження в справі; пояснення прокурора Мельника В.М., який підтримав АС прокурора Лейб'юка Б.Б. та заперечив доводи АС апелянтки, просить постанову скасувати та постановити нову, якою ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, та накласти відповідне адміністративне стягнення; перевіривши матеріали справи, вважаю, що АС ОСОБА_2 слід задовольнити, а АС прокурора слід залишити без задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до вимог ст.ст.280 та 283 КУпАП, при розгляді справи про адмінправопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адмінвідповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи. Постанова судді повинна бути законною і обґрунтованою.
Таких вимог закону суддя не дотримався.
Покликання апелянтки ОСОБА_2 на те, що вона не вчиняла корупційне адміністративне правопорушення, є слушними.
Положеннями ст.172-7 КУпАП передбачена відповідальність за неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів.
Дійсно, ОСОБА_2 суміщала посаду секретаря сільської ради с.Матеївці та голови Комісії.
У відповідності до положень Примітки ст.172-7 КУпАП, суб'єктами відповідальності за вчинення даного адміністративного правопорушення є особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «б» пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», серед яких державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.
Зокрема, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення міститься копія рішення Матеївецьої сільської ради від 12 квітня 2006 року №2-1/2006, яким секретарем сільської ради обрано ОСОБА_2 (а.с.12).
Як вбачається з копії посадової інструкції секретаря Матеївецької сільської ради ОСОБА_2 від 22 листопада 2005 року, вона дійсно являється посадовою особою місцевого самоврядування та наділена рядом службових повноважень (а.с.55).
З урахуванням цього, ОСОБА_2 як секретар сільської ради є суб'єктом відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, передбаченого ст.172-7 КУпАП.
Водночас, як вбачається з копії розпорядження від 28 грудня 2011 року №25, при виконкомі Матеївецької сільської ради створено комісію по соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованнями (далі Комісія) у складі голови - ОСОБА_2 - секретаря цієї ж сільської ради, та членів комісії: ОСОБА_5 і ОСОБА_4 (а.с.14).
У відповідності до п.1.3. Положення про Комісію, її організація здійснюється на паритетних засадах її членами, делегованих до неї роботодавцем та представником застрахованих осіб. Члени комісії виконують свої обов'язки на громадських засадах.
Одним із повноважень Комісії, як це передбачено п.3.1.3. Положення, є прийняття рішень про виділення путівок до санаторіїв застрахованим особам і членам їх сімей на підставі особистої заяви, та у відповідності до п.3.1.10. забезпечує гласність своєї роботи, в тому числі інформує про наявність санаторно-курортних путівок та їх виділення кожній застрахованій особі з урахуванням заяв.
Відповідно до п.4.1. Положення, формою роботи комісії є засідання, які проводяться відповідно до затвердженого нею плану, і члени комісії беруть участь у її засіданнях особисто без права передання своїх повноважень іншим посадовим особам.
Як вбачається з матеріалів справи, протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушення був складений на ОСОБА_2 в контексті посади секретаря Матеївецької сільської ради.
Водночас, у вину ОСОБА_2 ставиться те, що у неї виникла суперечність між своїми особистими інтересами як особи, що отримує путівку, та службовими повноваженнями голови комісії із соціального страхування, і що вона не вжила заходів для уникнення цього конфлікту інтересів, тобто не повідомила про це в письмовій формі сільського голову.
Окрім цього, у вказаному протоколі відсутні посилання на норми Положення, а констатується лише, що вона вчинила корупційне правопорушення ніби як секретар сільської ради.
Дійсно, на час складання протоколу про адмінправопорушення ОСОБА_2 суміщала одночасно дві виборні посади - голови Комісії та секретаря сільської ради. Як вбачається із посадової інструкції секретаря сільської ради с.Матеївці, безпосереднім керівником ОСОБА_2 є сільський голова. Однак, нормами Положення не встановлено, що голова Комісії перебуває у безпосередньому підпорядкуванні сільського голови. З цього випливає, що в обов'язки ОСОБА_2, як голови Комісії, не входило персонально повідомляти сільського голову про прийняті Комісією рішення, враховуючи і те, що вони приймаються колегіальним органом, та про це не вказано в Положенні про вказану Комісію.
Окрім цього, в матеріалах справи міститься копія письмової заяви ОСОБА_2 про виділення їй путівки на санаторно-курортне лікування від 08 листопада 2013 року, що припадало на час її відпустки. Таким чином, ОСОБА_2 скористалася правом секретаря сільської ради як застрахованої особи на подачу заяви до Комісії про виділення їй путівки.
З матеріалів справи вбачається, що сільський голова ОСОБА_6 достовірно знала про відпустку ОСОБА_2, адже видала про це розпорядження (а.с.16).
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адмінправопорушення, передбаченого ст.172-7 КУПАП.
Покликання прокурора на те, що в діях ОСОБА_2 містяться ознаки адмінправопорушення, передбаченого ст.172-7 КУпАП, є необґрунтованими, а тому його апеляційні вимоги скасувати постанову не підлягають до задоволення.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід задовольнити, постанову щодо неї скасувати, а провадження закрити за відсутності складу адмінправопорушення.
На підставі наведеного та керуючись вимогами ст.294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу прокурора Коломийської міжрайонної прокуратури Лейб'юка Б.Б. залишити без задоволення, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Коломийського міськрайонного суду від 23 червня 2014 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а провадження в справі - закрити на підставі п.1 ч.1 чст.247 КУпАП, тобто за відсутності складу адмінправопорушення.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Івано-Франківської області Ю.Д. Шкрібляк
Згідно з оригіналом
Суддя Апеляційного суду
Івано-Франківської області Ю.Д. Шкрібляк