Справа № 256/2318/13-ц
2/256/1346/2013
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
22 липня 2014 року
Калінінській районний суд міста Донецька Донецької області в складі:
головуючої судді - Токарєвої Н.М.,
при секретарі - Тільної О.В.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Донецької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до Калінінського районного суду м. Донецька із позовною заявою до Донецької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно: земельну ділянку (кадастровий номер 1410136600:00:021:0257) загальною площею 0,0355 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1
У позовній заяві позивачка посилалася на те, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 були співвласниками земельної ділянки, загальною площею 0,0355 га, (кадастровий номер земельної ділянки 1410136600:00:021:0257) наданої їм для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку від 24.01.2008 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за номером № 010814600034 (Серія ЯЕ № 208218). Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняла позивачка. Спадкова маса складається з ? частини земельної ділянки, загальною площею 0,0355 га, а також 44/100 частин двох житлових будинків з дворовими будівлями, розташованих в АДРЕСА_1. Факт прийняття зазначеної спадщини підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, посвідченого Ленченко Т.О., державним нотаріусом Восьмої донецької державної нотаріальної контори від 06.03.2008 року, а також Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, посвідченого Ленченко Т.О., державним нотаріусом Восьмої донецької державної нотаріальної контори від 06.03.2008 року. Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняв ОСОБА_6. Спадкова маса складалась з 56/100 частини двох житлових будинків з дворовими будівлями, розташованих в АДРЕСА_1. Факт прийняття зазначеного спадщини підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, посвідченого Ленченко Т.О., державним нотаріусом Восьмої донецької державної нотаріальної контори від 09.02.2011 року. У зв'язку зі смертю ОСОБА_6 спадщину за законом прийняла позивачка. Спадкова маса складалась з 56/100 частини двох житлових будинків з дворовими будівлями, розташованих в АДРЕСА_1. Даний факт підтверджується Свідоцтвом про право спадкування за законом виданим, ОСОБА_1, приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу, від 05.12.2011 року. Таким чином, позивачка вважає, що вона стала одноосібним власником домоволодіння розташованого в АДРЕСА_1 і просить суд визнати за нею право власності на земельну ділянку на якій розташоване це домоволодіння.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, направила у засідання свого представника ОСОБА_1, який в судовому засіданні підтримав позицію позивачки
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про день, час і місце розгляду справи був сповіщений у порядку ст. 74 ЦПК України, що підтверджується представленими в матеріалах справи документами. Від відповідача не надійшло до суду повідомлення про причини неявки.
У справі мається достатньо матеріалів про права і взаємини сторін, суд приходить до висновку про можливість розглянути дану справу заочно під час відсутності відповідачів на підставі наявних досліджених у судовому засіданні доказів відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України. Представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи.
Розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; припинення дії, яка порушує право.
Стаття 57 ЦПК України передбачає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, що мають істотне значення для вирішення справи.
Згідно до вимог ст.60 ч.ч.1, 4 ЦПК України, кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 були співвласниками земельної ділянки, загальною площею 0,0355 га, (кадастровий номер земельної ділянки 1410136600:00:021:0257) наданої їм для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Право власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на земельну ділянку підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 208218 від 24.01.2008 року, зареєстрованим в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за номером № 010814600034.
Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняла позивачка. Спадкова маса складалась з ? частини земельної ділянки, загальною площею 0,0355 га (кадастровий номер 1410136600:00:021:0257), а також 44/100 частин домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1. Право власності спадкодавця ОСОБА_4 на 44/100 частин домоволодіння підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим 18.08.2004 року Управлінням комунального господарства Донецької міської ради та зареєстрованим в КП БТІ м. Донецька 20.08.2004 року.
Факт прийняття позивачкою зазначеної спадщини підтверджується:
- для 44/100 частин домоволодіння - Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, посвідченим 06.03.2008 року державним нотаріусом Восьмої донецької державної нотаріальної контори Ленченко Т.О.
- для ? частини земельної ділянки - Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, посвідченим 06.03.2008 року державним нотаріусом Восьмої донецької державної нотаріальної контори Ленченко Т.О.
Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняв ОСОБА_6. Спадкова маса складалась з 56/100 частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Право власності спадкодавця ОСОБА_3 на 56/100 частин домоволодіння підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим 14.12.2005 року Управлінням комунального господарства Донецької міської ради та зареєстрованим в КП БТІ м. Донецьку 19.12.2005 року.
Факт прийняття ОСОБА_6 зазначеної спадщини підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, посвідченим 09.02.2011 року державним нотаріусом Восьмої донецької державної нотаріальної контори Ленченко Т.О.
Після смерті ОСОБА_6 спадщину за законом прийняла позивачка. Спадкова маса складалась з 56/100 частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Факт прийняття позивачкою спадщини після смерті ОСОБА_6 підтверджується Свідоцтвом про право спадкування за законом виданим 05.12.2011 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7
На теперішній час позивачці належить ціле домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 і складається з двох житлових будинків з дворовими будівлями.
31.07.2012 року позивачка звернулась до Управління Держземагентства у м. Донецьку з заявою про видачу державного акту про право власності на земельну ділянку, на якій розташоване належне їй домоволодіння, однак Держземагенство акт не видало, про результати розгляду заяви позивачку не повідомило.
Наведені фактичні обставини справи підтверджені документально.
5 листопада 2012 року Позивачкою було отримано приватного нотаріуса ОСОБА_1 постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою Позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом відносно ? земельної ділянки розташованої за адресою АДРЕСА_1, в порядку спадкування у зв'язку зі смертю ОСОБА_6. Цією ж постановою Позивачу запропоновано звернутися до суду за місцем знаходження майна із позовною заявою про визнання права власності на земельну ділянку.
Згідно ст.120 Земельного кодексу України та ст.377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника.
Відповідно до ст.1225 Цивільного кодексу України, до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» встановлено, що правило статті 1225 ЦК про те, що при переході до спадкоємців права власності на житловий будинок, інші будівлі та споруди до них переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, та в розмірі, який необхідний для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом, необхідно розуміти так, що така ділянка переходить у власність або користування спадкоємців, якщо її було надано в установленому порядку, в межах, визначених при наданні, за умови, що спадкодавець не складав заповіту щодо розпорядження земельною ділянкою, що належить йому на праві власності.
За таких обставин, суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 1410136600:00:021:0257), загальною площею 0,0355 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 15, 57,60,61, 212, 213, 214, 215,224-226 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 до Донецької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 1410136600:00:021:0257), загальною площею 0,0355 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути переглянуте Калінінським районним судом м. Донецька за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Токарєва Н.М.
22.07.2014