Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/428/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Степанов С. В.

Категорія 286 (215) Доповідач в колегії апеляційного суду Петрова І. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2014 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Петрової І.М.,

суддів: Широкоряда Р.В., Новіцького Е.Й.,

при секретарі: Ковальовій Н.Д.,

за участю прокурора: Агеєва В.М.,

захисника-адвоката: ОСОБА_3,

представника потерпілої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5,

обвинуваченого: ОСОБА_6,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальне провадження № 12013120150000897 за апеляційними скаргами прокурора, представника потерпілої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5, обвинуваченого ОСОБА_6, на вирок Долинського районного суду Кіровоградської області від 14 березня 2014 року, яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Долинська Долинського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, працюючого трактористом у фермерському господарстві «Пам'ять», зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України на 2 роки обмеження волі, з позбавленням права керування транспортними засобами на 2 роки.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки та покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 завдану злочином матеріальну шкоду у розмірі 13008,85 гривень та моральну шкоду у розмірі 10 000 гривень, а також витрати на допомогу адвоката у сумі 3000 гривень, що загалом становить 26 008,85 грн.

Стягнуто з ОСОБА_6 судові витрати за проведення експертиз по кримінальному провадженню у сумі 684, 6 грн., а саме:

- проведення авто-технічної експертизи технічного стану транспортного засобу №299 від 03.09.2013 року у розмірі 342 грн. 30 коп.;

- проведення авто-технічної експертизи № 327 від 24.09.2013 року у розмірі 342 грн. 30 коп.

Вирішено долю речових доказів по справі.

Вироком суду ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за те, що 17 серпня 2013 року о 2.00 годині він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи по дорученню автомобілем «BMW Е60 5451», реєстраційний номер НОМЕР_1, маючи відповідні документи на право керування транспортним засобом, рухався по автодорозі вулиці Леніна у м. Долинська, Долинського району, Кіровоградської області. Під час руху ОСОБА_6, грубо порушуючи вимоги пунктів: п.2.9 (а), п.11.1, п.11.2, п.11.4, п.12.1, п.12.2, п.12.3 - Правил дорожнього руху України, які введені в дію з 01.01.2002 року та затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, які виразились в тому, що він - у темну пору доби, рухаючись по автодорозі, яка має дві смуги в одному напрямку, по вулиці Леніна у м. Долинська, Долинського району, Кіровоградської області, керуючи автомобілем «BMW Е60 5451», реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, не вибрав безпечну швидкість руху, не урахував дорожню обстановку та виїхав на смугу зустрічного руху, де в цей час переходили дорогу пішоходи ОСОБА_7 та ОСОБА_4

ОСОБА_6 під час виникнення небезпеки для руху, яку він об'єктивно спроможній був виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та безпечного для учасників руху об'їзду перешкоди, допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_7 та ОСОБА_4, які переходили дорогу на зустрічній смузі руху автомобіля під керуванням ОСОБА_6

Внаслідок порушення Правил дорожнього руху України водій ОСОБА_6 спричинив потерпілим наступні тілесні ушкодження:

- ОСОБА_7, згідно висновку судово - медичної експертизи №223 від 23.09.2013 року тілесні ушкодження у вигляді: вторинно - відкритий перелом кісток лівої гомілки, закритий перелом лівого ліктьового паростка без зміщення, черепно - мозкова травма, забійна рана голови зліва, що мають ознаки середнього ступеня тяжкості, як такі, що викликають тривалий розлад здоров'я більш ніж 21 день;

- ОСОБА_4, згідно висновку судово - медичної експертизи №224 від 23.09.2013 року тілесні ушкодження у вигляді: закрита черепно - мозкова травма, струс головного мозку, забійна - рублена рана м'яких тканин голови, закрита травма грудної клітини, перелом 5 ребра з права, закритий перелом середньої третини тіла ключиці, що мають ознаки середнього ступеня тяжкості, як такі, що викликають тривалий розлад здоров'я більш ніж 21 день.

Порушення водієм ОСОБА_6 Правил дорожнього руху України знаходяться у прямому причинному зв'язку з виниклою дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками у вигляді спричинення потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

В апеляційних скаргах:

- прокурор просить вирок суду першої інстанції скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 визнати винним та призначити покарання за ч. 1 ст. 286 КК України на 3 роки обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання у виді обмеження волі з випробуванням строком на 3 роки.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_6 обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи і періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати за проведення авто - технічних експертиз на загальну суму 684, 6 грн.

Обгрунтовує свої доводи тим, що ОСОБА_6 вчинив злочин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, завдану шкоду потерпілим повністю не відшкодував.

Також, відповідно до ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку, крім іншого, зазначаються рішення про відшкодування процесуальних витрат та рішення щодо речових доказів, однак, при стягненні з ОСОБА_6 судових витрат за проведення авто - технічних експертиз, суд у вироку не зазначив на чию користь повинні бути стягнені судові витрати.

Крім того, при вирішенні питання щодо речових доказів по кримінальному провадженню суд не конкретизував, кому саме слід передати за належністю речові докази;

- представник потерпілої ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 просить змінити вирок суду в частині призначення покарання та стягнення моральної шкоди, призначивши ОСОБА_6 покарання у виді арешту строком на 6 місяців та стягнувши з нього на користь ОСОБА_4 198000 грн. моральної шкоди.

Мотивує свої доводи тим, що ОСОБА_6 навмисно не сплатив повністю завдану ним шкоду, а саме, сплачено лише 2000 грн. майнової шкоди та 2000 грн. моральної шкоди. При цьому ОСОБА_7 відшкодовано всю суму шкоди і всі витрати у т.ч. на адвоката, всього в сумі 39500 грн., отже обвинувачений не розкаявся щирого каяття засудженого і відшкодування ним шкоди.

Вирок суду необхідно змінити та призначити ОСОБА_6 покарання у виді арешту строком на шість місяців та стягнути з нього на користь ОСОБА_4 198000 грн. моральної шкоди. Таке покарання сприятиме його перевихованню, а розмір моральної шкоди дасть потерпілій можливість покращити якість свого життя після тих моральних втрат, які вона зазначала від страшного болю, понівеченого тіла, байдужості до її страждань з боку обвинуваченого. Обвинувачений явно не мас докорів сумління, його не мучить совість за вчинене;

- обвинувачений ОСОБА_6 просить вирок суду в частині часткового задоволення цивільного позову ОСОБА_4 - скасувати, позов потерпілої ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без задоволення, в іншій частині, вирок залишити без зміни.

Так, позовні вимоги потерпілої ОСОБА_4 про стягнення з нього на її користь витрат пов'язаних з її лікуванням в травматологічному відділені, за період з 30.09. по 08.10.2013 р., не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так відповідно до висновку судово-медичної експертизи №224 від 23.09.2013 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мало місце в м. Долинська 17.08.2013 року у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забійна рублена рана м'яких тканин голови, закрита травма грудної клітини, перелом 5 ребра з права, закритий перелом середньої третини тіла ключиці, що мають ознаки середнього ступеня тяжкості.

Як вбачається з листа Кіровоградської обласної лікарні №423/31 від 25.01.2014 року ОСОБА_4 перебувала на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні КОЛ з 30.09. по 08.10.2013 року з діагнозом закритий багато уламковий перелом лівої ключиці. Міграція метало фіксатора. Тобто такої травми внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мало місце в м. Долинська 17.08.2013 року ОСОБА_4 не отримувала і відразу після пригоди з таким діагнозом не лікувалася, вказана травма виникла у потерпілої через 44 дні після пригоди та з вини самої потерпілої, тому витрати пов'язані з цим лікуванням не перебувають у безпосередньому причинному зв'язку з дорожньо-транспортної пригодою, відповідно і відсутні підстави стягувати ці витрати.

Крім того в матеріалах провадження відсутні будь-які докази, що закритий багато уламковий перелом лівої ключиці. Міграція металофіксатора, з яким потерпіла ОСОБА_4 лікувалась в лікарні з 30.09. по 08.10.2013 року виник саме в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мало місце в м. Долинська 17.08.2013 року і перебуває у безпосередньому причинному зв'язку з його діями і зазначеними наслідками у виді закритого багато уламкового перелому лівої ключиці потерпілої ОСОБА_4

Витрати на лікування в травматологічному відділені, за період з 30.09. по 08.10.2013., що співпадають з переліком і кількістю зазначених у листі КОЛ №423 31 від 25.01.2014 року, які призначенні і придбані потерпілою ОСОБА_4 за чеками №1139, 3165, від 01.10.2013 р., №3158 від 02.10.2013 р., №0674 від 03.10.2010 р., на загальну суму 1314 грн. підлягали б відшкодуванню, якби ці витрати мали причинний зв'язок з наслідками і її виною в дорожньо-транспортні пригоді, (а.с.к.п.73, 74).

Також не підлягають відшкодуванню потерпілій ОСОБА_4 витрати понесені нею згідно квитанції 981183.5.1 від 04.10.2013 року по оплаті вартості набору імплантатів для остеосинтезу (а.с.п.75-76), оскільки у відповідності до листа КОЛ №423/31 від 25.01.2014 року вказано, що потерпілій ОСОБА_4 при оперативному втручанні було використано дві шпиці Ілізарова. Тобто вказаний набір імплантатів потерпілій ОСОБА_4 лікуючою установою не призначався і не ви користувався у її лікуванні. Вказані витрати не мають причинного зв'язку з наслідками і моєю виною в дорожньо-транспортні пригоді.

Визначена потерпілою сума відшкодування моральної шкоди в розмірі 200000 грн., не відповідає загальноприйнятим принципам розумності і справедливості. Моральну шкоду завдану потерпілій ОСОБА_4, він оцінює і визнає лише на суму 2000 грн., яку ним 14.01.2014 року грошовим поштовим переказом було відправлено на адресу потерпілої та нею отримані (а.с.п.100).

Більш того, відповідно до вимог ст. 9, 22, 23, 24 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик у межах страхових сум зобов'язаний відшкодувати шкоду потерпілій завдану їй внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Цивільна правова відповідальність автомобіля ВМV Е60 5451 реєстраційний номер НОМЕР_1 було застраховано у НАСК "Оранта".

Згідно п. 2 страхового полісу розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю га здоров'ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого.

В судовому засіданні його захисником-адвокатом ОСОБА_3 заявлялося клопотання про залучення співвідповідачем НАСК "Оранта", але судом вказане клопотання на ряду з іншими клопотаннями захисту було невмотивовано відхилено.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника-адвоката ОСОБА_3 в його інтересах, які просили застосувати Закон України «Про амністію в 2014 році» від 08 квітня 2014 року, представника потерпілої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5, який підтримав свою апеляційну скаргу перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора, представника потерпілої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 - підлягають частковому задоволенню, а апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 - задоволенню не підлягає, за таких підстав.

Як встановлено матеріалами справи, досудове і судове слідство по ній проведені з дотриманням вимог розділів ІІІ, ІV КПК України. Викладені у вироку висновки про винність обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, при обставинах вказаних у вироку суду, ґрунтуються на зібраних по справі доказах, відповідають фактичним обставинам справи, через що досліджувалися в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України і ніким з учасників процесу не оскаржуються.

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Доводи апеляції прокурора та представника потерпілої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5, щодо невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого у зв'язку з м'якістю призначеного покарання ОСОБА_6, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки призначаючи міру покарання обвинуваченому, суд першої інстанції у відповідності зі ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, особу винного, який характеризується позитивно, раніше не судимий; обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття у вчиненому та часткове відшкодування шкоди, обставин, що обтяжують покарання - вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, і з урахуванням усіх обставин справи, обґрунтовано призначив ОСОБА_6 покарання у межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України, яке є достатнім і необхіднім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, правильно зробивши висновок про можливість його виправлення без відбування покарання із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.

Разом з тим, колегія суддів вважає, обгрнтованими доводи представника потерпілої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5, щодо збільшення суми стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди. З урахуванням обставин кримінального провадження, душевних страждань потерпілої, з урахуванням фізичних та душевних страждань, заподіяних потерпілій злочином, характеру спричинених їй тілесних ушкоджень, матеріального стану потерпілої та засудженого, враховуючи принципи розумності та справедливості, колегія суддів вважає необхідним збільшити суму стягнення моральної шкоди з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 25 000 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 124 КПК України витрати за проведення експертизи здійснюються за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України. У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта.

Проте, як вбачається з резолютивної частини вироку, суд стягнув з ОСОБА_6 судові витрати за проведення експертиз по кримінальному провадженню у сумі 684, 6 грн., а саме: проведення авто-технічної експертизи технічного стану транспортного засобу №299 від 03.09.2013 року у розмірі 342 грн. 30 коп.; проведення авто-технічної експертизи № 327 від 24.09.2013 року у розмірі 342 грн. 30 коп. При цьому суд у вироку не вказав на чию користь повинні бути стягненні судові витрати.

Обвинуваченим ОСОБА_6 у судовому засіданні заявлено клопотання про звільнення його від покарання на підставі п."в" ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, оскільки він має на утриманні дитину - сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, який набрав чинності 19.04.2014 року, зі змінами від 06.05.2014 року, звільненню від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України підлягають особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

Згідно із ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році», питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження на утриманні ОСОБА_6 перебуває малолітня дитину - син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, що підтверджується свідоцтвом про народження, згідно якого ОСОБА_6 зареєстрований батьком ОСОБА_8

Згідно довідки Долинської районної державної адміністрації від 23.07.2011 р. № 01-35/75/1, станом на 23 липня 2014 року ОСОБА_6 не позбавлявся батьківських прав стосовно малолітнього ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Обвинувачений ОСОБА_6 відповідно до положень ст. 12 КК України вчинив злочини середньої тяжкості.

На підставі викладеного, враховуючи думку прокурора, який вважає необхідним звільнити обвинуваченого від відбування покарання, призначеного вироком суду, колегія суддів прийшла до висновку, що обвинувачений ОСОБА_6 на підставі п "в" ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року зі змінами від 06.05.2014 року, підлягає звільненню від відбування покарання призначеного вироком Долинського районного суду Кіровоградської області від 14 березня 2014 року, у виді 2 років обмеження волі, з позбавленням права керування транспортними засобами на 2 роки.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які могли стати підставою для скасування вироку, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст. ст. 376 ч.2, 404, 405, 407, 409, 412, 419 КПК України, п. "в" ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року зі змінами від 06.05.2014 року, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги прокурора, представника потерпілої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 - задовольнити частково, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Вирок Долинського районного суду Кіровоградської області від 14 березня 2014 року, стосовно ОСОБА_6 в частині стягнення судових витрат та цивільного позову, в частини стягнення моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_4 - змінити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати за проведення експертиз по кримінальному провадженню у сумі 684, 6 грн., а саме: проведення авто-технічної експертизи технічного стану транспортного засобу №299 від 03.09.2013 року у розмірі 342 грн. 30 коп.; проведення авто-технічної експертизи № 327 від 24.09.2013 року у розмірі 342 грн. 30 коп.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 25 000 грн.

В решті вирок суду залишити без зміни.

На підставі п. "в" ст.1 ЗУ «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року зі змінами від 06.05.2014 року звільнити ОСОБА_6 від відбування основного та додаткового покарання, призначеного вироком Долинського районного суду Кіровоградської області від 14 березня 2014 року у виді 2 років обмеження волі, з позбавленням права керування транспортними засобами на 2 роки.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді: підписи.

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області І.М. Петрова