апеляційний суд
____________________________________ автономної республіки крим___________________________________
Справа № 22-а-2366-Ф/06 Головуючий суду першої інстанції Терентьєв A.M.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції: Ломанова Л.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого - судді Ломанової Л.О.
судців: Притуленко О.В.,
Мудрової В.В.
при секретарі Цендрі О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військового комісаріату АР Крим про перерахунок та виплату пенсії за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Феодосійського міського суду АР Крим від 6 листопада 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Військового комісаріату АР Крим про перерахунок пенсії з урахуванням 15% надбавки згідно Закону України «Про державну таємницю» з 1 січня 1994 року, щомісячної надбавки у розмірі 40 %, посадового окладу, встановленої Указом Президента України №847/99 від 14 липня 1999 року з 1 вересня 1999 року, 100% щомісячної надбавки грошового забезпечення, встановленої Указом Президента України № 173 від 23 лютого 2002 року з 1 січня 2003 року, 90 % щомісячної надбавки за безперервну службу, встановленої Указом Президента України від 5 травня 2003 року № 389/2003 з 1 травня 2003 року, 33,3 % премії, яка передбачена пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829 і наказом Міністра оборони України від 5 березня 2001 року № 75. Крім того, просила суд визнати її право на доплату пенсії за 2005 рік та зобов'язати відповідача зробити доплату у розмірі 50 % недорахованої пенсії за 2005 рік з урахуванням надбавки за безперервну службу в розмірі 90 %, а також без обмеження інших відсоткових надбавок і премій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з позивачка одержує 30% пенсії нині покійного чоловіка, який з 2 жовтня 1985 року є пенсіонером Міністерства оборони України. Позивачка з 1 квітня 2004 року є пенсіонером Міністерства оборони України і їй була встановлена пенсія згідно з вимогами Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» (далі - Закон України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців...»). Не зважаючи на вказані збільшення грошового утримання військовослужбовців, відповідач відповідні перерахунки пенсії не зробив, що суперечить вимогам статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців...».
Постановою Феодосійського міського суду від 6 листопада 2006 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати постанову суду та прийняти нову -про повне задоволення позову, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам закону.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши наведені у апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що чоловік позивачки під час проходження служби не одержував надбавку за вислугу років та інші додаткові види грошового забезпечення, дії зазначених нормативно-правових актів на нього не поширюються, тому відсутні підстави для перерахування раніше призначеної пенсії.
Колегія суддів вважає такі висновки суду обгрунтованими.
Згідно роз'яснень, які містить пункт 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 квітня 2005 року № 4 «Про окремі питання при застосуванні судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб» року випливає, що законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 1 січня 2005 року, не була передбачена можливість перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку з введенням після звільнення військовослужбовців і осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону України № 2262-ХИ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців...», нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не одержували під час служби, а також премій.
Закон України № 1769-IV «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», який набрав чинності з 1 січня 2005 року, не має зворотної сили і тому вимоги про перерахунок пенсії з врахуванням введених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премій за минулий час, тобто з 1 січня 2005 року, задоволенню не підлягають.
Відповідно до пункту 2 Розділу 2 Прикінцевих положень Закону України № 1769-IV «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» особи, яким раніше було призначено пенсії згідно із Законом № 2262 «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців...», з 1 січня 2005 року мають право на перерахунок цих пенсій та виплату їм 50% від суми перерахованої пенсії, а з 1 січня 2006 року - 100 % цієї суми. У разі, якщо внаслідок перерахунку за нормами Закону № 1769-IV розмір пенсії, виплачуваної в період з 1 січня 2005 року до 1 січня 2006 року її частини зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
З матеріалів справи вбачається, що чоловіка позивачки було виключено зі списків частини у зв'язку зі звільненням у запас 1 жовтня 1985 року (а.с. 16), і з наступного дня чоловік позивачки став отримувати пенсію як пенсіонер Міністерства Оборони. Позивачка стала пенсіонером Міністерства оборони з 1 квітня 2004 року (а.с. 14).
На підставі статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців...» розмір призначеної пенсії підлягає перерахунку з кожним підвищенням грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців.
Підвищення раніше призначених пенсій особам цієї категорії проводиться на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2002 року № 1576 «Про заходи про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» та від 27 серпня 2003 року № 1350 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб».
Відповідно до статті 63 Закону України № 2262 «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» і пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 перерахунок раніше призначеної пенсії військовослужбовцям і прирівняним до них особам проводиться у зв'язку зі зміною розміру грошового забезпечення, з якого обчислюються пенсії, що було зроблено після звільнення їх зі служби.
При цьому слід мати на увазі, що при збільшенні розміру окладів грошового забезпечення (посадового окладу і окладу за воїнське спеціальне звання) підлягає перерахунку як процентна надбавка за вислугу років, так і інші додаткові види грошового забезпечення, які враховувалися при обчислюванні пенсії та розмір яких визначається у відсотках від вказаних окладів грошового забезпечення (за класність, роботу з секретними документами, умовами служби тощо).
Таким чином, з наведених обставин виходить, що щомісячна 100% надбавка, встановлена Указом Президента України від 23 лютого 2002 року № 173 і надбавка за безперервну службу, яка встановлена Указом Президента України № 389 від 5 травня 2003 року, виплата премії в розмірі 33,3 % грошового забезпечення, яка передбачена пунктом З постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року №829, та 15% надбавка згідно Закону України «Про державну таємницю» відносяться до додаткових видів грошового забезпечення і беруться в розрахунок при обчисленні пенсії особам, які одержували їх під час проходження служби і звільнені після їх встановлення.
Безсуперечно встановлено, що під час проходження служби чоловік позивачки ані 100% надбавку, встановлену Указом Президента України № 173/2002 від 23 лютого 2002 року, ані премію в розмірі 33,3 % грошового забезпечення, ані надбавку за безперервну службу, встановлену Указом Президента України № 389 від 5 травня 2003 року, ані 15% надбавку згідно Закону України «Про державну таємницю» не одержував. Тому дія Указів Президента України № 847/1999, № 173/2002, № 389/2003, постанови Кабінету Міністрів України № 829 від 22 травня 2000 року, а також Закону України «Про державну таємницю» від 21 січня 1994 року на нього не може розповсюджуватися, оскільки встановлення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відбулося після виключення зі списків офіцерського складу Збройних Сил України і яких він не одержував під час служби, не може бути підставою для перерахунку раніше призначеної пенсії.
З січня 2005 року відповідно до пункту 2 розділу 2 Прикінцевих положень Закону України № 1769 позивачці був проведений перерахунок пенсій та виплачувались 50% від суми перерахованої пенсії.
Доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції вимог частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, які полягають в тому, що суд при вирішенні справи застосував невідповідні Конституції України нормативно-правові акти, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки вирішення питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України згідно зі статтями 147 та 150 Конституції України належать Конституційному Суду України.
Посилання апелянта на дискримінацію відносно неї судом першої інстанції не може бути взяте до уваги колегією суддів, оскільки відмова у задоволенні позовних вимог щодо перерахунку раніше призначеної пенсії ґрунтується на нормах вищенаведених Законів України, що свідчить про дотримання судом принципу законності, закріпленого у пункті 1 частини 3 статті 129 Конституції України та у статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин оскаржуване рішення не підлягає скасуванню, оскільки фактичні обставини справи судом встановлені об'єктивно і дослідженні в повному обсязі, норми матеріального та процесуального права застосовані правильно.
На підставі наведеного, керуючись статтями 195, 196, 199, 200, 205 і 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Феодосійського міського суду АРК від 6 листопада 2006 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.