АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого - судді              Ломанової Л.О.

суддів:                                     Притуленко О.В.,

Мудрової В.В.,

при секретарі                         Цендра О.М.,

за участю позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „Гармонія" про стягнення розрахунку, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 26 травня 2006 року ,-

ВСТАНОВИЛА  :

У лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до ТОВ „Гармонія", мотивуючи вимоги тим, що з 01.09.1997 року по 21.01.2006 року він працював у відповідача водієм. У період праці відповідач сплачував йому заробітну плату у розмірі 1/2 частин мінімальної заробітної плати. Вважаючи, що ТОВ „Гармонія" повинно було сплачувати йому заробітну плату у розмірі мінімальної, встановленої законом, позивач просив стягнути на його користь не виплачену заробітну плату у сумі 7459 грн., не сплачену частину вихідної допомоги в розмірі 110 грн. та 50 грн. витрат, пов'язаних з наданням юридичної допомоги.

Рішенням Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 26 травня 2006 року у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи.

В якості доводів апеляційної скарги, апелянт вказує, що поза увагою суду залишився той факт, що ні в наказі про прийняття його на роботу, ні в трудовій книжці не зазначено, що він був прийнятий на роботу на 0,5 розміру заробітної плати та на неповний робочий день; зі штатним розкладом до судового засідання він ознайомлений не був. Табеля обліку робочого часу не відповідають дійсності.

Представник ТОВ „Гармонія" - Скачихін С.А. подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на неспроможність доводів апелянта просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія судців дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що суд повно і всебічно з'ясував обставини справи, дав належну правову оцінку наведеним доказам та ухвалив правильне по суті рішення.

Так з матеріалів справи випливає, що позивач на підставі наказу НОМЕР_1 був прийнятим на роботу водієм.

Справа № 22-ц-2019-Ф/06        Головуючий суду 1-ой інстанції  Д'яченко В.І.

                                                    Суддя-доповідач Притулено О.В.

Зі змісту штатного розпису, затвердженого у 1998 році керівником товариства ОСОБА_2 (дружиною позивача) випливає, що для водія була визначена тарифна ставка у розмірі 0,5.

З табелів обліку робочого часу вбачається, що позивач працював по 4 години на день. Як пояснила у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 табелі обліку робочого часу складала керівник ОСОБА_2.

Відомостями про виплату заробітної плати підтверджується, що позивач в період праці у відповідача отримував мінімальну заробітну плату відповідно до відпрацьованого часу. При звільненні отримав всі суми, що належали йому від товариства.

За таких обставин суд першої інстанції зробив правильний висновок про відсутність порушень трудових прав позивача з боку відповідача.

Як стверджує апелянт, табеля обліку робочого часу не відповідають дійсності. Проте, матеріали справи не містять цьому жодного доказу.

З пояснень свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 випливає, що позивач працював водієм, іноді виконував інші роботи, але ніхто з вказаних осіб не підтвердив, що позивач.працював на протязі спірного періоду щоденно більш, ніж вказано у табелях обліку робочого часу. А з пояснень свідка ОСОБА_4 вбачається, що за виконану понад робочий час працю позивачу нараховувалася плата окремо.

Аналізуючи сукупність зібраних у справі доказів, колегія суддів звертає увагу на те, що пояснення свідка ОСОБА_2 суперечать бухгалтерським документам, зокрема і затвердженим нею платіжним відомостям, які відповідають відомостям про нарахування заробітної плати та табелям обліку робочого часу. Оскільки свідок ОСОБА_2, як дружина позивача, зацікавлена в результаті цієї справи, суд першої інстанції обґрунтовано критично віднісся до її пояснень.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 26 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Му дрова В. В.

2