КОПІЯ
Провадження № 33/792/136/14
Справа № 672/933/14-п Головуюча в 1-й інстанції Мельник В.М.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Болотін С.М.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 серпня 2014 року м. Хмельницький
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області Болотін С.М., при секретарі - Купельській Н.П., з участю захисника особи притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Городоцького районного суду від 8 липня 2014 року, -
В с т а н о в и в :
Постановою судді Городоцького районного суду від 8 липня 2014 року
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, приватного підприємця,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 36 грн. 54 коп. судового збору.
За постановою судді, ОСОБА_3, 7 червня 2014 року біля 21 год. 10 хв. по вулиці Грушевського в м. Городок, керував транспортним засобом «Рено, д/н - НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постанову судді скасувати, оскільки на його думку, суддя незаконно та необґрунтовано, без законних на те підстав, постановила рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності, так як він транспортним засобом не керував. Стверджує, що матеріали справи ґрунтуються виключно на фальсифікованих працівниками ДАІ доказах, здобутих з грубим порушенням закону. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на підтримання апеляційної скарги, з посиланням на зазначені в ній доводи, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
З показів ОСОБА_3 вбачається, що він не заперечував обставин вживання алкогольних напоїв та руху належним йому автомобілем по м. Городок 07.06.2014 року, однак викладав свою версію подій, заперечуючи обставини перебування за кермом транспортного засобу. Ствердив факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Обставини керування саме ОСОБА_3 транспортним засобом у вечірню пору 6 червня 2014 року, його відмову від проходження огляду на стан сп'яніння повністю стверджується послідовними показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, показання яких повністю узгоджуються між собою, які ствердили, що особа притягнута до адміністративної відповідальності керуючи транспортним засобом вчинила ряд порушень вимог ПДР України та категорично відмовилась від проходження будь-якого огляду на стан сп'яніння.
Показаннями інспектора ВДАІ з обслуговування Городоцького району ОСОБА_7, який показав, що внаслідок проведення оперативних заходів було встановлено, що ОСОБА_3 у вечірню пору 07.06.2014 року керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, що було видно по його зовнішньому вигляді. Ствердив, що на його пропозицію у встановленому законом порядку пройти огляд на стан сп'яніння, особа притягнута до адміністративної відповідальності категорично відмовилася.
Наведені докази повністю спростовують доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про необґрунтованість притягнення його до встановленої законом відповідальності.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, ні ОСОБА_3, ні його захисником не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду, а тому законні підстави для їх відхилення у суду відсутні.
Такі обставини ґрунтуються виключно на твердженнях самого ОСОБА_3 та його захисника, які є прямо зацікавленими особами, їх роздумах щодо процесів в державі, діяльності правоохоронних органів, систематичних звинуваченнях органів ДАІ в упередженості та необ'єктивності, вільному тлумаченні закону, що не можна визнати допустимими доказами.
Більше того, заперечуючи свою вину у вчиненні правопорушення ОСОБА_3 використовує подвійні стандарти, бачучи та декларуючи виключно свої права, при цьому повністю ігноруючи свої обов'язки, оскільки чинне законодавство покладає на водіїв обов'язок неухильно дотримуватися вимог ПДР України, а не давати оцінку останнім.
Ні особа притягнута до адміністративної відповідальності, ні її захисник, жодних даних, які б викликали сумніви у належності даних матеріалів справи та об'єктивності органів ДАІ при їх складанні навести не змогли.
В справі не встановлено жодного належного, переконливого та об'єктивного доказу щодо застосування відносно ОСОБА_3, свідків, заборонених законодавством методів дізнання, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.
При цьому, в матеріалах справи не встановлено доказів, щоб ОСОБА_3, чи його захисник звертався із заявами та скаргами до прокурора Городоцького району, який здійснює нагляд за органами ДАІ чи вищестоящих органів з приводу незаконних дій працівників міліції, а тому такі твердження викликають об'єктивний сумнів.
Таким чином, підстав вважати, що в процесі встановлення обставин справи зі сторони органів ДАІ на особу, яка притягнута до адміністративної відповідальності, свідків, чинився тиск, проводилася фальсифікація матеріалів справи, в суду немає.
ОСОБА_3 та його захисник натомість не навели обґрунтованих доводів, які би спростовували висновки судді. Доводи апеляційної скарги і матеріали справи не містять вказівок на порушення вимог закону, які були би підставами для зміни або скасування судового рішення.
Об'єктивних даних, які вказували на відсутність складу правопорушення в діях ОСОБА_3 в матеріалах справи не встановлено.
При цьому є надуманими та підлягають відхиленню твердження ОСОБА_3, що він транспортним засобом не керував, а управління таких здійснював його товариш. Оскільки такі повністю спростовуються дослідженими доказами у їх сукупності, в тому числі показами свідків, які жодним чином ні особою притягнутою до адміністративної відповідальності, ні її захисником не спростовані.
Доказів, які б спростовували вищенаведені факти ні ОСОБА_3, ні його захисник не надали, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду, не вбачається протилежного і з матеріалів справи.
А тому не можна погодитись з твердженням апелянта про безпідставне притягнення його до адміністративної відповідальності.
Ретельно проаналізувавши докази в їх сукупності, суддя дала їм належну оцінку і прийшла до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_3, у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладене на ОСОБА_3 стягнення відповідає вимогам ст. 33 КУпАП, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення особи притягнутої до адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень.
Зокрема, суддею при визначенні ОСОБА_3 виду стягнення взято до уваги суспільну небезпечність вчиненого правопорушення та конкретні обставини справи.
За таких обставин вважаю, що стягнення, накладене на ОСОБА_3, при даних конкретних обставинах справи та особи притягнутої до адміністративної відповідальності є достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових правопорушень, тобто ґрунтується на вимогах закону.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП, -
П о с т а н о в и в :
Постанову судді Городоцького районного суду від 8 липня 2014 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляційну скаргу особи притягнутої до адміністративної відповідальності - без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя (підпис)
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області С.М. Болотін