АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2006 року колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого - судді                          Ломанової Л.О.

суддів:                                                 Притулєнко О.В.,

Мудрової В.В.,

при секретарі                                     Цендра О.М.,

за участю представників позивача - Трубо Р.Т., відповідача -ОСОБА_1, ОСОБА_2, третьої особи - Саідахметова С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом закритого акціонерного товариства Агрофірма „Примор'є" до ОСОБА_4 , з особа - Журавська сільська рада, про визнання угоди недійсною та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ЗАТ Агрофірма „Примор'є" про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Кіровського районного суду АР Крим від 07 серпня 2006 року,-

ВСТАНОВИЛА  :

У січні 2005 року ЗАТ Агрофірма „Примор'є" звернулось до суду із позовом до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу гаражів для автотранспорту та пожежного депо, укладеного з відповідачкою 09.09.2003 року, мотивуючи тим, що правочин був укладений з порушенням закону, оскільки на час його укладення позивач не був зареєстрованим в якості власника майна. Договір не був нотаріально посвідченим. Крім того вказує на те, що вартість об'єктів - 1500, 00 грн. не відповідає тій, за яку їх було продано.

ОСОБА_4 подала зустрічну позовну заяву до ЗАТ Агрофірма „Примор'є",, в якій, посилаючись на ухилення ЗАТ Агрофірма „Примор'є" від нотаріального посвідчення договору, просила визнати укладений між сторонами договір дійсним та визнати за нею право власності на спірне нерухоме майно.

Рішенням Кіровського районного суду АР Крим від 07 серпня 2006 року позовні вимоги ЗАТ „Агрофірма Примор'є" задоволені. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ЗАТ „Агрофірма Примор'є" відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухвалення нового рішення по справі.

На думку апелянта суд невірно застосував норми діючого Цивільного кодексу України, оскільки угода була укладена 09.09.2003 року, тобто до набрання ним законної сили. ЦК України 1963 року, який діяв на час укладення правочину, нотаріальне посвідчення вказаного договору не передбачав.

Обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що договір купівлі-продажу нерухомого майна - гаражів і пожежного депо не був оформлений в установленому законом порядку. До правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосував ч.2 ст.215, ст.ст. 220, 236, 657 ЦК України.

Справа № 22-Ц-2239-Ф/06

Головуючий суду першої інстанції                            Бердієва Б.А.

Судця-доповідач суду апеляційної інстанції               Притулєнко О.В.

Колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального закону, оскільки правочин, який оспорюється сторонами, був укладений 09.09.2003 року, в зв'язку з чим до правовідносин сторін мав бути застосований ЦК України в редакції 1963 року.

За таких обставин доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального закону є обґрунтованими, рішення суду підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.І ст.309 ЦПК України з ухваленням нового.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.09.2003 року між ОСОБА_4 і ЗАТ „Агрофірма Примор'є", від імені якого діяв керівник ОСОБА_5 - батько позивачки, був укладений договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_4 за 1500 грн. придбала у товариства пожежне депо і гаражі для автотранспорту у загальній кількості 5 одиниць.

Вказане майно на час укладення договору находилося на балансі товариства „Агрофірма Примор'є" з тих підстав, що товариство покупців, створене членами трудового колективу радгоспу „Красний луч" приватизувало державне майно у вигляді цілісного майнового комплексу радгоспу, розташованого за адресою: Кіровський район, с.Журавки, про що свідчить договір від 21.03.1996 року (арк.спр.26-28), та утворило закрите акціонерне товариство „Агрофірма Примор'є".

Відповідно до 4.4 ст.27 Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств" договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу підлягав нотаріальному посвідченню, а також реєстрації виконкомом органу місцевого самоврядування.

Проте, на час продажу ОСОБА_4 частки вказаного майнового комплексу у вигляді пожежного депо і гаражів оформлення угоди приватизації відповідно до Закону не відбулося. Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно таке право у ЗАТ „Агрофірма Примор'є" виникло 27.05.2005 року і зареєстровано у Феодосійському МБТІ 10.08.2005 року (арк. спр.71, 72).

Також, в порушення п.1.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно (діючого на той час в редакції, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 6/5 від 28.01.2003 року) не був зареєстрованим і договір купівлі-продажу гаражів та пожежного депо, укладений між сторонами 09.09.2003 року.

Відповідно до ч.І ст.48 ЦК України в редакції 1963 року недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Виходячи з того, що в матеріалах справи відсутні докази про наявність права власності ЗАТ „Агрофірма Примор'є" на спірне майно, а відповідно до ст. 225 ЦК України (в ред.1963 року) право продажу майна належить лише власнику, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про визнання дійсним договору купівлі-продажу гаражів для автотранспорту та пожежного депо від 09.09.2003 року та визнання за нею права власності на зазначене майно. Проте, позов ЗАТ „Агрофірма Примор'є" підлягає задоволенню, як обгрунтований, оскільки матеріалами справи підтверджується невідповідність договору вимогам чинного законодавства.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає неспроможними доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 про наявність підстав для задоволення її позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду АР Крим від 07 серпня 2006 року скасувати і  ухвалити  нове  рішення  про  задоволення  позову  закритого   акціонерного  товариства Агрофірма    „Примор'є".    Визнати    недійсним    договір    купівлі-продажу    гаражів    та  пожежного депо, укладений 09.09,2003 року між ОСОБА_4 та ЗАТ „Агрофірма „Примор'є". Зобов'язати ОСОБА_4 повернути ЗАТ „Агрофірмі „Примор'є" гаражі та пожежне депо, розташовані за адресою: АДРЕСА_1останнього - повернути ОСОБА_41500 грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4до ЗАТ Агрофірма „Примор'є" про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на майно -відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_4 на користь ЗАТ „Агрофірмі „Примор'є" у відшкодування судових витрат - 51 грн.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня проголошення, однак може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.